Судове рішення #40553789

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.,

суддів Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.;

секретар судового засідання Демчук Ю.Ю.,

з участю представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Рівненського міського суду від 12 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а :

25 вересня 2013 року ТОВ „Факторингова компанія „Вектро плюс" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Рівненського міського суду від 12 лютого 2014 року позов задоволено: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1701/0608/88-067 від 6 червня 2008 року, що становить 112 559, 32 доларів США, звернуто стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 і належить відповідачам на праві приватної спільної часткової власності (по ? частині кожному) на підставі договору купівлі-продажу від 22 серпня 2002 року шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу, що відповідатиме ринковій, додатково визначеній незалежним експертом оцінювачем.

Вирішено питання про судові витрати.

В поданій апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 посилався на те, що відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Зазначав, що із доданих до позову документів не вбачається обґрунтованого розрахунку розміру кредитної заборгованості. При цьому апелянт посилався на ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо неможливості перевищення простроченого платежу розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня, а також на ч. 2 ст. 551 ЦК України щодо встановленого обмеження на збільшення договірного розміру неустойки. Просив суд застосувати позовну давність щодо неустойки.

Покликаючись на ці обставини, відповідач рішення місцевого суду вважав незаконним та необґрунтованим і просив апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 6 червня 2008 року між ВАТ „Сведбанк", правонаступником якого став ПАТ „Сведбанк", і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1701/0608/88-067, за яким відповідач отримав у банку 65 000 дол. США кредитних коштів під 11,9 % річних строком до 5 червня 2018 року.

У цей же день для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 1701/0608/88-067 між ВАТ „Сведбанк", з одного боку, та ОСОБА_1 і ОСОБА_2, з другого боку, було укладено договір іпотеки № 1701/0608/8-067-Z-1, за яким відповідачі у справі передали банку в іпотеку належну їм на праві спільної власності трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Укладений із банком кредитний договір № 1701/0608/88-067 у судовому порядку не оспорений, у зв'язку з чим він відповідно до правил ст. 204 ЦК України є правомірним.

У порушення вимог ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України відповідач узяті на себе зобов'язання за кредитним договором порушив і станом на 16 вересня 2013 року допустив заборгованість перед банком на загальну суму 112 793, 61 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 901 559, 32 грн., а саме: 62 776 доларів США або 501 768, 57 грн. - заборгованість за кредитом, 24 156, 32 доларів США або 193 081, 47 грн. - заборгованість за процентами, 25 861, 29 доларів США або 206 709, 29 грн. - пеня.

Розмір вказаної заборгованості підтверджується розрахунком суми заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем. Відповідачами вказаний розрахунок не спростований, власних розрахунків із даного приводу не надано, а тому доводи апелянта про його необґрунтованість та про необхідність застосування позовної давності щодо неустойки як такі, що не підтверджені належними доказами, на увагу не заслуговують.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 33, ст. 39 Закону України „Про іпотеку" передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Судом установлено, що 28 листопада 2012 року ПАТ „Сведбанк" як правонаступник ВАТ „Сведбанк" уклало з ТОВ „Факторингова компанія „Вектор плюс" договір факторингу № 15, за яким позивач отримав право вимоги за кредитним договором № 1701/0608/88-067 від 6 червня 2008 року, що був укладений між ВАТ „Сведбанк" і відповідачем ОСОБА_1 (а. с. 27-32).

Крім того, тоді ж ПАТ „Сведбанк" і ТОВ „Факторингова компанія „Вектор плюс" уклали між собою договір про відступлення прав за іпотечними договорами, включаючи договір іпотеки № 1701/0608/8-067-Z-1 від 6 червня 2008 року (а. с. 26).

Згідно з пунктом 2.2. договору факторингу № 15 від 28 листопада 2012 року сторони домовилися, що у розрахункову дату одночасно з відступленням права вимоги заборгованості згідно з цим договором Банк відступає Фактору права за договором забезпечення, на підставі договорів про відступлення права вимоги за договорами забезпечення, проекти яких викладені у додатку № 9 до цього договору, що підлягали укладенню сторонами в розрахункову дату (а. с. 27-30).

Пунктом п. 1.1. договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року було передбачено, що відповідно до ст. 24 Закону України № 898-IV від 5 червня 2003 року „Про іпотеку" та умов цього договору сторони домовилися, що разом із відступленням прав вимоги заборгованостей за кредитними договорами від боржників, що здійснюються на підставі договорів факторингу від 28 листопада 2012 року № 15, укладеного між сторонами, одночасно відступаються права вимоги за іпотечними договорами, які визначені цим договором.

З Додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року вбачається, що новим іпотекодержателем за іпотечним договором від 6 червня 2008 року є ТОВ „Вектор Плюс" (а. с. 31).

З повідомлення від 14 грудня 2012 року та досудових вимог щодо виконання договірних зобов'язань, надісланих 16 вересня 2013 року ТОВ „Факторингова компанія „Вектор плюс" ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вбачається, що позивач повідомив відповідачів про те, що на підставі договорів факторингу № 15 та про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року всі права вимоги за кредитним та іпотечним договорами від 6 червня 2008 року (однією із сторін в який були відповідачі) перейшли до позивача у даній справі (а. с. 25, 38, 39, 40-46).

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України встановлено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Проте закон не пов'язує це право боржника з невиконанням боргових зобов'язань взагалі, в тому числі і попередньому кредиторові.

Так, згідно зі ст. 518 ЦК України боржник має право висувати вимоги проти нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

В той же час у матеріалах справи відсутні докази належного виконання боргових зобов'язань відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором № 1701/0608/88-067 від 6 червня 2008 року, як первісному кредитору так і теперішньому.

Кредитні зобов'язання ним не виконані до цього часу.

Таким чином, доказів, які б спростовували чи ставили під сумнів право позивача на звернення в суд із даним позовом до відповідачів, у справі немає.

Частиною 1 ст. 33, ст. 39 Закону України „Про іпотеку" передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 37 постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Згідно з ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до ст. 578 ЦК України та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про іпотеку» майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально засвідченою згодою усіх співвласників.

Зазначених вимог закону у даній справі дотримано.

Тому з урахуванням викладеного вище суд першої інстанції, на переконання колегії суддів, законно й обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ТОВ „Факторингова компанія „Вектро плюс" до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Рівненського міського суду від 12 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді:


  • Номер: 6/569/152/22
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 569/17512/13-ц
  • Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
  • Суддя: Буцяк З. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.02.2022
  • Дата етапу: 16.02.2022
  • Номер: 6/569/256/22
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 569/17512/13-ц
  • Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
  • Суддя: Буцяк З. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.08.2022
  • Дата етапу: 23.08.2022
  • Номер: 6/569/264/22
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 569/17512/13-ц
  • Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
  • Суддя: Буцяк З. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 14.09.2022
  • Дата етапу: 14.09.2022
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація