РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" липня 2006 р. | Справа № 13/163-2276 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стопника С.Г.
Розглянув справу
за позовом: Державної податкової інспекції у Підволочиському районі, вул. Зелена, 1, смт.Підволочиськ, Тернопільська область, 47800
до відповідачів: 1. Приватного підприємства "Бага", вул. Петлюри, 2, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область, 47851
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл", вул. Грушевського, 8, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область, 48851
за участю представників сторін:
позивача: Буклешова Т.М. –довіреність №106 від 07.04.2006 р.
відповідача 1: Бабій С.А. –доручення №б/н від 01.06.2006 р.;
Якимів У.М. –доручення №б/н від 01.06.2006 р.
відповідача 2: Жук А.В. –доручення №б/н від 09.01.2006 р.
Суть справи:
про визнання правочину недійсним.
Перший відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що: предмет договору №30/3 визначено в п.1; сторони вільні у визначенні термінів виконання зобов’язання; ремонт автомобіля підтверджується й додатками до договору; договір не суперечить інтересам суспільства та цивільному законодавству.
Другий відповідач відзиву не представив, однак його представник проти позову в засіданні заперечив, посилаючись на те, що послуги надані, кошти отримані, порушень інтересів держави і суспільства не було, а позивач вимагає двохсторонньої реституції, що виходить за межі його повноважень.
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
В засіданні оголошувалась перерва до 03.07.2006 р. з ціллю дослідження та оцінки заперечень, обґрунтувань та доказів, поданих безпосередньо в розпочатому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
- на підставі акту перевірки від 10.03.2006 р. №320/23/24635140, проведеної Гусятинською МРДПІ, правонаступником якої є позивач, останній подав позов про визнання недійсним правочину, а саме договору на ремонт техніки №30/3 від 30.03.2004 р. укладеного між відповідачами, посилаючись на те, що: сторони не досягли згоди по усіх істотних умовах, а саме: предмету договору, оскільки метою укладення договору був ремонт автомобіля МАN 19.403 F 2000, а оплачувався ремонт комбайнів; в договорі відсутня умова про відповідальність підрядника за неналежну якість роботи, а тому договір слід визнати недійсним і застосувати двохсторонню реституцію.
Позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи зі слідуючого:
- обґрунтовуючи відсутність істотних умов в договорі №30/3 позивач вимагає визнати цей договір недійсним, що є нелогічним і безпідставним, оскільки при відсутності істотних умов договір вважається неукладеним і предмет для позову про визнання недійсним відсутній (ст. 638 ЦК України).
- з огляду на матеріали справи, договір №30/3 від 30.03.2004 р. є укладений і повністю виконаний, про що свідчать сам договір з доповненнями №1, №2 до нього, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №31/3 від 31.03.2004 р., видаткова накладна №15 від 30.03.2004 р., податкові накладні №15 від 30.03.2004 р., №16 від 31.03.2004 р., платіжні доручення №57 від 11.06.2004 р., №57 від 01.06.2004 р. про оплату вартості робіт (послуг).
Посилання позивача на оплату робіт по ремонту комбайнів до уваги не беруться, оскільки це не підтверджено жодним первинним документом, і навпаки, документи свідчать про проведений ремонт саме автомобіля МАN 19.403 F 2000, що і фігурує в розділі 1 "Предмет договору" договору №30/3. А слово "… комбайнів" в п.2.1 договору суд вважає опискою і не вбачає порушень з боку відповідачів вимог ст. 203 ЦК України.
- сумнівним на думку суду є й право на позов з вимогою провести двохсторонню реституцію, з огляду на наявні функції позивача, закріплені в ст. 10 (п.11) Закону України "Про державну податкову службу в Україні" з наслідками –стягнення в доход держави коштів, одержаних за угодами визнаних недійсними.
Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані, безпідставні, а тому в позові слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43, 65, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд:
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення „10” липня 2006 р. через місцевий господарський суд.
Суддя С.Г. Стопник