ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.07.2006 Справа № А27/44
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді –Тищик І.В.- доповідач,
суддів –Кузнецова І.Л., Чимбар Л.О.
при секретарі –Врона С.В.
за участю прокурора Кріпак Н.В.
представників позивача: Вишневський А.А.
представників відповідача: Мороз Т.Ф., Бруснік Т.Г., Логойда Т.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірн?ичо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг на постанову господарського суду Дніпропетровської області ві?д 25.04.06 року у справі № А27/44
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.06 року у справі № А27/44 (суддя Татарчук В.О.) позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідо?млення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі від? 02.08.2005р. №0001222330/0, від 10.10.2005р. №0001222330/1, від 22.11.2005р. №0001222330/2 і від 15.02.2006р. №0001222330/3.
Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що:
- умовою для застосування ч.1 ст. 4 Закону України „ Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” є продаж товарів, пов’язаних з виконанням проектів технологічних парків;
- свідоцтвом про реєстрацію інноваційного проекту та договором про спільну діяльність щодо виконання інноваційного проекту встановлено, що інноваційним проектом є не товар, а технології СМС і МФД, що дозволяє стверджувати, що концентрат МФД навіть з вмістом заліза менше 69-70% є продуктом, виготовленим із застосуванням інноваційної технології;
- кошти на загальну суму 1215100грн. були спрямовані науково-технічною радою Технопарку „Інститут електрозварювання ім. Е.О.Патона” учаснику технопарку –ВАТ „Інгулецький ГЗК” на організацію виконання затверджених етапів інноваційного проекту;
- зазначені кошти були отримані позивачем в порядку та у спосіб, передбачений чинним законодавством і такі кошти не є безповоротною фінансовою допомогою і не повинні включатися до складу валового доходу підприємства.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі, звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову. При цьому скаржник посилається на те, що постанова господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства та прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Доводи відповідача вмотивовані посиланням на наступне:
- оскільки фактично вироблений з використанням технології магнітно-флотаційного доведення концентрат не відповідає вимогам інноваційного проекту, застосування Технопарком пільги по податку на прибуток щодо концентрату МФД з вмістом заліза менше 69-70% відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України „ Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” і абз. 13 п. 22.5 ст. 22 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не є правомірним;
- доход від реалізації концентрату з використанням технології магнітно-флотаційного доведення підлягає оподаткуванню на загальних підставах;
- оскільки Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” не передбачено, що кошти, отримані у вигляді цільового фінансування на організацію виконання затверджених етапів впровадження інноваційного проекту, не включаються до складу валового доходу, суму 1215100грн. належало включити до складу валового доходу.
Позивач у запереченні на апеляційну скаргу вважає доводи, викладені у апеляційній скарзі, необґрунтованими та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову господарського суду без змін.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
02.09.2005р. спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001222330/0, яким ВАТ „Інгулецький ГЗК” було визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 39350160,05 грн., з яких: 21878087,53 грн. –основний платіж, 17472072,52 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень явився акт від 29.07.2005р. про результати позапланової документальної перевірки підприємства-позивача за період з 01.10.2004р. по 31.03.2005р. Проведеною перевіркою встановлено безпідставне застосування пільги у ІV кварталі 2004 року щодо концентрату, виробленого з використанням технології МФД з вмістом заліза менше 69-70%, що є порушенням абз.13 п.22.5 ст. 22 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та не включення суми цільового фінансування (1215100грн.), отриманого від Технопарку „Інститут електрозварювання ім. Є. О. Па-тона”, до складу валових доходів в порушення вимог пп.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону.
За результатами апеляційного оскарження податкове повідомлення-рішення було залишено без змін та прийняті, відповідно, податкові повідомлення-рішення №0001222330/1 від 10.10.2005р., №0001222330/2 від 22.11.2005р. і №0001222330/3 від 15.02.2006р. на таку ж суму. Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до господарського суду.
Як убачається з матеріалів справи, ВАТ „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, НТК „Інститут електрозварювання ім. Е.О.Патона” та Державне впроваджу вальне підприємство „Екотехнологія” уклали договір №717-62 від 19.03.2002р. про спільну діяльність щодо виконання інноваційного проекту.
Зазначеним договором (п. 1.2) встановлено, що учасники цього договору є виконавцями інноваційного проекту „Розробка та впровадження енергоефективної і ресурсоощадливої технології попереднього збагачення дрібно дробленої руди методом сухої магнітної сепарації та магнітно-флотаційного доведення концентрату з метою постачання на ринки металургійної сировини з вмістом заліза 69-70%”.
Згідно з умовами даного договору особою, яка уповноважена вести облік результатів спільної діяльності є Позивач.
Свідоцтвом „Про реєстрацію інноваційного проекту” №76 Серія ІНВ-1 від 08.02.2002р., виданим Міністерством освіти і науки України, було зареєстровано інноваційний проект, якій включає дві технології:
- технологію сухої магнітної сепарації (виготовлення концентрату з руди шляхом попереднього збагачення з застосуванням енергозберігаючої технології сухої магнітної сепарації) –СМС;
- технологію магнітно-флотаційного доведення (виготовлення концентрату із змістом заліза 69-70% шляхом подальшого збагачення металургійної сировини з застосуванням магнітно-флотаційного доведення) –МФД.
