Справа № 761/34181/14-ц
Провадження №2/761/1393/2015
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19 січня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва
В складі: головуючого судді Волокітіної Н.Б.
При секретарі Беширові О.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ПАТ "ВТБ Банк" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач порушила умови Договору кредиту та не повертала кошти (відсотки) за користування ним в повному обсязі. В зв'язку із порушенням умов Договору, відповідач повинна сплатити: суму заборгованості по кредиту - 79 814,65 грн., прострочену заборгованість по кредиту - 6 436,09 грн., заборгованість по відсотках - 234,18 грн., прострочену заборгованість по відсотках - 4 127,95 грн., заборгованість по комісії - 1 390 грн., прострочену заборгованість по комісії - 6 950 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання - 4 428,44 грн. та пеню в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення - 2 828,65 грн., крім того позивач також просить стягнути з відповідача 3 % річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту у розмірі 40,50 грн., 3 % річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення відсотків у розмірі 32,29 грн., інфляційні втрати за час прострочення виконання зобов'язань по кредиту у розмірі 333,77 грн., інфляційні втрати за час прострочення виконання зобов'язань по відсотках у розмірі 363,37 грн., а всього заборгованість складає 106 979,89 грн. У зв'язку з даними обставинами, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості, яка становить 106 979,89 грн. та судовий збір.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, у зв'язку з тим, що відповідач сплачує кредит, але не в повному обсязі, через скрутне матеріальне становищем, факт сплати коштів за кредитом підтверджується квитанціями, які знаходяться в матеріалах справи. Крім того, представник відповідача вважає, що позивач протиправно звернувся до суду з вимогою дострокового повернення кредитних коштів, оскільки така вимога може бути пред'явлена тільки у тому випадку, коли відповідач взагалі не сплачує кошти за користування кредитними коштами.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 грудня 2012 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №R53413368114В, відповідно до даного кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 100 000 грн., а відповідач зобов'язалася повернути кредит в строк до 12.12.2017 року та сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 20 % річних.
Відповідно до п.п. 3.4., 3.5., 4.6, 5.3.1. Кредитного договору, відповідач зобов'язалася погашати кредит та відсотки за користування кредитом щомісячно платежем в сумі не менше ніж 4 048 грн. в строк до 18 числа кожного місяця, починаючи з січня 2013 року.
В порушення своїх зобов'язань та правил, відповідач кредит не повертала у повному обсязі та не проводила оплату відсотків за користування ним. Згідно розрахунків, наданих позивачем, станом на 02.07.2014 року заборгованість відповідача по сплаті суми кредитних коштів становить 79 814,65 грн., прострочена заборгованість за кредитом становить 6 436,09 грн., заборгованість по відсотках становить 234,18 грн., прострочена заборгованість по відсотках становить 4 127,95 грн., заборгованість по комісії становить 1 390 грн. та прострочена сума заборгованості по комісії становить 6 950 грн. (а.с. 6-9).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк ( ч. 1 ст. 530 ЦК України ).
Стаття 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати відсотків, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно п. 9.4 Кредитного договору сторони домовилися про те, що будь-яке порушення відповідачем умов Кредитного договору повинно розглядатися як істотне порушення договору, яке надає право позивачу в порядку, передбаченому Кредитним договором та/або чинним законодавством України, незалежно від встановлених договором строків виконання зобов'язань, вимагати від позичальника дострокового повернення заборгованості за Кредитним договором.
У зв'язку вищевикладеним, заперечення представника відповідача з приводу неправомірного звернення позивача до суду з позовом про дострокове повернення заборгованості за кредитом не приймається судом до уваги, оскільки, як вбачається з квитанцій про сплату заборгованості по кредиту, відповідач сплачував кошти за кредитним договором не в повному обсязі, а відповідно до п. 9.4. Кредитного договору, дані дії вважаються істотним порушенням умов договору, а тому відповідач має право звертатися з відповідним позовом про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до п.п. 5.2.2. Кредитного договору, Банк має право вимагати від Позичальника здійснити дострокове повернення кредиту протягом 30 календарних днів з дати відправлення Позичальнику відповідного повідомлення Банку з вимогою дострокового повернення Кредиту або у інші строки, передбачені умовами договору.
31.07.2014 року позивачем на адресу відповідача ОСОБА_1 була направлена відповідна Вимога про погашення заборгованості по даному Кредитному договору № №R53413368114В від 12.12.2012 року (а.с. 22), проте у встановлений строк заборгованість за Кредитним договором погашена не була.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 в односторонньому порядку порушила свої зобов'язання, суд вважає за необхідне стягнути з неї кредитні кошти, нараховані відсотки та комісію у повному обсязі, відповідно до вимог ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завданні простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до п.7.1 Кредитного договору, у разі несвоєчасного повернення кредиту та або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно з умовами договору, Позичальник зобов'язаний сплати за користування Банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день порушення виконання зобов'язань, включаючи день погашення.
Таким чином, у зв'язку із простроченням позичальником ОСОБА_1 сплати суми кредиту та нарахованих відсотків, з неї також підлягає стягненню нарахована сума пені за кредитом у розмірі 4 428,44 грн. та пеня в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення в сумі 2 828,65 грн.
Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором чи законом.
Відповідно до розрахунку, який було надано представником позивача, за період з 19.02.2013 року по 02.07.2014 року, сума інфляційних втрат по кредиту становить 333,77 грн., сума інфляційних втрат по відсотках становить 363,37 грн., суму 3 % річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту становить 40,50 грн. та суму 3 % річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення відсотків становить 32,29 грн., даний розрахунок є правильним, а тому приймається судом до уваги.
Як було встановлено у судовому засіданні та підтверджується розрахунком суми боргу, наданої представником ПАТ "ВТБ Банк", станом на 02.07.2014 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем становить: 79 814,65 грн. - сума боргу по тілу кредиту, 6 436,09 грн. - прострочена сума боргу по кредиту, 234,18 грн. - заборгованість по відсотках, 4 127,95 грн. - прострочена заборгованість по відсотках, 1 390 грн. - заборгованість по комісії, 6 950 грн. - прострочена заборгованість по комісії, 4 428,44 грн. - пеня по кредиту, 2 828,65 грн. - сума пені у розмірі 0,5 % за кожен день прострочення, 40,50 грн. - 3 % річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту, 32,29 грн. - 3 % річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення відсотків, 333,77 грн. - сума інфляційних втрат по кредиту та 363,37 грн. - сума інфляційних по відсотках, а всього - 106 979,89 грн. (а.с. 6-9).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ "ВТБ Банк" суму боргу у розмірі 106 979,89 грн.
Керуючись ст. 509, 525, 526, 530, 599, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 106979,89 грн (сто шість тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять грн.. 89 коп), судовий збір в розмірі 1069,80 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя