ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
ПОСТАНОВА
"21" грудня 2006 р. Справа № 6/341
10 год. 05 хв., м. Чернігів
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Блохіної Ж.В.
при секретарі Сороці Я.Є.
за участю представників
позивача: Машко О.П., дов. № 30680/10/10-010 від 30.12.06р.,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові
м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1
про стягнення 836,63 грн. за рахунок активів
ВСТАНОВИВ:
Подано позов про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 836,63 грн. податкового боргу за рахунок активів по податку на додану вартість. Податковий борг виник станом на 08.11.2006р.
Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання 05.12.2006р., а саме на його адресу, вказану у позовній заяві та доданих до неї документах, направлено ухвалу суду, судову повістку та копію позовної заяви з додатком, проте, поштове відправлення повернуто відділенням зв'язку до суду з відміткою „за закінченням терміну зберігання”.
05.12.2006р. розгляд справи було відкладено в зв'язку з неявкою відповідача та на його адресу направлено ухвалу суду, судову повістку та копію позовної заяви з додатком рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення про призначення судового засідання на 21.12.2006р.
У судове засідання відповідач вдруге не з'явився, заперечення на позов не надав, поштове відправлення повернуто відділенням зв'язку до суду з відміткою „за закінченням терміну зберігання”.
Згідно листа державного реєстратора НОМЕР_1 відповідач свою адресу не змінював.
Суд вирішує справу на основі наявних доказів на підставі ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи та надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Деснянською районною радою м. Чернігова 19.10.2001р. та знаходиться на обліку в ДПІ м. Чернігова як платник податків з 02.11.2001р.
Відповідно до ст.4, п.3 ст. 9 Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про систему оподаткування” платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкові платежі) у встановлені законодавством строки.
Відповідно до ст.11 Закону України “Про систему оподаткування” платник податків несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та дотримання вимог чинного законодавства.
Станом на 08.11.2006р. відповідач має податковий борг по податку на додану вартість в сумі 836,63 грн.
Заборгованість відповідача по податку на додану вартість в сумі 850,00 грн. виникла на підставі податкових повідомлень-рішень НОМЕР_2, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 510,00 грн.; НОМЕР_3, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 170,00 грн.; НОМЕР_4, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 170,00 грн.
Крім того, враховуючи переплату, яка обліковувалась за боржником станом на 08.11.2006р. в розмірі 13,37 грн., сума боргу становить 836,63 грн.
Згідно п.п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р. податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 вищевказаного Закону процедура адміністративного оскарження закінчується останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява була подана у зазначений строк.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.
Нараховану суму податкового зобов'язання відповідач не оскаржив, таким чином вона є узгодженою.
Відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 вищевказаного Закону у випадках адміністративного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання в строки передбачені п.5.3 ст.5 зазначеного Закону, отже вона у відповідності з п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є сумою податкового боргу платника податків. Отже, податковий борг - це в будь-якому випадку узгоджене податкове зобов'язання, яке не сплачене у встановлений строк.
Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р. Позивачем на узгоджену суму податкового зобов'язання були направлені перша податкова вимога НОМЕР_5 та друга податкова вимога НОМЕР_6. Податкові вимоги відповідачем не отримані та згідно актів розміщені на дошці податкових оголошень 06.06.2006р. та 21.08.2006р. відповідно.
Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р., активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в сумі 836,63 грн.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) до державного бюджету (р/р 31113029600002 в УДК в Чернігівській області, код 22825965, МФО 853592) 836,63 грн. податкового боргу за рахунок активів.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
4. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя Ж.В. Блохіна