Справа №22ц-0662/2008 р. Головуючий у 1 інстанції Лісовенко П.І.
Категорія Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Київської області в складі:
головуючого - судді Дьоміної О.І.,
суддів Сліпченка О.І., Тракало В.В.,
при секретарі Терех Т.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_7 на рішення Тетіївського районного суду
Київської області від 29 листопада 2007 року у справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розподіл майна.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до колишнього чоловіка ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, а саме придбаного ними під час шлюбу на ім"я відповідача за договором купівлі-продажу від 30 жовтня 1998 року АДРЕСА_1. При цьому зазначила, що за їх спільною згодою 1/3 частину будинку 19 листопада 2005 року чоловік подарував їх синові ОСОБА_3 Тому позивачка просила визнати за нею право власності на 1/3 частину будинку та виділити цю частину в натурі.
Судом до участі в справі в якості співвідповідача притягнуто ОСОБА_3
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 29 листопада 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за нею право власності на 30/100 частин будинку та виділити їй в натурі приміщення 1-5, 1-6 у будинку, загальною площею 15/100 частин, вартістю 7304 грн. та 3/4 частини хліва, вартістю 11998 грн. Визнано право власності за ОСОБА_2 на 35/100 частин будинку, за ОСОБА_4 на 35/100 частин будинку та виділено ці частки в натурі.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.
Згідно ч.5 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає безумовному скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка заявила позовні вимоги про поділ спільного майна та виділ належної її частини будинку в натурі. За змістом статей 372, 364, 183 ЦК України поділ будинку в натурі передбачає виділення кожному із співвласників будинку повністю ізольованих частин будинку з окремим виходом, автономним опаленням газо- та водо-постачанням.
Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 року з наступними змінами, роз"яснив, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Проте суд цих роз"яснень не врахував та в порушення вимог ст.311 ЦК України не розглянув всі заявлені позивачкою вимоги, зокрема щодо виділу їй відокремленої частини будинку з окремим виходом. Судом не вирішено питання де повинен бути окремий вихід із кожної частини будинку, чи можна його обладнати шляхом перепланування чи добудови, яка вартість цих робіт і на кого повинно бути покладено обов"язок по облаштуванню цих виходів, кухонь та за чиї кошти. Вказаний недолік не може бути усунутий шляхом ухвалення додаткового рішення, оскільки суд цих обставин не досліджував, висновок наявної у матеріалах справи експертизи відповіді на ці питання не містить.
До того ж, в порушення вимог ст. 152 ЖК України в матеріалах справи відсутній дозвіл виконкомі місцевої ради на переобладнання будинку у трьохквартирний та на перепланування цього будинку.
Крім того, відсутні дозволи санітарної, пожежної, газової служб про можливість обладнання окремих виходів, кухонь, обладнання автономного опалення, газо- та водопостачання у кожній із частин будинку. У матеріалах справи взагалі немає правоустановчих документів на вказаний будинок.
Згдно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте в порушення вимог ст.213 ЦПК України суд неповно з"ясував обставини справи, що привело до неправильного вирішення спору.
За таких обставин, коли суд порушив норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.311 ЦПК України, колегія суддів скасовує рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, розглянути всі заявлені вимоги, більш повно з"ясувати обставини справи, права та обов'язки сторін та вирішити спір відповідно до закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 311, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 29 листопада 2007 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.