Справа № 2-252

2008р

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2008 p.

Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді     Леонідової О.В.

при секретарі     Лагода Л.Б.

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Широке Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, вказуючи, що з відповідачем вона знаходиться в зареєстрованому шлюбі з 14 серпня 2004 року. Від шлюбу мають одну малолітню дитину, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З відповідачем вони не проживають разом, подружніх стосунків не підтримують, причиною розірвання шлюбу є психологічна несумісність, сварки, свідком яких був малолітній син. В судовому засіданні позивач повністю підтримала позовні вимоги, суду пояснила, що майже рік проживають з відповідачем окремо, зараз в різних населенних пунктах, відповідач приймає участь в вихованні і утриманні дитини, спору щодо спільного майна подружжя немає. Рішення щодо припинення даного шлюбу є виваженим, остаточним і таким, що відповідає їх з відповідачем інтересам, а також інтересам спільної дитини, просить розірвати шлюб з відповідачем.

Відповідач позов визнає в повному обсязі, на розірвання шлюбу згодний, підтвердив пояснення позивача.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач перебуває з відповідачем в шлюбі, що зареєстрований 14 серпня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Широківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 45, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 17). Шлюб у них перший. Від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 (а.с.10). Позивач з відповідачем не проживають разом як подружжя з травня 2007 року, не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільне господарство, відповідач проживає окремо, малолітній син ОСОБА_3 проживає з позивачем, відповідач надає кошти на утримання дитини, приймає участь в вихованні. Спорів про майно, місце проживання та виховання дитини немає. Малолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, після розірвання шлюбу буде проживати з позивачем.  Причиною розірвання шлюбу є психологічна

несумісність подружжя, сварки. Розірвання шлюбно-сімейних стосунків пройшло належне випробування часом, шлюб відновити неможливо.

Відповідно до ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Так позивач подала в суд позов про розірвання шлюбу відповідно до ст. 110 СК України.

Тому суд з"ясувавши фактичні взаємини подружжя, причини позову, наявність малолітньої дитини, встановив, що при таких стосунках між подружжям подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, що має істотне значення, в зв"язку з чим позов слід задовольнити.

Відповідно до ст.ст. 79, 81, 88 ЦПК України судовий збір на користь держави у розмірі 8, 50 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп., покласти на рахунок позивача, витрати за видачу свідоцтва про розлучення в органах РАГС покласти на рахунок відповідача.

Відповідно до ст.ст. 105, 110 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 213-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 14 серпня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Широківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 45, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розірвати.

При видачі свідоцтва про розлучення стягнути судовий збір в рахунок держави з ОСОБА_2 в розмірі 17 грн., ОСОБА_1 - звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.