Справа № 127/2-200/04

Провадження № 2-р/127/34/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі

Головуючого-судді Волошина С.В.,

при секретарі Тонкопій Ю.І.,

за участю заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду у цивільній справі № 2 – 200/04 від 01.03.2004 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз’яснення рішення суду у цивільній справі № 2 – 200/04 від 01.03.2004 року в частині яку суму складає повний розрахунок, зазначивши, що рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 року у справі № 2 – 200/04 його позов задоволено частково та зобов’язано ДАК «Укрресурси» змінити дату наказу про його звільнення та провести повний розрахунок, а також стягнуто 1000,00 грн. судових витрат. Рішення суду виконане лише в частині стягнення судових витрат, видано наказ про звільнення та трудова книжка, повний розрахунок не проведений.

Вважає, що оскільки в рішенні суду від 01.03.2004 року № 2 – 200/04 не наведено, яку суму складає повний розрахунок це є перешкодою у його виконанні, а тому вказане рішення потребує роз’яснення в частині, яку суму відповідно до рішення Замостянського районного суду м. Вінниці, від 01.03.2004 року № 2 – 200/04 складає повний розрахунок.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 доводи заяви підтримав, просив її задовольнити. Суду пояснив, що він вважає, що суму повного розрахунку складає загальна сума всіх грошових коштів, які стягнуті судами на його користь з відповідача, але рішення у цих справах не виконані по даний час. На запитання суду заявник повідомив, що вказані рішення про стягнення на його користь грошової компенсації прийняті судом після постановлення рішення у справі, яке він просить роз’яснити.

Представник боржника ДАК «Укрресурси» в судове засідання повторно не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в порядку визначеному чинним законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 221 ЦПК України неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду. За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі боржника.

Суд, заслухавши заявника, дослідивши доводи заяви, дослідивши наявні матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту; подання заяви про роз’яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до примусового виконання.

При розгляді цивільних справ суди, відповідно до ст. 11 ЦПК України розглядають цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як встановлено судом, резолютивна частина рішення суду, яку просить роз’яснити заявник викладена в наступній редакції: «Зобов’язати ДАК «Укрресурси» змінити дату наказу № 25 – а – к від 07.03.2002 року про звільнення ОСОБА_1, виданого на виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 25.01.2001 року та провести з ним повний розрахунок». Рішення постановлено в межах позовних вимог.

Суд не досліджував та не встановлював обставин про які позивач не просив у позовній заяві, в тому числі і не досліджував питання, яку суму складає повний розрахунок з заявником, що на даний час виходячи зі змісту його заяви ОСОБА_1 просить вважати доведеними та роз’яснити.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до статті 221 ЦПК роз’яснення рішення суду, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію; зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду; роз’яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до виконання; якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, в тому числі і шляхом вчинення нових процесуальних дій, спрямованих на встановлення тих обставин, що не були предметом дослідження.

Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз'яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Враховуючи те, що в ході розгляду цивільної справи № 2 – 200/04, у якій постановлено рішення від 01.03.2004 року питання визначення конкретної дати звільнення відповідно до позовних вимог не досліджувалось та рішення в цій частині судом не виносилось, враховуючи також те, що сума повного розрахунку відповідно та безпосередньо залежить від дати звільнення, яку, на виконання рішення суду боржником визначено самостійно «08 травня 2012 року» (значно пізніше після постановлення рішення суду), відповідно суд позбавлений можливості в межах вирішення заяви про роз’яснення рішення суду врахувати обставини, що виникли після його постановлення, відповідно визначити в межах постановленого рішення суму повного розрахунку, оскільки такі обставини судом при постановленні рішення не досліджувались, у цьому зв’язку суд приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення.

Приймаючи вказане рішення суд зважає на те, що для визначення конкретного розміру повного розрахунку суд має дослідити додаткові обставини (які виникли після його постановлення зокрема самостійне визначення боржником дати звільнення) та надати їм правову оцінку. Без такого дослідження суд не може роз’яснити рішення суду таким чином як це просить ОСОБА_1, оскільки таке роз’яснення і вказівка в ухвалі на доведеність в ході первинного судового розгляду справи таких обставин (визначення повного розрахунку) призведе до розширювального тлумачення судового рішення, а як наслідок змінить суть рішення, що набрало законної сили, що відповідно до ст. 221 ЦПК України – є недопустимим.

Суд також звертає увагу на те, що доводи ОСОБА_1 з приводу того, що сума повного розрахунку відповідно до рішення № 2 – 200/04 від 01.03.2004 року є загальна сума всіх грошових коштів, які стягнуті судами на його користь з відповідача, після постановлення вказаного рішення, не приймаються судом до уваги, оскільки, як встановлено судом в ухвалі 25.11.2014 року у справі 127/2-200/2004 (т.2 а.с. 137 – 138), - «рішення на які посилається заявник в більшості врегульовують відносини, які виникли після винесення рішення та визначають не суми, які підлягають стягненню при розрахунку, а санкції, які підлягають застосуванню до відповідача, відповідно до норм чинного законодавства при його порушенні». Суд погоджується з наведеною вище позицію та зазначає, що не може бути поширено дію рішення суду від 01.03.2004 року на відносини, що виникли після його постановлення та встановлені відповідними рішеннями судів в період з 09.06.2011 року по 22.10.2014 року.

Суд зважає на те, що в матеріалах цивільної справи містяться аналогічні клопотання про роз’яснення рішення суду в цій частині як державного виконавця так і заявника, однак при винесенні рішень за такими клопотаннями (заявами) суд мотивував свої рішення тим, що боржник сам повинен визначитись з сумою повного розрахунку з заявником, після визначення дати звільнення, що відповідає рішенню суду від 01.03.2004 року, яке носить зобов’язальних характер (боржника зобов’язано самостійно визначити дату звільнення, та в залежності від дати провести з заявником повний розрахунок). Дату звільнення боржником визначено самостійно 08 травня 2012 року, сума повного розрахунку боржником протиправно не визначена.

Враховуючи те, що рішення суду було винесено 01.03.2014 року, а боржник датою звільнення визначив 08 травня 2012 року, суд не може поширити дію ухвали про роз’яснення рішення суду (як це просить зробити заявник) на відносини, що виникли після набрання рішенням суду законної сили та здійснювати відповідні розрахунки суми повного розрахунку поза межами позовних вимог та досліджуваних судом обставин.

Відтак, підстав для задоволення заяви немає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 208 – 210, 221 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду у справі № 2 – 200/04 від 01.03.2004 року Замостянського районного суду м. Вінниці в частині визначення суми, яка складає повний розрахунок – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області.

Суддя: