Справа № 127/2-462/2009
Провадження № 6/127/58/15
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.01.2015 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Волошина С.В.
при секретарі Тонкопій Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, (заміна сторони стягувача у зобов’язанні) -
ВСТАНОВИВ:
В липні 2014 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернулось в суд із зазначеною заявою, у якій посилається на те, що рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 19.08.2009 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АКБ «Східно – Європейський банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 10 903, 58 грн. На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчі листи, а в подальшому АКБ «Східно – Європейський банк» звертався в суд із заявою про видачу дубліката виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_2 Постанова про відкриття виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 на адресу банку не надходила, а також у заявника відсутні виконавчі документи відносно боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і на примусовому виконанні вони не перебувають.
13.12.2013 року між АКБ «Східно – Європейський банк», ТОВ «БРОКІНВЕСТГРУП» та Національним Банком України підписано договір про передавання в управління непроданих активів, а 25.04.2014 року між ТОВ «БРОКІНВЕСТГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» згідно вимог чинного законодавства було укладено договір купівлі – продажу права вимоги № 23/ФК – 14 від 25.04.2014 року, на підставі якого первісний кредитор відступив новому кредитору своє право вимоги грошових зобов’язань за фінансовими кредитами, а тому заявник просив замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів № 2 – 462/2009 від 19.08.2009 року Замостянського районного суду м. Вінниці відносно боржників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: сторону – АКБ «Східно – Європейський банк» замінити на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».
В судовому засіданні представник ТОВ ФК «Довіра та гарантія» за довіреністю ОСОБА_4 уточнив вимоги заявника, про що подав в судовому засіданні власноруч написану заяву, в якій просив замінити сторону стягувача у зобов’язанні (а не сторону виконавчого провадження). Доводи внесеної на розгляд суду заяви підтримав з підстав, що в ній наведено.
Представник Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ – ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що з 2011 року та по даний час виконавчі провадження з виконання виконавчих листів про стягнення коштів з ОСОБА_2 та ОСОБА_1, за якими на даний час представник ТОВ ФК «Довіра та гарантія» просить провести заміну стягувача, на виконанні не перебувають. Відповідний виконавчий лист про стягнення коштів з ОСОБА_3 на користь АКБ «Східно – Європейський банк» на виконанні взагалі не перебував.
ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились, хоча про день, час та місце розгляду заяви їх було повідомлено завчасно та належним чином.
Їх неявка відповідно до вимог закону не є перешкодою для розгляду внесеної на розгляд суду заяви.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, представника органу ДВС, дослідивши доводи внесеної на розгляд суду заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, проаналізувавши представлені та наявні в матеріалах цивільної справи докази в їх сукупності приходить до висновку що заява, з урахуванням уточнених вимог, підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 19.08.2009 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АКБ «Східно – Європейський банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 10903, 58 грн., в тому числі судові витрати і на підставі вказаного рішення суду, 22.09.2009 року Замостянським районним судом м. Вінниці було видано три оригінали виконавчих листів відносно кожного з зазначених боржників. (т. 1, а.с. 117 – 120).
13.12.2013 року між АКБ «Східно – Європейський банк», ТОВ «БРОКІНВЕСТГРУП» та Національним Банком України було підписано договір № 32 – Л про передавання в управління непроданих активів, на підставі якого ТОВ «БРОКІНВЕСТГРУП» набув право володіння, користування та розпорядження Активами (право вимоги до боржників). (а.с. 178 – 179).
25.04.2014 року між ТОВ «БРОКІНВЕСТГРУП» і ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» відповідно до чинного законодавства було укладено договір купівлі – продажу права вимоги № 23/ФК – 14, на підставі якого первісний кредитор відступив новому кредитору своє право вимоги грошових зобов’язань за фінансовими кредитами. Згідно даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 306/2007 від 06.12.2007 року, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» набуло прав кредитора відносно боржників ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 180 – 185).
Як вбачається із матеріалів цивільної справи та встановлено в судовому засіданні, що у заявника відсутні належні та допустимі докази, щодо відкриття виконавчого провадження відносно боржників ОСОБА_2, ОСОБА_1, та ОСОБА_3, однак це не позбавляє суд можливості вирішити заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у точній відповідності з нормами матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
Правова позиція Верховного суду України полягає у тому, що відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні (крім випадків, визначених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов’язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь – якій стадії процесу. За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов’язанні він замінюється правонаступником. Виходячи з цих норм, а саме, п.п. 1,2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення чи ліквідації, спадкування тощо) на стадії виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Тобто, дана обставина не залежить від того, відкрито виконавче провадження чи ні.
У зв’язку з такою зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв’язку із чим припиняться її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов’язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов’язки у зобов’язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України та ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, правова позиція найвищої судової інстанції полягає у тому, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про зміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження (Постанова ВСУ від 20.11.2013 року.).
З огляду на позицію висловлену Верховним Судом України в описаній вище Постанові судом перевірено достовірність факту переходу прав стягувача від АКБ «Східно – Європейський банк» до ТОВ «БРОКІНВЕСТГРУП», а потім до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», а тому суд вважає, що вказану заяву слід задоволити та відповідно замінити сторону стягувача у зобов’язанні, аби останній міг реалізувати весь комплекс прав стягувача, в тому числі і в послідуючому набути статус сторони виконавчого провадження.
Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, а ч. ч. 1,4 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог і заперечень.
Змінені в ході судового розгляду вимоги заявника перед судом доведені в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» ст. 378 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву задоволити.
Замінити сторону стягувача у виконавчих листах № 2 – 462/2009, виданих 19.08.2009 року Замостянським районним судом м. Вінниці відносно боржників ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення солідарно заборгованості по кредитному договору № 074/2007 від 21.05.2007 року у розмірі 9160 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів у розмірі 1044,70 грн., борг по відсоткам у розмірі 549,60 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 11,62 грн., а також державне мито у розмірі 107, 66 грн., та витрати на інформаційно – технічне забезпечення у розмірі 30, 00 грн., а саме сторону – Акціонерний комерційний банк «Східно – Європейський банк» замінити на – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»».
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом п’яти днів після її проголошення через Вінницький міський суд. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: