Справа №2/251/08
РІШЕННЯ
Іменем України
15 квітня 2008 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Ноздрякова СВ.,
при секретарях - Сидоренко Т.І., Паніот В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської районної у м. Києві ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно;
та за позовом заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про знесення самочинно зведеної прибудови, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом в якому просить визнати за нею право власності на самочинно збудоване нерухоме майно та зобов'язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю прийняти в експлуатацію самочинно зведене нерухоме майно.
Відповідач - Подільська районна у м. Києві рада просить суд розглянути справу без участі їх представника та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства, про що надіслала суду лист (а.с. 110).
Під час розгляду справи позивач, у порядку ст. 31 ЦПК України, зменшила позовні вимоги в частині зобов'язання Управління державного архітектурно-будівельного контролю прийняти в експлуатацію самочинно зведене нерухоме майно.
Третя особа - ОСОБА_2, яка також є особою в інтересах якої заступником прокурора Подільського району м. Києва було подано позов до ОСОБА_1 про знесення самочинно зведеної прибудови, - позов ОСОБА_1 заперечила посилаючись на те, що внаслідок цієї прибудови порушено її права та інтереси і в зв'язку з цим вона не має можливості проїзду до належної їй частини будинку.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та обґрунтував свої вимоги наступним, а саме:
- Рішенням виконкому Київської міської ради №1163 від 31.07.1956 року відведено земельну ділянку пл.1007 кв. м по вул. Сирецька в м. Києві для обслуговування будинку, господарських будівель та споруд. Разом з цим, згідно договору дарування від 18.03.1981 року, їй належить на праві власності 1/2 будинку АДРЕСА_1. Співвласником 1/2 цього будинку є ОСОБА_2.
Між колишніми власниками будинку і їх правонаступниками упродовж 50 років склався порядок користування земельною ділянкою, який існує дотепер. Земельні ділянки розділені огорожею і ними співвласники користуються кожний відокремлено.
На початку 1990-х років з дозволу колишнього співвласника будинку ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_2, позивач на земельній ділянці, якою вона фактично користується, до існуючих приміщень 1-1 пл.13, 2 кв. м та 1-2 пл.10, 9 кв. м. , звела добудову та здійснила переобладнання внаслідок яких
2
утворилися приміщення 1-1 пл. 10, 9 кв. м, 1-2 пл. 4, 2 кв. м, 1-3 пл. 23, 1 кв. м. Крім того нею самочинно зведено гараж «Д» та тамбур «А-2» пл.4, 2 кв. м.
Суд, заслухавши сторони, їх представників та дослідивши докази що є в матеріалах справи, дійшов висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 та про відмову в задоволенні позову заступника прокурора Подільського району м. Києва, виходячи з наступного:
- так, судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є співвласниками будинку АДРЕСА_1, яким належить по 1/2 цього будинку.
Рішенням виконкому Київської міської ради №1163 від 31.07.1956 року для обслуговування будинку АДРЕСА_1 відведено земельну ділянку пл.1007 кв. м.
Між колишніми власниками будинку і їх правонаступниками упродовж 50 років склався порядок користування земельною ділянкою, яка розділена огорожею.
На початку 1990 років з дозволу колишнього співвласника будинку ОСОБА_3 позивачка ОСОБА_1 на земельній ділянці, якою вона фактично користувалась, самочинно до існуючих приміщень 1-1 пл.13, 2кв. м та 1-2 пл.10, 9 кв. м. , звела прибудову, внаслідок якої утворилися приміщення 1-1 пл.10, 9 кв. м, 1-2 пл.4, 2 кв. м, 1-3 пл.23, 1 кв. м. Крім того самочинно зведено гараж «Д» та тамбур «А-2» пл.2, 9 кв .м.
Як вбачається із повідомлення Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 11.10.1996 року позивачка зверталась з заявою про узаконення самочинної прибудови. Однак їй в цьому відмовлено у зв'язку з відсутністю згоди на узаконення співвласника будинку ОСОБА_2
Відповідно до ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб.
Як вбачається із висновку санітарної епідеміологічної станції Подільського району м. Києва (а.с. 24) та Подільської державної інспекції з пожежного нагляду (а.с. 25), прибудова здійснена з дотриманням санітарних і пожежних норм і правил. Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи від 14.09.2007 року (а.с. 84) самочинно прибудовані до будинку приміщення та гараж, будівельна готовність яких становить 100%, відповідають вимогам будівельних норм і правил.
Посилання заступника прокурора на порушення прав ОСОБА_2 внаслідок зведення прибудови, оскільки остання позбавлена можливості під'їзду до своєї частини будинку, суд вважає безпідставним, оскільки чинними будівельними нормами і правилами не передбачено проїзд до окремих частин будинку. Зокрема, положення пункту 3, 22 ДБН 360-92** містить вимогу про забезпечення під'їзду до будинку в цілому (таким під'їздом є вул. Сирецька), а не окремої його частини, що утворилася внаслідок його поділу.
Як вбачається із повідомлення Головного управління земельних ресурсів від 05.11.2004 року та чергового кадастрового плану від 05.08.2005 року до будинку АДРЕСА_1, але і з вул. Валківської, що підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи від 03.11.2004 року.
Враховуючи викладене, суд не вбачає порушення інтересів або прав ОСОБА_2 внаслідок зведеня прибудови. Напроти, ОСОБА_4 не було доведено (не надано жодного доказу) в чому саме і яким чином порушено її право, оскільки виходячи з матеріалів справи (фотографії які були представлені суду та плану забудов на земельній ділянці) до частини ділянки, якою володіє ОСОБА_2 є не тільки підхід, на який посилається остання мотивуючи порушення своїх прав його дуже вузьким розміром, але й під'їзд з іншої сторони, який є загально використовуваним усіма мешканцями прилеглих домоволодінь.
Отже, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно зведену прибудову літ. «А» пл.49, 8 кв. м, що складається з
3
приміщень 1-1 пл.10, 9 кв. м, 1-2 пл.4, 2 кв. м, 1-3 пл.23, 1 кв. м, тамбур «А-2» пл.2, 9 кв. м та гараж «Д» пл.21, 1 кв. м.
З цих підстав суд відмовляє в позові заступника прокурора Подільського району м. Києва про знесення самочинно збудованого нерухомого майна.
Керуючись ст. 376 Цивільного Кодексу України, ст. 212-214 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Подільської районної у м. Києві ради; третя особа ОСОБА_2, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на прибудову літ. «А» площею 49, 8 кв. м, що складається з приміщень 1-1 площею 10, 9 кв. м, 1-2 площею 4, 2 кв. м, 1-3 площею 23, 1 кв. м, тамбур «А-2» площею 2, 9 кв. м та гараж «Д» площею 21, 1 кв. м.
В позові заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про знесення самочинно зведеної прибудови, - відмовити.
Рішення набуває законної сили через десять днів з дня його ухвалення, якщо на протязі цього строку не буде подано заяву про апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.