Справа № 761/28411/14-ц

Провадження №2/761/749/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 січня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі головуючого судді Волокітіної Н.Б.

При секретарях Беширові О.О., Чернюк А.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, 3-і особи: ОСОБА_3, Міністерство внутрішніх справ України про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про зняття арешту з майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою від 24.01.2012 року старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України радника юстиції Котець Є.А. було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль Lexus LS 460L, 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1. Дана постанова була прийнята слідчим в рамках кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2012 року шлюб між позивачем та третьою особою ОСОБА_3 розірвано. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 03.07.2014 року позивачу виділено у власність вищевказані квартиру та автомобіль.

Оскільки накладений арешт порушує права позивача, остання просить усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належними їй на праві власності спірним майном та зняти арешт з даного майна.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Генеральної прокуратури України в судовому засіданні заперечував проти позову, пояснивши, що на даний час кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 у провадженні слідчих Генеральної прокуратури України не перебуває, а отже, Генеральна прокуратура України є неналежним відповідачем по даній справі.

Представник третьої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти позову.

Представник третьої особи МВС України в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, а тому суд вважає за можливе розглядати справу без його участі.

Вислухавши пояснення представників сторін та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що в провадженні Генеральної прокуратури України перебувала кримінальна справа № 49-3364 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191 КК України.

В рамках даної кримінальної справи постановою від 24.01.2012 року старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України радника юстиції Котець Є.А. було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль Lexus LS 460L, 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2012 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано.

У квітні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання спільною сумісною власністю майна, придбаного за час проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31.01.2014 року зазначений позов задоволено частково. Згідно даного рішення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виділено на праві власності по ? частині квартири АДРЕСА_1; житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2; автомобіля Lexus LS 460L, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 03.07.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31.01.2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_1 виділено у власність квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль Lexus LS 460L, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, а ОСОБА_3 виділено у власність житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та прості іменні акції в кількості 24183619 акцій, емітентом яких є ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Відповідно до ст.. 126 КПК України 1960 року забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.

Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Разом з тим, позивач не є ні підозрюваною, ні обвинуваченою у кримінальній справі, порушеній відносно ОСОБА_3

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 передана до МВС України. Однак, представник МВС України в судове засідання не з'явився та не надав жодних пояснень щодо заявленого позову.

Крім того, із рішення Апеляційного суду м. Києва від 03.07.2014 року вбачається, що 06.06.2014 року Апеляційний суд м. Києва звертався до ГСУ МВС України з запитом щодо повідомлення стану розгляду кримінальної справи, порушеної 16.12.2011 року відносно ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191 КК України, проте відповіді надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Отже, судом достовірно встановлено, що спірне майно, на яке накладено арешт постановою слідчого від 24.01.2012 року, належить на праві власності позивачу ОСОБА_1, що підтверджується рішенням Апеляційного суду м. Києва від 03.07.2014 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, накладення арешту на майно, яке належить позивачу, перешкоджає останній здійснювати право користування та розпорядження цим майно, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом усунення перешкод позивачу ОСОБА_1 у здійсненні права користування та розпорядження належними їй на праві власності квартирою АДРЕСА_1 та автомобілем Lexus LS 460L, 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1 та зняти арешт із вказаного майна, накладений постановою від 24.01.2012 року старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України радника юстиції Котець Є.А..

Керуючись ст. ст. 321, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належними їй на праві власності квартирою АДРЕСА_1 та автомобілем Lexus LS 460L, 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1.

Зняти арешт, накладений постановою від 24 січня 2012 року старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України радника юстиції Котець Є.А., з квартири АДРЕСА_1, придбаної на ім'я ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 03 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 і зареєстрованого в реєстрі за № 3087.

Зняти арешт з автомобіля марки Lexus LS 460L, 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, накладений постановою від 24 січня 2012 року старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України радника юстиції Котець Є.А.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя