АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/284/15 Головуючий 1 інст. - Бобко Т.В.

Справа № 635/1964/14-ц Доповідач - Бурлака І.В.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«26» січня 2015 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретарів: Костюченко В.В., Кривошеіної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії акціонерного товариства «Укрексімбанк» в м. Харкові до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тімекс» в особі арбітражного керуючого Данченка Андрія Сергійовича про визнання права іпотеки та звернення стягнення на нерухоме майно,-

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії акціонерного товариства «Укрексімбанк» в м. Харкові звернувся до суду з зазначеним та у подальшому уточненим позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1. В обґрунтування свого позову посилався на те, що 27 березня 2007 року між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тімекс» укладено Генеральну угоду № 6807N4 з усіма змінами та доповненнями з загальним лімітом заборгованості 2100000,00 доларів США строком до 25.03.2010 року. В рамках цієї Генеральної угоди між банком та позичальником укладено кредитний договір № 6807К17 від 27.03.2007 року з усіма змінами та доповненнями до нього, відповідно до умов якого позичальнику відкрито мультивалютну кредитну лінію з лімітом заборгованості в розмірі 1500000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення кредиту до 25.03.2010 року; кредитний договір № 68608К21 від 06.10.2008 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, відповідно до умов якого позичальнику відкрито невідновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитної заборгованості в розмірі 300000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення кредиту до 28.02.2010 року. В забезпечення виконання зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімекс» між банком та Приватною фірмою «Яна» укладено іпотечний договір № 6807Z60 від 27.03.2007 року, згідно якого іпотекодавцем передано в іпотеку банку нерухоме майно - комплекс нежитлових будівель загальною площею 5188,60 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з літ. «А-1» - контрольно-пропускний пункт загальною площею 12,8 кв. м., літ. «Б-1» - гараж на п'ять боксів загальною площею 96,2 кв. м., літ. «В-1» - склад паливно-мастильних матеріалів загальною площею 17,4 кв. м., літ. «Д-3» - адміністративні приміщення загальною площею 1218,8 кв. м., літ. «Е-1» - ремонтно-виробничий корпус зі складом загальною площею 3578,8 кв. м., літ. «Ж-1» - склад загальною площею 264,6 кв. м., № 1 - огорожа. За домовленістю сторін загальна заставна вартість предмету іпотеки склала 4250000,00 грн. Вказав, що в порушення умов іпотечного договору та діючого законодавства іпотекодавець без згоди та повідомлення банку змінив адресу предмету іпотеки та розпорядився іпотечним майном. Відповідно до умов кредитних договорів позичальник зобов'язався своєчасно та у повному обсязі погашати заборгованість, сплачувати проценти за користування та інші платежі передбачені кредитними договорами. Вказав, що у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Тімекс» зобов'язань за генеральною угодою, в рамках якої укладено кредитні договори, станом на 24.03.2014 року виникла заборгованість: за кредитним договором № 6807К17 від 27.03.2007 року в розмірі 1783372,85 доларів США, що еквівалентно 18184161,26 грн. та заборгованість за комісією в розмірі 846,31 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за основним боргом в розмірі 1598912,54 доларів США, що еквівалентно 16303311,71 грн., прострочена заборгованість за процентами в розмірі 184460,31 доларів США, що еквівалентно 1880849,55 грн., прострочена заборгованість за комісією в розмірі 846,31 грн.; за кредитним договором № 68608К21 від 06.10.2008 року - в розмірі 301337,31 доларів США, що еквівалентно 3072585,88 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за основним боргом в розмірі 288600,00 доларів США, що еквівалентно 2942709,90 грн., прострочена заборгованість за процентами в розмірі 12737,31 доларів США, що еквівалентно 129875,98 грн., а всього 2084710,16 доларів США, що еквівалентно 21256747,14 грн. та 846,31 грн. заборгованість за несплаченою комісією. Просив визнати право іпотеки за банком на комплекс нежитлових будівель загальною площею 5188,60 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса - АДРЕСА_1), який складається з літ. «А-1» - контрольно-пропускний пункт загальною площею 12,8 кв. м., літ. «Б-1» - гараж на п'ять боксів загальною площею 96,2 кв. м., літ. «В-1» - склад паливно-мастильних матеріалів загальною площею 17,4 кв. м., літ. «Д-3» - адміністративні приміщення загальною площею 1218,8 кв. м., літ. «Е-1» - ремонтно-виробничий корпус зі складом загальною площею 3578,8 кв. м., літ. «Ж-1» - склад загальною площею 264,6 кв. м., № 1 - огорожа та є предметом іпотеки за іпотечним договором № 6807Z60 від 27.03.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1568; звернути стягнення на комплекс нежитлових будівель загальною площею 5188,60 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса - АДРЕСА_1), який складається з літ. «А-1» - контрольно-пропускний пункт загальною площею 12,8 кв. м., літ. «Б-1» - гараж на п'ять боксів загальною площею 96,2 кв. м., літ. «В-1» - склад паливно-мастильних матеріалів загальною площею 17,4 кв. м., літ. «Д-3» - адміністративні приміщення загальною площею 1218,8 кв. м., літ. «Е-1» - ремонтно-виробничий корпус зі складом загальною площею 3578,8 кв. м., літ. «Ж-1» - склад загальною площею 264,6 кв. м., № 1 - огорожа та є предметом іпотеки за іпотечним договором № 6807Z60 від 27.03.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1568 із застосуванням способу реалізації, передбаченого ст. ст. 39, 41 Закону України «Про іпотеку» шляхом їх продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Закону України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог цього Закону за початковою ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на час проведення таких прилюдних торгів для задоволення кредиторських вимог АТ «Укрексімбанк», яке має вищий пріоритет щодо вказаного нерухомого майна у сумі 2084710,16 доларів США, що відповідно до офіційного курсу встановленого НБУ станом на 24.03.2014 року становить 21256747,14 грн. та 846,31 грн. заборгованості за несплаченою комісією.