При виготовленні концентрату МФД з вмістом заліза 69-70% рудна маса обов’язково проходить етап попереднього збагачення із застосуванням енергозберігаючої технології (СМС); концентрат СМС є сировиною при подальшому виробництві концентрату МФД.
Таким чином, концентрат МФД є результатом доведення концентрату із вмістом заліза 64% до більш високого вмісту заліза; таке доведення здійснюється шляхом подальшої переробки концентрату, виробленого з застосуванням інноваційної технології.
Відповідач з зазначеним висновком погоджується, однак, не вважає концентрат за технологією МФД інноваційним продуктом, оскільки такий концентрат не містить 69-70% заліза.
Відповідно до Законів України „Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки”, „Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні”, ст.ст. 4, 6 Закону України „Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” передбачено пільговий режим при оподаткуванні операцій податком на додану вартість та податком на прибуток.
Особливості оподаткування технологічних парків та їх учасників, дочірніх та спільних підприємств визначені ст. 4 Закону України „Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків”, відповідно до ч. 1 якої суми податку на додану вартість, нараховані в порядку, встановленому Законом України „Про податок на додану вартість”, по операціях з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), пов’язаних з виконанням інвестиційних та інноваційних проектів за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків, і суми податку з прибутку, одержаного від виконання зазначених проектів, нараховані у порядку, встановленому Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”, технологічні парки, їх учасники, дочірні та спільні підприємства не перераховують до бюджету, а зараховують на спеціальні рахунки та використовують зазначені суми виключно на наукову та науково-технічну діяльність, розвиток власних науково-технологічних і дослідно-експериментальних баз.
З зазначеної норми убачається, що наведена пільга застосовується по операціях з продажу товарів щодо прибутку, одержаного при виконанні проектів технологічних парків за приоритетними напрямками діяльності технологічних парків.
Оскільки умовою для застосування вказаної норми є продаж товарів, пов’язаних з виконанням інвестиційних та інноваційних проектів, дія зазначеної норми поширюється на діяльність позивача і правомірно ним застосовується.
Процедура зарахування сум податків на спеціальні рахунки та їх використання технологічним парком, його учасниками, дочірніми та спільними підприємствами, визначеними відповідно до статті 1 Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків”, регламентується Порядком зарахування сум податків на спеціальні рахунки та їх використання технологічним парком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1018 від 26.06.2000р.
Згідно п. 3 вказаного Порядку учасники технологічних парків, дочірні та спільні підприємства перераховують на відкриті ними в установах банків спеціальні рахунки 75 відсотків сум податку на додану вартість, що нараховані відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" за операціями з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), пов'язаними з виконанням інвестиційних та інноваційних проектів за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків, і сум податку з прибутку, одержаного від виконання зазначених проектів, що нараховані у порядку, встановленому Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". Решта 25 відсотків зазначених сум учасниками технологічних парків, дочірніми та спільними підприємствами перераховуються на спеціальні рахунки технологічних парків, до складу яких вони входять, одна половина з яких використовується для виконання затверджених інвестиційних та інноваційних проектів, а друга - виключно для провадження наукової та науково-технічної діяльності, розвитку власних науково-технологічних і дослідно-експериментальних баз.
Відповідно, позивачем 25% нарахованого податку на прибуток за ІV квартал 2004р. та І квартал 2005р. (2 431 809,75 грн.) було перераховано на центральний спеціальний рахунок технологічного парку „Інститут електрозварювання ім. Е.О.Патона”; науково-технічною радою Технопарку „Інститут електрозварювання ім. Е.О.Патона” були прийняті рішення від 10.01.2005р., 09.02.2005р.і 16.03.2005р. про спрямування коштів на загальну суму 1 215 100, 0грн. (половина від 25%) на організацію виконання затверджених етапів інноваційного проекту Учасника Глобального технопарку (Позивача).
Таким чином, грошові кошти у визначеній сумі отримані позивачем в порядку та у спосіб, передбачений Законом України „Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків”, а отже не може вважатися безповоротною фінансовою допомогою і не підлягає включенню до валових доходів.
Зазначена позиція поділяється Державною податковою адміністрацією України, що підтверджується листом від 21.12.2001р. №17845/7/15-1117.
Окрім зазначеного, колегія зважає на те, що донарахування підприємству штрафних санкцій здійснено відповідачем з порушенням вимог ст. 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: при визначенні належної до сплати суми податку на прибуток перевіряючими не було зменшено суму валового доходу на суму валових витрат, які були понесені у зв’язку з виробництвом концентрату за технологією МФД, що підтверджується актом перевірки.
З огляду на відповідність висновків викладених у постанові суду, обставинам справи та чинному законодавству колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог відповідача щодо скасування постанови господарського суду. Доводи відповідача не приймаються колегією суддів в силу викладеного.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205-206 КАС України, суд
УХВАЛИВ :
Постанову? господарського суду Дніпроп?етровської області від 25.04.2006 року у справі № А27/44 залишити без змін, а апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.В.Тищик
Судді: І.Л.Кузнецова
Л.О.Чимбар