Провадження № 2/734/920/14 Справа № 734/3130/14
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16 грудня 2014 року
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Анохіна А.М.,
при секретарі - Новік Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Козелець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -
в с т а н о в и в :
04 листопада 2014 року до Козелецького районного суду Чернігівської області надійшов позов ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.02.2014 року позивача було призначено виконуючим обов'язки начальника Виробничого комплексу «Галант» Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною згідно наказу директора Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною № 37 К від 14.02.2014 року та звільнено з займаної посади 05.06.2014 року за згодою сторін відповідно до наказу директора Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною № 132 К. У день звільнення позивач працював, але розрахунку з ним з виплати заробітної плати та нарахованих сум, належним працівникові при звільненні, виробничим комплексом «Галант» проведено не було. 23.06.2014 року та 24.06.2014 року позивачем було надано листа керівництву Виробничого комплексу «Галант», в якому просив виплатити йому заборгованість з виплати заробітної плати та належних йому виплат при звільненні, а також середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку - 15.07.2014 року. Виробничим комплексом «Галант» Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною позивачу було виплачено заборгованість з виплати заробітної плати позивачу у повному обсязі в сумі 20800,88 грн. Середньоденна заробітна плата позивача складає 837,45 грн. В зв'язку з тим, що відповідач не розрахувався з позивачем в день звільнення та виплатив належні йому виплати при звільненні у повному обсязі 15.07.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем складає: з 06.06.2014 року по 15.07.2014 року - 27 робочих днів х 837,45 = 22611,15 грн. - середній заробіток за весь час затримки по 15.07.2014 року, тобто по день фактичного розрахунку. Враховуючи несвоєчасність виплати позивачу заробітної плати при звільненні, характер та обсяг заподіяних душевних страждань, просить суд стягнути з відповідача 1000 грн., що буде достатньою компенсацією для відшкодування спричиненої з вини відповідача моральної шкоди.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, Наказом № 37-к від 14.02.2014 року ОСОБА_1 призначено з 17.02.2014 року виконуючим обов'язки начальника Виробничого комплексу «Галант» Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (т. 1 а.с. 6).
Наказом № 132-к від 05.06.2014 року ОСОБА_1 виконуючого обов'язки начальника Виробничого комплексу «Галант» Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, звільнено 05.06.2014 року за згодою сторін, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України (т. 1 а.с. 7).
Відповідно до листа № 197 від 03.07.2014 року та № 199 від 07.07.2014 року ВК «Галант» за підписом В.О. начальника В.С.Марцуна, підприємство фактично визнає розмір заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 яка станом на 04.07.2014 року складає - 52324,87 грн. (а.с.27,28).
10.07.2014 року виробничим комплексом «Галант» Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною позивачу було виплачено заборгованість з виплати заробітної плати у повному обсязі в сумі 20800 грн.88 коп. (а.с. 21).
Тобто період затримки розрахунку становить 27 робочих днів з 06.06.2014 року по 15.07.2014 року на дату подання позовної заяви.
Згідно довідки Виробничого комплексу «Галант» № 100000000010 від 26.06.2014 року виданої ОСОБА_1 середньоденна заробітна плата становить 837 грн. 45 коп. (т. 1 а.с. 12).
Відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана ця виплата. Нарахування заробітної плати за час вимушеного прогулу провадиться шляхом множення середньоденного заробітку на кількість робочих днів.
Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість робочих днів.
Після ділення заробітної плати позивача за червень та липень 2013р. на фактично відпрацьовані протягом цього часу робочі дні, середньоденна заробітна плата позивача складає (778,87+930,13):42 = 40,69 грн.
Оскільки затримка становить 27 робочих дні, то середній заробіток за час затримки розрахунку за цей період складає: 27 х 40,69 грн. (середньоденна заробітна плата позивача) = 6103 грн. 50 коп.
Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, то вони також знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підлягають задоволенню відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України.
Так, у судовому засіданні встановлено, що діями відповідача було порушено законні права позивача, що призвело до необхідності звернення останнього за їх захистом до суду.
Для захисту порушених законних прав у суді ОСОБА_1 докладав додаткових зусиль, що призвело до змін способу її життя, оскільки сума боргу підприємства є значною і період затримки становить 27 днів.
Згідно ст. 43 Конституції України, кожна людина має право на заробітну плату, не нижчу ніж встановлену законом, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Проте, судом встановлено, що відповідачем такі розрахунки своєчасно не були здійснені.
Частиною 1 ст.117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"-при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
З огляду на викладене, врахувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку що внаслідок протиправних дій з боку відповідача ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, що може бути відшкодована в розмірі 1 000, 00 грн.
Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, а тому і позов підлягає задоволенню.
Оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, суд вважає за необхідне у відповідності до ч. 3 ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави 487 грн. 20 коп. судового збору (243,60 грн. - за матеріальну вимогу та 243,60 грн. - за вимогу про стягнення моральної шкоди).
Отже, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача, оскільки вони відповідають вимогам ст.ст.57-59 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.115,116,117, 237-1 КЗпП України, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 року № 100, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 6 "Про практику розгляду судами трудових спорів", ст.ст. 10, 11, 57- 60, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки в період з 06.06.2014 року по 15.07.2014 року, тобто по день фактичного розрахунку за 27 робочих днів, що складає 22611 (двадцять дві тисячі шістсот одинадцять) гривень 15 коп.
Стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси» на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси» судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп. на користь держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Козелецький районний суд до апеляційного суду Чернігівської області.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Козелецького районного суду
Чернігівської області Анохін А.М.