ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2006 р.                                                                              Справа  № 19/102

За позовом Приватне підприємство "Профіт-Рівне-Плюс"   

 

до відповідача Відкрите акціонерне товариство "Оржівський деревообробний комбінат"

         

про зобов'язання належним чином виконати умови Договору купівлі-продажу №167 від 09.12.2004 року та поставити недопоставлений товар на умовах Договору купівлі-продажу №167 від 09.12.2004 року

Суддя  Тимошенко О.М.

Представники:

Від позивача  : представник  Чорнобривий О.В., Фурдись І.Р.       

Від відповідача : представник Чучалін В.І.      

 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про зобов'язання ВАТ "Оржівський деревообробний комбінат" налаежним чином викоанти умови договору купівлі-продажу № 167 від 09.12.2004 р. та поставити недопоставлений товар. В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого  статтею 22 ГПК України, підтвердив.

Відповідач у відзиві на позов проти вимог позивача заперечив, мотивуючи тим, що в процесі виконання договору сторонами не було досягнуто згоди щодо розгорнутого асортименту товару, який має бути поставлено, а відтак не вбачає підстав у покладенні на нього вини у невиконанні умов договору. Просить в позові відмовити.

В судових засіданнях 26.05.2006 р., 13.06.2006 р., 20.06.2006 р., 27.06.2006 р. оголошувалась перерва до 03.07.2006 р.  

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позивачу в позові слід відмовити.

Суд виходив з такого.

“09” грудня 2004 року між Приватним підприємстсвом “Профіт Рівне Плюс” та Відкритим акціонерним товариством “Оржівський деревообробний комбінат” укладено договір купівлі-продажу № 167.

Згідно п. 1.1 даного Договору продавець ВАТ “Оржівський ДОК” зобов’язувався виробити та передати у власність покупця ПП “Профіт Рівне Плюс” товар, а покупець зобов’язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Груповий асортимент товару, що поставляється, визначено п. 3.1 вказаного Договору та у додатку № 1, відповідно до яких предметом купівлі-продажу є олівець L = 1.3 м., = 2.6 м. та олівець некондинційний загальною кількістю 20000 куб.м. на суму 1760000 грн. При цьому сторонами не визначено конкретне співвідношення кількості олівця за кожним розміром.

Відповідно до ст. 266 Господарського кодексу України загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом. Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 671 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, графіки та асортимент поставки товару попередньо узгоджувались сторонами шляхом листування. Позивач надсилав власні пропозиції виходячи з потреби у товарі певної довжини та кількості, а відповідач з свого боку надавав графіки та асортимент виходячи з можливості поставки. При цьому зустрічні пропозиції сторін, які жодним чином не суперечили умовам Договору, не були погоджені останніми, тобто сторони не досягли згоди стосовно розгорнутого асортименту товару.

Виходячи з викладеного позивачем зроблено помилковий висновок про односторонню відмову відповідача від виконання договору. При цьому посилання позивача на ту обставину, що відповідач не надав йому рахунки для здійснення попередньої оплати недопоставленого товару в кількості 10633,8 м.куб, згідно запропонованого графіку, також не може свідчити про невиконання договору, оскільки ці дії випливають з первісного факту погодження асортименту товару. Відтак, якщо асортимент не погоджено, відсутні підстави для надання рахунку на оплату товару.

Окрім того, згідно п. 12.1 договору, останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його останнього виконання, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2005 року. Приймаючи до уваги положення ст. 180 ГК України, строк дії договору скінчився, тому правових підстав для виконання будь-яких юридичних дій між позивачем та відповідачем не існує, окрім відповідальності за порушення договору, що мало місце під час його дії.

Як вказано позивачем, протягом дії даного договору було поставлено товар в загальній кількості 9366,2 куб.м. Розрахунок за наданий товар проведений повністю. Тобто заборгованість між сторонами відсутня.

Підсумовуючи вказане, позивачем не доведено суду факти ухилення відповідача від виконання своїх обов’язків за договором купівлі-продажу № 167 від 09.12.2004 р., а відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

З урахуванням вищевикладеного позивачу в задоволенні позовних вимог слід відмовити. Витрати по сплаті держмита та витрати по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу, у разі такої сплати, на підставі ст.49 ГПК України, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 811, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позивачу - Приватне підприємство "Профіт-Рівне-Плюс" (вул. Чорновола 10, оф.3,Рівне) - в позові відмовити.

 Суддя                                              Тимошенко О.М.

Повний текст рішення підписано "13" липня 2006 р.