Справа переглядалася судами неодноразово.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії акціонерного товариства «Укрексімбанк» в м. Харкові - задоволено частково, звернуто стягнення на комплекс нежитлових будівель загальною площею 5188,60 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса - АДРЕСА_1), який складається з літ. «А-1» - контрольно-пропускний пункт загальною площею 12,8 кв. м., літ. «Б-1» - гараж на п'ять боксів загальною площею 96,2 кв. м., літ. «В-1» - склад паливно-мастильних матеріалів загальною площею 17,4 кв. м., літ. «Д-3» - адміністративні приміщення загальною площею 1218,8 кв. м., літ. «Е-1» - ремонтно-виробничий корпус зі складом загальною площею 3578,8 кв. м., літ. «Ж-1» - склад загальною площею 264,6 кв. м., № 1 - огорожа та є предметом іпотеки за іпотечним договором № 6807Z60 від 27.03.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1568 та застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу предмета іпотеки, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на час проведення таких прилюдних торгів для задоволення кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії акціонерного товариства «Укрексімбанк» в м. Харкові, яке має вищий пріоритет щодо вказаного нерухомого майна у розмірі заборгованості за кредитом та відсотками - 2084710,16 доларів США, що відповідно до офіційного курсу встановленого НБУ станом на 24.03.2014 року становить 21256747,14 грн. та у розмірі заборгованості за несплаченою комісією за управління коштами - 846,31 грн.; в задоволенні вимог банку в частині визнання права іпотеки - відмовлено; стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь держави суми судових витрат у розмірі 1218,00 грн. з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких просили рішення скасувати в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. При цьому посилалися на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення та неправильне застосування норм матеріального права. Вважали, що суд не надав належної оцінки доказам у справі.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково, рішення суду - змінити. При цьому судова колегія виходить з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову банку в частині визнання права іпотеки за банком на комплекс нежитлових будівель загальною площею 5188,60 кв. м., суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з того, що такого способу захисту порушеного права не передбачено.

Відповідно до змісту вимог статей 11,15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений статтею 16 ЦК України. Особа, право якої порушено, може скористатися не будь - яким, а конкретним способом захисту свого права. Як правило, спосіб захисту порушеного права визначено законом.

Визнання права іпотеки за іпотекодержателем у разі невиконання боржником основного зобов'язання як спосіб захисту не передбачено чинним законодавством.

Проте, судова колегія не погоджується з висновком суду щодо звернення стягнення на нерухоме майно з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.03.2007 року між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тімекс» укладено Генеральну угоду № 6807 N4 з усіма змінами та доповненнями з загальним лімітом заборгованості в розмірі 2100000,00 доларів США строком до 25.03.2010 року.

