Справа № 2 «а»-74/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2008 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Перекупка І.Г.,
при секретарі Мутелиці Т.А.,
за участі позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Димитров Донецької області
справу за адміністратиЕним позовом ОСОБА_1 до Управління
праці і соціального захисту населення Димитровської міської ради про визнання
неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради (далі по тексту УПСЗН) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
У судовому засіданні в обгрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 09 червня 2006 року вона народила сина, ОСОБА_3, у зв'язку з чим з 01 квітня 2008 року отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 гривень, яка дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, відповідно до Законе України «Про державний бюджет України на 2008 рік». Нещодавно позивач дізналась, що її права на отримання відповідної державної допомоги відповідачем порушуються, у зв'язку з чим, 9 липня 2007 року Конституційним судом України прийняте рішення, відповідно з яким низка положень Закону України Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» в частині встановлення розмірів державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановлені на 2007, 2008 роки визнані неконституційними і що відповідна державна допомога повинна надаватися у розмірі прожиткового мінімуму на дітей до 6 років, відповідно до змісту статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». До того ж відповідно до рішення Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року були визнані неконституційними внесені зміни Законами України від 19 грудня 2006 року та від 28 грудня 2007 року до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до якої державна допомога повинна надаватися у розмірі прожиткового мінімуму. Оскільки виплати, які позивач отримувала були явно меншими всупереч діючих законів, вона вирішила звернутися до відповідача та 30 жовтня 2008 року подала відповідну заяву з вимогою перерахунок державної допомоги відповідно до рішень Конституційного суду України. У поясненнях відповідача, викладених у відповіді № 02/3719 від 12 листопада 2008 року зазначено, що розмір державної допомоги, яку отримала позивач, є правильним і відповідає діючому законодавству України, у зв'язку з тим, що ці рішення не розповсюджуються на відповідача, цим рішенням не зупинено дію підзаконного
нормативного акту, а саме постанови КМ від 27 грудня 2007 року № 1751, відсутнє програмне забезпечення виконання рішень суду та відсутні у Державному бюджеті кошти для виконання наведених рішень. Позивач вважає, що відмова відповідача є незаконною та просить суд визнати дії відповідача в частині відмови в перерахуванні, призначенні та виплаті у повному обсязі державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», зобов'язати відповідача з 01 грудня 2008 року до 10 грудня 2010 року призначити та здійснювати виплату державної допомоги у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, з урахуванням підвищення розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, стягнути з відповідача заборгованість з виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з червня 2008 року по листопад 2008 року у розмірі 2492 гривень та витрати, пов'язані зі сплатою позивачем при зверненні до суду судового збору.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила суду, що позивач з 01 квітня 2008 року перебуває на обліку у відповідача як одержувач державної допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» по народженню дитини та по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку.
Статтею 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Так, Законами України «Про державний бюджет на 2007 рік», «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», постановою Кабінету Міністрів країни від 27 грудня 2001 року № 1751 із змінами «Про затвердження Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» затверджені категорії одержувачів, яким передбачена у відповідному році грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановлено розмір допомоги цим особам, який був обрахований із обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету України на 2007, 2008 роки.
Зазначене відповідає нормам Конституції України, оскільки частиною другою статті 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно з частиною другою статті 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього кодексу та закону про Державний бюджет України.
Законодавством України до теперішнього часу не визначено додаткових вимог стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, якими визнані неконституційними статті законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік» і «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку.
Витрати, які виникли внаслідок рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 не враховані в Законі України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тому вважають, що взяти зобов'язання щодо проведення соціальних виплат за цим рішенням можливо лише у разі внесення відповідних змін до Закону України про Державний бюджет України, які мають передбачати збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходження до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки. Вважають у зв'язку з цим, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу призначена і виплачена відповідно до норм діючого законодавства України і управлінням не порушено право позивача на призначення і отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років з 01 квітня 2008 року до 09 червня 2009 року у зв'язку із народженням 09 червня 2006 року сина ОСОБА_3 (а. с. 9). Син ОСОБА_3 проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 11).
Позивач перебуває на обліку у Димитровському управлінні праці та соціального захисту населення і отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі: квітень - 2008 року 91 гривна, з травня
2008 по жовтень 2008 року по 130 грн. кожного місяця (а. с. 10).
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо вимог позивачки по донарахуванню суми допомоги за 2008 рік, згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», суд вважає що ці вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з тим, що відповідно до п. 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а саме - частину першу ст.15 викладено у наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї" в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».
Таким чином суд вважає, що в діях Управління праці і соціального захисту населення Димитровської міської ради порушень вимог чинного законодавства не встановлено і позивачці у задоволені позовних вимог слід відмовити.
На підставі Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до
деяких законодавчих актів України», рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007р. та керуючись ст.ст.11, 86, 94, 97, 98, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Димитровської міської ради про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні відмовити.
У стягнені з Управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради судового збору в сумі 51 гривні на користь ОСОБА_1 відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.