ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
22.01.2007 року Справа № 6/456н-ад
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Іноземцевої Л.В.
суддів Бородіної Л.І.
Перлова Д.Ю.
Склад судової колегії змінено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 09.01.2007
при секретарі Шабадаш Д.С.
за участю представників сторін:
від позивача -не прибув;
від відповідача -не прибув
Розглянув
апеляційну скаргу Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_1,
м. Попасна Луганської області
на постанову
господарського суду Луганської області
від 17.11.2006
у справі № 6/456н-ад (суддя Василенко Т.А.)
за позовом Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_1,
м. Попасна Луганської області
до відповідача Управління Пенсійного фонду України в
Попаснянському районі Луганської області
про визнання незаконним рішення
Постановою господарського суду Луганської області від 17.11.2006 у справі № 6/456н-ад (суддя Василенко Т.А.) відмовлено у задоволенні позову Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Попасна Луганської області до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання незаконним рішення відповідача від 11.05.2006, яким до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 340 грн. 00 коп. за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов”язкове державне пенсійне страхування.
Суддя-доповідач
Іноземцева Л.В.
Постанова суду з посиланням на Закон України від 09.07.2003 № 1058/І\/ „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” (далі по тексту -Закон 1058), Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов”язкове пенсійне страхування, затверджену Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 мотивована правомірністю накладення на позивача штрафних санкцій за неподання звітності до територіального відділення Пенсійного фонду України, оскільки чинним законодавством на страхувальників, до яких відносяться і фізичні особи - суб”єкти підприємницької діяльності, у тому числі, що обрали особливий спосіб оподаткування і використовують працю найманих осіб, покладений обов”язок нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки страхові внески і подавати відповідну звітність до органів Пенсійного фонду.
Суб”єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1(СПД ОСОБА_1) -позивач у справі не погодилася з прийнятою постановою і подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду скасувати як незаконну і прийняти нову про задоволення позовних вимог.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.
При постановлені рішення суд необґрунтовано не врахував, що рішенням відповідача № НОМЕР_1 вже нараховувались штрафні санкції в сумі 170 грн. 00 коп. за неподачу з 01.01.2005 звітів до Пенсійного фонду на підставі акту перевірки від 23.02.2006. Штрафні санкції в сумі 340 грн. 00 коп. нараховані за той же самий період -2005 рік, тобто існує факт притягнення до юридичної відповідальності одного виду за теж саме правопорушення, що не відповідає статті 61 Конституції України.
Апеляційну скаргу просить розглянути без її участі.
Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (УПФУ в Попаснянському районі) -відповідач у справі вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просить постанову господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу вказує, що штрафні санкції в сумі 340 грн. 00 коп. застосовані за повторне порушення позивачем протягом року вимог Закону 1058, позивачем взагалі не подається звітність до Пенсійного фонду, а повинна відповідно до Закону 1058 подаватися за кожний базовий звітний період, який дорівнює календарному місяцю.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1, у якості суб'єкта підприємницької діяльності зареєстрована Попаснянською районною державною адміністрацією Луганської області, про що видано свідоцтво серії ВОО № НОМЕР_2 від 22.07.1998 і внесено запис про фізичну особу - підприємця до ЄДРПУ за № НОМЕР_3 (а. с. 13).
30.12.2005 позивачем в ДПІ у Попаснянському районі придбаний патент строком дії з 01.01.2006 по 31.01.2006 на право здійснення роздрібної торгівлі за участю 4 найманих працівників, сума плати за патент становить 210 грн. 00 коп. (а. с. 14).
23.02.2006 відповідачем на підставі акту від 23.02.2006 прийнято рішення НОМЕР_1 яким до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 170 грн.00 коп. на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону 1058 за неподання розрахунку сум внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування з 01.01.2005 (а. с. 90-91).
11.05.2006 відповідачем на підставі акту від 11.05.2006 прийнято рішення НОМЕР_4, яким до позивача на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону 1058 застосовані фінансові санкції в сумі 340 грн. за неподання розрахунку сум внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом акту від 11.05.2006 СПД ОСОБА_1 систематично, починаючи з 01.01.2005, порушує вимоги Закону 1058 і Інструкції 21-1, використовуючи працю найманих працівників, не подає до територіального відділення Пенсійного фонду звітність за встановленою формою (а. с. 87-89).
08.09.2006 СПД ОСОБА_1 подала адміністративний позов у господарський суд Луганської області до УПФУ в Попаснянському районі про визнання незаконним рішення відповідача від 11.05.2006 НОМЕР_4.
На обґрунтування позовних вимог вказувала, що вона обрала спрощену систему оподаткування, є платником єдиного податку і відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” звільняється від обов'язку нараховувати та сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування і відповідно подавати звітність з цього збору.
Постановою господарського суду від 17.11.2006 у задоволенні позову відмовлено.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Закон 1058 є спеціальним законом в сфері пенсійного страхування. Виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а саме:
- коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню;
- платники страхових внесків, їх права та обов'язки;
- порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно - правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону 1058 страхувальниками, тобто платниками страхових внесків, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки їх застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно - правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону тощо.
Відповідно до статті 17 Закону 1058 страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за фірмою, встановленими Пенсійним фондом, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
За правилами статті 18 Закону 1058 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Закон 1058 набрав чинності з 01.01.2004, пунктом 15 Прикінцевих положень цього Закону встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно - правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.
Тому посилання позивача, в обґрунтування позовних вимог, на Указ Президента України від 03.07.1998 № 727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” є неправомірним.
З 01.01.2004 всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від обраної системи оподаткування, які використовують працю найманих осіб, є платниками страхових внесків, і на них поширюються права і обов'язки, встановлені Законом 1058.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов вірного висновку, що даний спір не підпадає під правовідносини, що регулюються Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, а є об'єктом регулювання іншого правового акту - Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Закон 1058 не встановлює такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що його двічі притягнули до відповідальності одного виду за теж саме порушення, чим порушено статтю 61 Конституції України, судовою колегією відхиляються з огляду на наступне.
Матеріали справи свідчать, що звітність до територіального органу Пенсійного фонду не подається позивачем з 01.01.2005, що відображено в двох актах перевірки, здійснених протягом 2006 року, тобто правопорушення, зафіксоване відповідачем в акті від 23.02.2006 не усунуте позивачем, а продовжується, є тривалим.
Пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону 1058 встановлено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, штраф за рішенням НОМЕР_4 накладений на позивача за повторне порушення протягом 2006 року Закону 1058. При цьому приймаючи рішення відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, встановлені Законом 1058.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга СПД ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, суд першої інстанції повно з'ясувавши фактичні обставини справи, не допустив порушення норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статей 94, 98 КАС України судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на позивача -заявника апеляційної скарги.
Результати апеляційного провадження оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст.195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч. 5 ст. 254, п. 6 р. \/ІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В :
1. Апеляційну скаргу Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на постанову господарського суду Луганської області від 17.11.2006 у справі № 6/456н-ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 17.11.2006 у справі № 6/456н-ад залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали складено 24.01.2007.
Головуючий суддя Л.В.Іноземцева
Судді Л.І. Бородіна
Д.Ю. Перлов