ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.01.2007 Справа № А17/252-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Лотоцької Л.О.
суддів: Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнєєва О.С.
при секретарі: Стуковенкової Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Нестерова М.В. (дов. № 24-1/06/13 від 22.01.07 р.);
від відповідача: Абуладзе Т.О.( дов. № 1 юк/3619 від 24.07.06 р.);
від третьої особи: Новікова В.В. (дов. № 7595/07-40 від 26.12.06 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Державного підприємства “Український інститут по проектуванню металургійних заводів” м.Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.06 року у справі № А17/252-06
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська
до Державного підприємства “Український інститут по проектуванню металургійних заводів” м.Дніпропетровськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська
про стягнення 138 619 грн. 27 коп.
В С Т А Н О В И В :
Постановою господарського суду Дніпропетровської обл. від 18.10.2006 р. у справі № А17/252-06 (суддя Стрілець Т.Г.), яка була підписана і оформлена суддею 30.10.06 р, було задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська до Державного підприємства “Український інститут по проектуванню металургійних заводів” м.Дніпропетровськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська про стягнення 138 619 грн. 27 коп.
Відповідач не погодився з постановою, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Оскаржуючи постанову, скаржник вважає, що висновки суду, викладені в постанові, не відповідають обставинам справи, а обставини, що мають значення для справи і які суд першої інстанції вважає встановленими, є не доведеними.
Згідно Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних не бюджетних підприємств, відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” і сумою пенсії, нарахованої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, відповідно до якого розмір витрат на фінансування різниці в розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, визначається в розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20.01. поточного року, про що відповідному підприємству надсилається повідомлення за зразком, а підприємства самостійно визначають суму, що підлягає сплаті в розрахунку на місяць, і щомісячно до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці.
Відповідач стверджує в апеляційній скарзі, що орган Пенсійного фонду Індустріального району (третя особа), на користь якого, як вважає позивач, не перераховувались кошти протягом 2004-2005 р.р., за які передбачається стягнення заборгованості, не виконав, і відповідно, повідомлення за названими показниками відповідачу не надав, чим позбавив його можливості розрахувати свої платежі, а самостійно відповідач їх визначити не міг.
Скаржник зазначає в апеляційній скарзі, що позивачем не надано доказів того, що відповідач не відшкодував різницю у пенсіях третій особі, оскільки в жодному платіжному документі не містяться відомості на користь якого управління пенсійного фонду перераховується така різниця, що існування заборгованості відповідача перед третьою особою позивачем не доведено.
Позивачем не доведено обґрунтування вимоги щодо сплати заборгованості саме перед управлінням пенсійного фонду Індустріального району і чому позивач не розподіляв платежі, що надходили до нього від відповідача, між усіма Пенсійними фондами так і залишилися не з’ясованими.
Незважаючи на це суд взагалі не взяв до уваги цей факт, як і доповнення до заперечень відповідача за № 1ЮК/5253 від 11.10.2006 р., а також припис Порядку щодо перерахування підприємствами суми відшкодувань за своїм місцезнаходженням.
Відповідач не погоджується з висновком суду про те, що відповідач не надав контррозрахунок відшкодувань, оскільки такий розрахунок фігурує в якості додатка до заперечень на позовну заяву № 1ЮК/4699 від 14.09.2006 р., відповідно до якого відповідач на момент звернення позивача з позовом не тільки не мав заборгованості перед Пенсійним фондом, а навпаки мав передплату.
Третя особа без самостійних вимог –Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі у запереченні на апеляційну скаргу просить залишити оскаржувану постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, так як вважає постанову господарського суду Дніпропетровської обл. від 30.10.2006 р. у справі № А17/252-06 законною та обґрунтованою з наступних підстав.
Згідно ст. 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи (стаж наукової роботи) на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсії на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
До наукової роботи зараховується час роботи на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання та посадах, які до них прирівнюються, на підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти ІІІ-ІУ рівнів акредитації, у тому числі з підготовки керівних та управлінських кадрів, а також час роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на посадах, зазначених у ст. 118 Кодексу законів про працю України, якщо цій роботі безпосередньо передувала наукова робота. Пенсії науковим працівникам призначаються при досягненні пенсійного віку.
Статтею 3 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” передбачено, що законодавство України про наукову і науково-технічну діяльність складається з вищезазначеного закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у процесі здійснення такої діяльності.
