ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
05 листопада 2014 року Справа № 38/5005/11447/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Чернова Є.В.,
суддів:Бакуліної С.В.,
Вовка І.В.,
Катеринчук Л.Й.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши заяву Приватного підприємства "Інфоспектр"
про перегляд Верховним Судом України
постанови Вищого господарського суду України від 22.07.2014
у справі№38/5005/11447/2012
за заявоюПриватного підприємства "Інфоспектр"
доКомунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця"
провизнання банкрутом,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 у справі №38/5005/11447/2012 затверджено мирову угоду від 18.07.2013 у справі про банкрутство Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено частково, провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області відносно ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 у справі №38/5005/11447/2012 припинено; провадження у справі №38/5005/11447/2012 про банкрутство Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради припинено.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2014 постанову суду апеляційної інстанції в частині припинення провадження у справі залишено без змін.
Приватне підприємство "Інфоспектр" звернулося до Вищого господарського суду України з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22.07.2014 у справі №38/5005/11447/2012, у якій заявник просить скасувати дану постанову, прийняти нове рішення. яким змінити постанову апеляційного господарського суду, виключивши з резолютивної частини постанови абзац третій щодо припинення провадження у справі, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень абзаців 7, 8 статті 1, частини третьої статті 6 та частин першої, восьмої статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон про банкрутство), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 05.10.2010 у справі №28/148-б, від 22.09.2010 у справі №05-5-44/7405, від 17.06.2014 у справі №903/623/13, від 19.07.2011 у справі №Б-19/42-08 та від 10.06.2009 у справі №5/256-08.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Як вбачається зі змісту постанови від 22.07.2014 у справі №38/5005/11447/2012, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо безпідставності порушення у даному випадку провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" та припинення провадження у справі про банкрутство, з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи стосовно того, що сума безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора без врахування пені складає лише 314970,00 грн., тобто становить менше трьохсот мінімальних розмірів заробітних плат, що в силу приписів частини третьої статті 6 Закону про банкрутство недостатньо для ініціювання порушення провадження у справі про банкрутство,
Водночас, у постанові від 05.10.2010 у справі №28/148-б, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо визнання вимог ініціюючого кредитора, виходячи з того, що сукупність доказів у справі свідчить про безспірність вимог заявника та неспроможність боржника виконати свої зобов'язання перед кредитором у встановлений Законом про банкрутство строк, а саме вимоги ініціюючого кредитора підтверджені відповідним рішенням суду, наказом суду та постановами ДВС, тобто є безспірними, перевищують триста мінімальних розмірів заробітної плати (на дату звернення із заявою) та не виконані боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
У постанові від 22.09.2010 у справі №05-5-44/7405 суд касаційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції про повернення без розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "АКБ "Київ" про порушення провадження у справі про банкрутство, та направлення справи до суду першої інстанції для розгляду заяви по суті, з огляду на те, що подана кредитором заява про порушення провадження у справі про банкрутство відповідає вимогам статей 6, 7 Закону про банкрутство.
Приймаючи постанову від 17.06.2014 у справі №903/623/13, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та ін., з огляду на встановлені судами обставини стосовно неможливості відновлення платоспроможності боржника. Крім того, суд касаційної інстанції зазначив про необґрунтованість доводів скаржника стосовно відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки обґрунтованість порушення провадження у справі про банкрутство була перевірена та підтверджена судом апеляційної інстанції у постанові, яка у касаційному порядку не оскаржувалась, а саме судом апеляційної інстанції встановлено, що ініціюючим кредитором до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство надано належні докази безспірності його вимог до боржника, які сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, та які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.
Крім того, постановами Вищого господарського суду України від 19.07.2011 у справі №Б-19/42-08 та від 10.06.2009 у справі №5/256-08, на які здійснює посилання заявник, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справи передано на новий розгляд до судів першої інстанції. Однак прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення питання по суті, а тому на відповідні постанови не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України.
Колегія суддів зазначає, що встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів є вичерпним.
За змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Таким чином, до повноважень Верховного Суду України не належить оцінка правильності застосування судовими інстанціями норм процесуального права.
Відтак, відсутні підстави, визначені статтею 11116 ГПК України, для допуску до провадження даної справи.
Керуючись статями 86, 11114-11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити Приватному підприємству "Інфоспектр" у допуску справи №38/5005/11447/2012 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяЄ.Чернов
СуддіС.Бакуліна
І. Вовк
Л. Катеринчук
М. Черкащенко