ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" липня 2006 р.
о 16:05год. Справа № АС-41/191-06
вх. № 6151/1-41
Суддя господарського суду Харківської області Мінаєва О.М.
за участю секретаря судового засідання Данилко В.О.
представників сторін :
позивача - Яценко О.П. дов.
відповідача - Любченко В.М. дов.
по справі за позовом Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Х-в
до ЗАТ "НВП "Інтертек" м. Х-в
про стягнення 3004,59 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, суб’єкт владних повноважень Харківське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Харків звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3004,59грн. штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач зобов’язаний був створити у 2005 р. 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, але фактично середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 0 осіб, у зв’язку з чим відповідач повинен сплатити позивачеві 2973,08грн. штрафних санкцій, та 31,51грн. пені за прострочення платежу.
Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні усно повідомив, що проти позову заперечує, посилаючись на те, що на його підприємстві у 2005 році працевлаштований 1 інвалід, що підтвердив наказом про прийняття на роботу Аніщенко М.В. № 13 від 29.09.2000р. та довідкою МСЕК № 011746 про його інвалідність. З 22.08.2003р. Аніщенко М.В. утримується у слідчому ізоляторі, однак згідно трудового законодавства України відповідач не має можливості його звільнити, та прийняти на його місце іншу особу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Згідно зі статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації проводять відповідно до Закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому Законом.
Згідно Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2812.2001р. № 1767, штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Згідно наданих суду документів, звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р., середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2005 році на підприємстві відповідача становить 13 осіб, кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році - 1 місце. На підприємстві відповідача у 2005 році працевлаштовано 1 інваліда, що підтверджується наданими відповідачем доказами, а саме: наказом № 13 від 29.09.2000р. про прийняття на роботу Аніщенко М.В., довідкою МСЕК № 011746, що підтверджує ІІ групу інвалідності Аніщенко М.В.
Таким чином, відповідач виконав вимоги чинного законодавства і створив встановлений Законом норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості одного робочого місця, на якому у 2005р. було працевлаштовано інваліда.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги щодо застосування штрафних санкцій до відповідача такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 4, 8, 51, 69, 86, 94, 160- 163 , Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позову відмовити.
2. На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанова у повному обсязі складена 11.07.2006р.
Суддя Мінаєва О.М.