В ч. 6 ст. 24 Закону передбачено, що різниця між сумою призначення пенсії за цим законом та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право пенсіонер, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників бюджетних установ і організацій за рахунок державного бюджету, а для наукових (науково-педагогічних) працівників інших підприємств і організацій за рахунок коштів цих підприємств і організацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 372 затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі –Порядок).
Даний Порядок, являється нормативно-правовим актом, який регулює відносини в науковій і науково-технічній діяльності (ст. 3 Закону).
Згідно з п.3 Порядку різниця в розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівня акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Згідно п.5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточних роках.
ДП “Укрдіпромез” знаходиться на обліку в управлінні ПФУ Кіровського району м.Дніпропетровська, деякі колишні працівники підприємства отримують наукові пенсії, що нараховуються управлінням ПФУ в Індустріальному районі м.Дніпропетровська.
Доводи відповідача, зазначені в апеляційній скарзі відносно несвоєчасно наданих повідомлень управлінням ПФУ в Індустріальному районі, не відповідають дійсності, про що свідчать копії повідомлень № 4346/03-36 від 19.10.2004 р. на суму 15 746 грн. 58 коп., № 569/03-37 від 10.02.2005 р. на суму 31 566 грн. 18 коп., № 2861/03-37 від 26.07.2005 р. на суму 13 996 грн. 92 коп., № 1316/3-37 від 20.03.2006 р. на суму 159 357 грн. 23 коп. Інша річ, що в цих повідомленнях був помилковий розрахунок, у зв’язку з чим вони були відкликані для проведення коригування відсотка частки відшкодування підприємством.
За 2004 р. та 2005 р. управлінням ПФУ в Індустріальному районі м.Дніпропетровська були надіслані відкориговані повідомлення № 4983/02-39 від 12.09.2006 р. та № 4840/02-39 від 09.06.2006 р. на загальну суму 196 926 грн. 59 коп.
Управлінням ПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на адресу відповідача надсилався лист № 4262/02-40 від 07.08.2006 р., в якому надавались пояснення з приводу причини визнання недійсними попередніх повідомлень, а саме у зв’язку з коригуванням відсотка частки відшкодування підприємства. Також були надані роз’яснення, що відсоток фінансування, на який звертається відповідач (лист № 6/2142 від 04.05.2006 р.), розраховувався згідно Постанови КМУ № 1826 від 13.12.2000 р., але ця постанова втратила чинність і КМУ затвердив постанову № 372 від 24.03.2004 р., яка була доведена до відома відповідача. Механізм визначення частки плати підприємством принципово змінився, тому з 01.04.2006 р. змінився і відсоток сплати відповідача. Отже, розмір різниці, що підлягає відшкодуванню підприємством, цілком залежить від форми фінансування підприємства протягом всього періоду його діяльності. Тобто наукове підприємство зобов’язане відшкодувати ту частину різниці, що припадає на період, коли підприємство знаходилось на госпрозрахунковій формі фінансування (згідно ч. 6 ст. 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність).
Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська у своєму запереченні на апеляційну скаргу просить відмовити скаржнику у задоволенні апеляційної скарги і залишити оскаржувану постанову без змін виходячи з наступних підстав.
24.06.2005 р. управлінням ПФУ була здійснена позапланова перевірка фінансово-господарської діяльності ДП “Укрдіпромез”, про що було складено акт № 212. Актом перевірки підтверджено наявність заборгованості з відшкодування сум, затрат на виплату пенсій призначених згідно із Законом України “Про наукову науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів та здійснено звірку повідомлень, пред’явлених підприємству.(додаток № 5, № 6). Додаток № 6 включає перелік повідомлень, пред’явлених ДП “Укрдіпромез”, до яких інститут має зауваження, серед них –повідомлення Індустріального району за 2004 р.
25.04.2006 р. управлінням ПФУ в Кіровському районі було надано перелік повідомлень про суму затрат на виплату пенсій призначених згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, серед яких здійснено пред’явлення Індустріального району за 2005 р. у сумі 1 593 520 грн. 23 коп.
Таким чином, відповідач ДП “Укрдіпромез” був заздалегідь обізнаний про наявне зобов’язання по здійсненню відшкодування за 2004 р. та 2005 р. згідно Порядку КМУ № 372 . Керуючись Порядком, зазначене підприємство самостійно мало визначити суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць та перерахувати управлінню Пенсійного фонду в Кіровському районі відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках. Незгода із сумами, що підлягають відшкодуванню, не звільняє підприємство від обов’язку сплачувати ці суми. Адже, згідно Порядку, у разі виявлення факту надміру сплачених сум, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, відповідні кошти за бажанням підприємства повертаються йому у 10-денний строк з дня виявлення переплати або зараховуються в рахунок фінансування різниці у розмірі пенсії у наступних періодах.
