РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2006 р.

Справа № 13/162-2275

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Стопника С.Г.             

Розглянув справу     

за позовом:  Козівської міжрайонної державної податкової інспекції, вул. Грушевського, 48, смт. Козова, Тернопільська область, 47600

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька зернова компанія", с. Яструбове, Козівський район, Тернопільська область, 47661

2. Приватного підприємства "Багро", вул. Грушевського, 8, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область, 48851

за участю представників сторін:

     позивача:           Лещук Н.В. –довіреність №85/10-10 від 07.04.2006 р.

відповідача 1:          Авдєєнко В.В. 0 довіреність №б/н від 16.06.2006 р.

відповідача 2:          Жук А.В. –доручення №б/н від 09.01.2006 р.

          

Суть справи:

про визнання господарського зобов’язання недійсним.

Перший відповідач витребуваного відзиву на позов не представив, однак його представник в судових засіданнях проти позовних вимог заперечив.   

Другий відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що: по договору про надання послуг між сторонами досягнуто усіх істотних умов і сторони досягли мети –послуги надані (що підтверджується актом №10 здачі-приймання робіт від 12.10.2005 р.), ціна сплачена; мнима, удавана, фіктивна угода або щось інше, що завдавало б шкоду інтересам держави і суспільства, місця не мало.   

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

В засіданні оголошувалась перерва до 03.07.2006 р. з ціллю дослідження та оцінки заперечень, обґрунтувань та доказів, поданих безпосередньо в розпочатому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

- на підставі перевірки діяльності першого відповідача, по результатах якої складено акт від 10.03.2006 р. (№145-23/30828716) позивач подав позов про визнання недійсним господарського зобов’язання, яке виникло з усного договору про надання послуг з погрузки цукрових буряків на суму 3080 грн., в т.ч. 513 грн. ПДВ, укладеного між відповідачами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається, зокрема, на те, що: згідно листа Інспекції державного технічного нагляду Підволочиського району сільськогосподарська техніка за ПП "Багро" не зареєстрована; зустрічну перевірку взаєморозрахунків провести у ПП "Багро" неможливо по причині пожежі 13.10.2005 р., а документи не відновлені; податкова накладна не виконує своєї законодавчо встановленої функції, оскільки копією не підтверджується; ПП "Багро" ПДВ в Держбюджет не сплатило, відповідно ТОВ "Галицька зернова компанія" права на податковий кредит не отримало, а тому дане господарське зобов’язання, що виникло на підставі договору про надання послуг є таким, що укладене з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства і підлягає визнанню недійсним.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи зі слідуючого:

- при обґрунтуванні позовних вимог позивач не вказує яке господарське зобов’язання, що є складовою договору про надання послуг, суперечить інтересам держави і суспільства: надання першому відповідачу послуг чи перерахування першим відповідачем другому відповідачу їх вартості. Адже в договорі по надання послуг, наявність якого підтверджує й сам позивач, є лише два господарських зобов’язання –обов’язок надати послуги та обов’язок оплатити їх вартість;

- позивач не довів, що податкова накладна №10 від 12.10.2005 р. не відповідає вимогам чинного законодавства і не має доказової сили;

- проведення господарської операції позивач підтвердив, тобто в наявності мнимої, удаваної чи іншої незаконної угоди немає;

- з приводу посилання на те, що ПП "Багро" ПДВ не сплачувало до Держбюджету взагалі, то такі дані можливо використовувати в питаннях наявності права на відшкодування ПДВ з бюджету, а не в питаннях дійсності (законності) договорів чи господарських зобов’язань;

- висновки та обґрунтування в позовній заяві є не логічні без наявності причинного зв’язку, а мета завідомо суперечна інтересам держави і суспільства при укладенні усної угоди про надання послуг взагалі необґрунтована і не доведена.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43, 65, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд:

ВИРІШИВ:

          

          1. В позові відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення  „10” липня 2006 р. через місцевий господарський суд.

 

          Суддя                                                                                          С.Г. Стопник