В рамках цієї Генеральної угоди між банком та позичальником укладено два кредитних договори: кредитний договір № 6807К 17 від 27.03.2007 року, в який 04.07.2007 року внесено зміни, відповідно до умов якого позичальнику відкрито мультивалютну кредитну лінію з лімітом заборгованості в 1500000, 00 доларів США з кінцевим терміном погашення кредиту до 25.03.2010 року з процентною ставкою в національній валюті - обліковою ставкою НБУ + 9, 5 % річних, але не менше 18% річних, в доларах США з базовою ставкою LIBOR (6m) + 7, 12% річних, але не менше 12,5 % річних та кредитний договір № 68608К21 від 06.10.2008 року, в який 06.01.2009 року, 07.05.2009 року та 28.05.2009 року внесено зміни, відповідно до умов якого позичальнику відкрито невідновлювану кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру з лімітом кредитної заборгованості в розмірі 300000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення кредиту до 28.02.2010 року з процентною ставкою КфВ +5,1% річних, яка є плаваючою з переглядом 1 раз на рік.

В забезпечення виконання зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімекс» між банком та приватною фірмою «Яна» укладено іпотечний договір № 6807Z60 від 27.03.2007 року, згідно якого іпотекодавцем передано в іпотеку банку нерухоме майно - комплекс нежитлових будівель загальною площею 5188,60 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з літ. «А-1» - контрольно-пропускний пункт загальною площею 12,8 кв. м., літ. «Б-1» - гараж на п'ять боксів загальною площею 96,2 кв. м., літ. «В-1» - склад паливно-мастильних матеріалів загальною площею 17,4 кв. м., літ. «Д-3» - адміністративні приміщення загальною площею 1218,8 кв. м., літ. «Е-1» - ремонтно-виробничий корпус зі складом загальною площею 3578,8 кв. м., літ. «Ж-1» - склад загальною площею 264,6 кв. м., № 1 - огорожа. Загальну заставну вартість предмету іпотеки встановлено в розмірі 4250000,00 грн.

Рішенням Кулиничівської селищної ради Харківської області № 194 від 10 серпня 2009 року приватна фірма «Яна» змінила адресу предмету іпотеки - АДРЕСА_1 на нову адресу - АДРЕСА_1.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2010 року право власності на зазначені нежитлові приміщення від приватної фірми «Яна» перейшло до ОСОБА_1, яке зареєстровано в Комунальному підприємстві «Харківське бюро технічної інвентаризації» 05.11.2010 року.

Із договору купівлі - продажу від 10 грудня 2010 року вбачається, що спірні нежитлові приміщення літ. «А-1» - контрольно-пропускний пункт, літ. «Б-1» - гараж на п'ять боксів, літ. «В-1» - склад паливно-мастильних матеріалів, літ. «Д-3» - адміністративні приміщення, літ. «Е-1» - ремонтно-виробничий корпус зі складом, літ. «Ж-1» - склад, а також нежитлові приміщення літ. «З-1»- котельня, літ. «О-1» - водяний вузол, літ. «И-1» - склад вінілацетату; літ. «М-1» - пожежна насосна, літ. «Н-1» - пожежний резервуар, літ. «П-1» - насосна фекальної каналізації, літ. «Р-1» - заглиблений склад, № 2 - фонтан, № 1 - оглядовий колодязь ОСОБА_1 продала ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Продаж здійснений за 798000,00 грн.

Згідно довідки Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» № 276 від 10 квітня 2012 року станом на 10 квітня 2012 року та інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 11238513 станом на 21.10.2013 року власниками нерухомого майна за договором купівлі - продажу від 10 грудня 2010 року є в рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 04 вересня 2013 року, яким визнано недійсним договір купівлі - продажу від 10 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 листопада 2013 року, яким рішення суду першої інстанції - залишено без змін, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 квітня 2014 року - скасовано і справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 пояснили, що справу про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 10 грудня 2010 року до теперішнього часу судом не розглянуто.

Посилання представника ОСОБА_2 на те, що придбані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 нежитлові приміщення, а саме літ. «А-1» - контрольно-пропускний пункт, літ. «Б-1» - гараж на п'ять боксів, літ. «В-1» - склад паливно-мастильних матеріалів, літ. «Д-3» - адміністративні приміщення, літ. «Е-1» - ремонтно-виробничий корпус зі складом, літ. «Ж-1» - склад не є предметом іпотеки, тому в задоволенні позову банку необхідно відмовити, судовою колегією не приймаються, оскільки як вбачається з договору іпотеки № 6807Z60 від 27.03.2007 року та договору купівлі - продажу від 10 грудня 2010 року вони є предметом іпотеки. Зазначені договір іпотеки та договір купівлі - продажу на день розгляду справи в суді апеляційної інстанції не визнано недійсними в установленому законом порядку.

У зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Тімекс» зобов'язань станом на 24.03.2014 року виникла заборгованість: за кредитним договором № 6807К17 від 27.03.2007 року в розмірі 1783372,85 доларів США, що еквівалентно 18184161,26 грн. та заборгованість за комісією в розмірі 846,31 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за основним боргом в розмірі 1598912,54 доларів США, що еквівалентно 16303311,71 грн., прострочена заборгованість за процентами в розмірі 184460,31 доларів США, що еквівалентно 1880849,55 грн., прострочена заборгованість за комісією в розмірі 846,31 грн.; за кредитним договором № 68608К21 від 06.10.2008 року - в розмірі 301337,31 доларів США, що еквівалентно 3072585,88 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за основним боргом в розмірі 288600,00 доларів США, що еквівалентно 2942709,90 грн., прострочена заборгованість за процентами в розмірі 12737,31 доларів США, що еквівалентно 129875,98 грн., а всього 2084710,16 доларів США, що еквівалентно 21256747,14 грн. та 846,31 грн. заборгованість за несплаченою комісією. Листами № 068-07/608 від 05 лютого 2010 року, № 068-07/1585 від 29 березня 2010 року, № 068-07/605 від 05 лютого 2010 року повідомлено боржників про необхідність дострокового повернення суми боргу за вказаними кредитними договорами, а листами № 05/11-12-08 від 05 листопада 2012 року та № 31/05-04 від 31 травня 2010 року ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімекс» повідомив банк про визнання суми боргу за відсотками та тілом кредиту за вказаними договорами.

Відповідно до ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054, 1055, 1056 - 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцеві у термін, встановлений договором.

Із матеріалів справи вбачається, що до теперішнього часу заборгованість не погашено, кредитні договори не розірвано.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року із змінами та доповненнями передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Проте, із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 25.12.2014 року вбачається, що юридичну особу - Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімекс» припинено у зв'язку з визнанням її банкрутом.

Частиною 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року із змінами та доповненнями передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно - правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я та/або смертю.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року із змінами та доповненнями іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Частина 3 статті 6 ЦК України передбачає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання - право іпотеки, що забезпечувало його виконання, також є припиненим. При цьому, ураховуючи імперативний характер норми п.1 ч.1 ст.593 ЦК України, зазначення в договорі застави інших умов, за яких право застави у разі припинення основного зобов'язання залишається дійсним, слід вважати нікчемним.

Таким чином, виходячи з однорідної юридичної природи поруки та застави як засобів забезпечення виконання зобов'язань, а також того факту, що як порука, так і застава припиняються у разі припинення основного зобов'язання відповідно до ч.1 ст.575, п.1 ч.1 ст. 593, ч.1 ст. 609 ЦК України, ч.1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека як вид застави припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору). Зважаючи на це, припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється.

Урегулювання сторонами договірних відносин на власний розсуд за наявності в законі імперативних приписів є протиправним. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постановах Верховного Суду України від 07.11.2012 року (№ 6-129 цс 12) та 11.09.2013 року (№ 6-52 цс 13), які є відповідно до ст. 360 - 7 ЦПК України обов'язковими для застосування всіх судів при розгляді справ данної категорії.

У зв'язку з чим судова колегія вважає, що рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з відмовою в задоволені позову банку в цій частині.

Питання щодо стягнення судового збору вирішено відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. п. 1, 3 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги - задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2014 - змінити, скасувавши його в частині звернення стягнення на комплекс нежитлових будівель загальною площею 5188,60 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса - АДРЕСА_1), який складається з літ. «А-1» - контрольно-пропускний пункт загальною площею 12,8 кв. м., літ. «Б-1» - гараж на п'ять боксів загальною площею 96,2 кв. м., літ. «В-1» - склад паливно-мастильних матеріалів загальною площею 17,4 кв. м., літ. «Д-3» - адміністративні приміщення загальною площею 1218,8 кв. м., літ. «Е-1» - ремонтно-виробничий корпус зі складом загальною площею 3578,8 кв. м., літ. «Ж-1» - склад загальною площею 264,6 кв. м., № 1 - огорожа та є предметом іпотеки за іпотечним договором № 6807Z60 від 27.03.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1568 та застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу предмета іпотеки, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на час проведення таких прилюдних торгів для задоволення кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії акціонерного товариства «Укрексімбанк» в м. Харкові, яке має вищий пріоритет щодо вказаного нерухомого майна у розмірі заборгованості за кредитом та відсотками - 2084710,16 доларів США, що відповідно до офіційного курсу встановленого НБУ станом на 24.03.2014 року становить 21256747,14 грн. та у розмірі заборгованості за несплаченою комісією за управління коштами - 846,31 грн. і в задоволенні позову в цій частині позивачу - відмовити, та скасувавши в частині стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь держави суми судових витрат у розмірі 1218,00 грн. з кожного.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Судді колегії