Таким чином, загальна сума нарахованих коштів з урахуванням пред’явлень Індустріального району не є ідентичною загальній сумі наведеній у реєстрі платежів, наданих відповідачем. Доказом цього є доданий до матеріалів справи акт звірки № 2938/02-13, який підтверджує, що різниця між нарахованими і виплаченими відповідачем коштами станом на 01.10.2006 р. складає 140 785 грн. 74 коп.
Відповідачем у апеляційній скарзі зроблено помилкові висновки, що управлінням Пенсійного фонду в Кіровському районі здійснюється перерозподіл отриманих від підприємств коштів на рахунки інших управлінь, в тому числі на рахунок третьої особи. Згідно Порядку, підприємства щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках. ДП “Укрдіпромез” зареєстровано як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі. Саме УПФУ в Кіровському районі здійснює обчислення та акумулювання сплачених сум фінансування сум затрат на виплату пенсій призначених згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів. В подальшому акумульовані кошти спрямовуються до бюджету Пенсійного фонду України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в апеляційній скарзі, у запереченні на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
У відповідності зі ст. 24 Закону України “Про наукову діяльність” держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику назначається при досягненні пенсійного віку.
Різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, наа яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників інших (не бюджетних) державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації –за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.
Згідно зі ст. 3 Закону України “Про наукову діяльність” законодавство України про наукову і науково-технічну діяльність складається з цього закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у процесі здійснення такої діяльності.
Відповідно до Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою КМУ № 372 від 24.03.2004 р.(у подальшому –Порядок), цей порядок визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову діяльність”, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі – різниця у розмірі пенсії).
Пунктом 5 Порядку передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України “Про наукову діяльність”, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточних роках.
Згідно з п. 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.
Відповідач є платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і знаходиться на обліку позивача за реєстраційним номером 04060103847.
Відповідно до Довідки про включення до ЄДРПОУ відповідач є державною фінансовою корпорацією.
За даними картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам державного не бюджетного підприємства станом на 01.08.2006 р. заборгованість відповідача по відшкодуванню наукових пенсій становить 138 619 грн. 27 коп.
Відповідач не надав у матеріали справи доказів погашення заборгованості зі сплати різниці з відшкодування суми затрат на наукові пенсії у розмірі 138 619 грн. 27 коп. або власного контррозрахунку.
Актом позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності відповідача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування № 212 від 24.06.2005 р. було встановлено, що борг з відшкодування сум затрат на виплату пенсій, станом на 24.06.2005 р. становить 502663 грн. 86 коп.
09.08.2006 р. відповідач отримав Повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно з Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність”, і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів на 2005 рік, відповідно до якого сума, належна до сплати відповідачем, становить 150 252 грн. 70 коп., а також Повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно з Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність”, і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів на 2,3,4 квартали 2004 р.
Згідно з супровідним листом до вказаних повідомлень від 07.08.2006 р. третя особа повідомляла відповідача про те, що повідомлення від 10.02.2005 р., від 26.07.2005 р., від 19.10.2004 р., від 20.03.2006 р. вважаються недійсними у зв’язку з коригуванням відсотка частки відшкодування підприємства.
Реєстр платежів, наданий відповідачем у матеріали справи, збігається з даними про оплати, наведеними у картці особового рахунку відповідача, але сплата вказаних сум не може бути підставою для звільнення відповідача від обов’язку сплатити позивачеві суми відшкодування, обґрунтовані чинним законодавством, а саме Порядком.
Згідно зі ст. 58 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058 (у подальшому –Закон “Про пенсійне страхування”) Пенсійний фонд є органом, який провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Статтею 64 Закону “Про пенсійне страхування” передбачено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно задовольнив позов, доводи скаржника, вказані в апеляційній скарзі, вважає такими, що не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Рішення господарського суду відповідає обставинам і матеріалам справи, при винесенні постанови судом не було порушено норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування постанови.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Український інститут по проектуванню металургійних заводів” м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2006 р. у справі № А17/252-06 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий Л.О. Лотоцька
Судді: Р.М. Бахмат
О.С. Євстигнеєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
26.01.07 р.