РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"03" липня 2006 р. |
Справа № 13/159-2272 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стопника С.Г.
Розглянув справу
за позовом: Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, 46000
до відповідачів: 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл", вул. Грушевського, 8, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область, 48851
за участю представників сторін:
позивача: Білий В.В. -довіреність №20455/7/10-015 від 06.04.2006 р.
відповідача 1: ОСОБА_2 -довіреність №НОМЕР_1.
відповідача 2: Жук А.В. -доручення №б/н від 09.01.2006 р.
Суть справи:
про визнання господарського зобов'язання недійсним.
Перший відповідач проти позову заперечує і просить провадження у справі припинити, посилаючись на те, що: позивач не має права з такими вимогами звертатись до суду; інформація про визнання угоди недійсною відсутня, а відтак відсутні підстави для звернення до суду про визнання господарського зобов'язання недійсним, яке є наслідком угоди.
Другий відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що: по договору купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей між сторонами досягнуто усіх істотних умов і сторони досягли мети -товарно-матеріальні цінності придбані, ціна сплачена; за 2004 р. товариством сплачено 36273 грн. ПДВ в Держбюджет; мнима, удавана, фіктивна угода або щось інше, що завдавало б шкоду інтересам держави і суспільства, місця не мало.
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
В засіданні оголошувалась перерва до 03.07.2006 р. з ціллю дослідження та оцінки заперечень, обґрунтувань та доказів, поданих безпосередньо в розпочатому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
- на підставі перевірки діяльності першого відповідача, по результатах якої складено акт від 24.03.2006 р. №НОМЕР_2 позивач подав позов про визнання недійсним господарського зобов'язання, яке виникло з усного договору купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей (труба 61,5 п.м., манка 5 т., металоконструкція модульного типу 40т., дошка обрізна 5,03 куб.м) на загальну суму 27953,28 грн., в т.ч. 4658,88 грн. ПДВ, укладеного між відповідачами.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що зустрічну перевірку взаєморозрахунків провести у ТОВ "Інтеграл" неможливо по причині пожежі 13.10.2005 р., а документи не відновлені; податкова накладна не виконує своєї законодавчо встановленої функції, оскільки копією не підтверджується; ТОВ "Інтеграл" ПДВ в Держбюджет не сплатило, відповідно СПД ОСОБА_1 права на податковий кредит не отримала, а тому дане господарське зобов'язання, що виникло на підставі договору купівлі-продажу є таким, що укладене з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства і підлягає визнанню недійсним.
Позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи зі слідуючого:
- при обґрунтуванні позовних вимог позивач не вказує яке господарське зобов'язання, що є складовою договору купівлі-продажу, суперечить інтересам держави і суспільства: передача першому відповідачу товарно-матеріальних цінностей чи перерахування першим відповідачем другому відповідачу їх вартості. Адже в договорі купівлі-продажу, наявність якого підтверджує й сам позивач, є лише два господарських зобов'язання -обов'язок передати у власність покупцю товарно-матеріальні цінності та обов'язок оплатити їх вартість;
- позивач не довів, що податкова накладна №НОМЕР_3 не відповідає вимогам чинного законодавства і не має доказової сили;
- проведення господарської операції позивач підтвердив, тобто в наявності мнимої, удаваної чи іншої незаконної угоди немає;
- з приводу посилання позивача на те, що ТОВ "Інтеграл" ПДВ не сплачувало до Держбюджету взагалі, то такі дані можливо використовувати в питаннях наявності права на відшкодування ПДВ з бюджету, а не в питаннях дійсності (законності) договорів чи господарських зобов'язань;
- висновки та обґрунтування в позовній заяві є не логічні без наявності причинного зв'язку, а мета завідомо суперечна інтересам держави і суспільства при укладенні усної угоди купівлі-продажу взагалі необґрунтована і не доведена.
Щодо посилань першого відповідача на відсутність права на позов у позивача, то на думку суду таке право у органів ДПС є, оскільки ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачає право подавати позови про визнання угод недійсними, а на складові (господарські зобов'язання) тим більше.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43, 65, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд:
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення „10” липня 2006 р. через місцевий господарський суд.
Суддя С.Г. Стопник