КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 24.01.07 р.          № 6/264

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Дзюбка П.О.

 суддів:                                          Дикунської  С.Я.

                                        Сотнікова С.В.

 при секретарі:                              Щербак М.В.

 За участю представників:

 від позивача -Машко О.П.

 від відповідача -не  з"явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Чернігівнафтопродукт"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 17.10.2006

 у справі № 6/264  (Блохiна Ж.В.)

 за позовом           ДПІ у м. Чернігові

 до           Відкрите акціонерне товариство "Чернігівнафтопродукт"

             

             

 про          стягнення 5090,80 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Постановою Господарського суду Чернігівської області від 17.10.2006 усправі № 6/264 позов ДПІ у місті Чернігові (далі по тексту - позивач) до ВАТ “Чернігівнафтопродукт”(далі по тексту - відповідач) про стягнення 5090,80 грн. задоволений повністю. Стягнуто з ВАТ “Чернігівнафтопродукт” до державного бюджету 5090,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач, не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволені позову в повному обсязі. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2006р. було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2006р. апеляційну скаргу було призначено до розгляду на 16.01.2007 р. о 15:50 год.

У судове засідання 16.01.2007 р. представник відповідача не з’явився, причину неявки суду не повідомив. Враховуючи неявку представника відповідача, колегія суддів ухвалила відкласти розгляд справи на 24.01.2007 р.

У судове засідання 24.01.2007 р представник відповідача не з’явився. До суду надійшла телеграма, у якій відповідач просив відкласти розгляд справи у зв’язку з хворобою представника, яка по суті була клопотанням про відкладення розгляду справи. Колегія суддів апеляційного суду відмовила відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки заявлене клопотання не було обґрунтовано належними доказами, та ухвалила розглянути справу у відсутності представника відповідача

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав заперечення на апеляційну скаргу та просив залишити останню без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 17.10.2006 у справі № 6/264 без змін як таку, що ґрунтується на нормах чинного законодавства України

Апеляційний суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду апеляційної скарги, встановив, що постанову Господарського суду Чернігівської області від 17.10.2006 р. необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення із наступних підстав:

Судом першої інстанції було встановлено, що:

Працівниками Чернігівської МДПІ була проведена перевірка АЗС № 7, розташованої за адресою: смт. Куликівка, вул. Щорса, 190, яка належить ВАТ “Чернігівнафтопродукт", щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт перевірки № 23-227/56 від 15.03.2004 р., яким встановлено порушення п. 1 ст. З Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

На підставі акту перевірки № 23-227/56 від 15.03.2004 р. позивачем прийняте податкове повідомлення – рішення 0002032323/0 від 23.03.2004р, яким згідно п. 1 ст. 17 Закону № 265 ВАТ "Чернігівнафтопродукт" визначено суму податкового зобов'язання з штрафних санкцій за порушення вимог Закону № 265 в сумі 5090,80 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0002032323/0 від 23.03.2004р. було оскаржено ВАТ “Чернігівнафтопродукт" до ДПІ у м. Чернігові та ДПА в Чернігівській області. За результатами розгляду скарг були прийняті податкові повідомлення-рішення №0002032323/1 від 19.05.2004 р., яким визначено суму податкового зобов'язання за порушення законодавства про РРО в розмірі 5090,80 грн., та №0002032323/2 від 18.06.2004р., якими визначено суму штрафної санкції за порушення законодавства про застосування РРО в розмірі 5090,80 грн.

Відповідач у апеляційній скарзі зазначає, що застосовувати штрафну санкцію на підставі податкового повідомлення-рішення є незаконним, оскільки така форма рішення Законом № 265 не передбачена.

На думку відповідача, Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон № 2181), яким передбачена така форма рішення податкового органу як податкове повідомлення-рішення, не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій. Більше того Законом № 2181 передбачений вичерпний перелік випадків, коли органи державної податкової служби як контролюючий орган можуть визначити податкове зобов’язання платнику податків (пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4).

Відповідач у апеляційній скарзі зазначає, що застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону № 265 можливе лише шляхом винесення рішення про визначення штрафних (фінансових) санкцій відповідно до ст. 17 даного закону та звернення до суду з позовною заявою про стягнення цих санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що вищезазначені повідомлення-рішення були оскаржені відповідачем у судовому порядку. Проте рішеннями судів було встановлено, що контролюючий орган правомірно застосував до ВАТ “ Чернігівнафтопродукт" фінансові санкції в сумі 5090,80 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені відповідачем до Господарського суду Чернігівської області. Рішенням господарського суду від 14.09.2005 р. у справі № 11/185 було визнано частково недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові в частині визначення фінансової санкції в розмірі 5090,80 грн. сумою податкового зобов'язання ВАТ "Чернігівнафтопродукт". В решті позову було відмовлено, а тому сума штрафних санкцій 5090,80 грн. залишена в силі, оскільки застосована правомірно.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.09.2005 р. у справі № 11/185 було оскаржено ВАТ “Чернігівнафтопродукт" та залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2005 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2006 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі, не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (ч. 2 ст. 255 КАСУ).

Таким чином твердження відповідача щодо незаконності застосування форми рішення є небгрунтованими, оскільки повідомлення-рішення визнано судовими рішеннями недійсним лише в частині визначення штрафних санкцій як суми податкового зобов’язання.

Накладена на відповідача штрафна (фінансова) санкція є адміністративно-господарською санкцією, що визнає і позивач, і відповідач, застосування якої передбачено ст. 238 Господарського кодексу України, а саме – адміністративно –господарським штрафом.

Відповідач вважає, що позивачем при поданні позову було пропущено річний строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України та пропущено строк застосування адміністративно-господарського штрафу, встановлений ст. 250 ГК України, оскільки порушення було вчинене 15.03.2004 р. та виявлене відповідно до акту перевірки, а до господарського суду з позовом про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій позивач звернувся лише 31.08.2006 р.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДПІ у м. Чернігові, звертаючись з позовом до адміністративного суду 31 серпня 2006 р., не порушила річного строку, встановленого ст. 99 КАС України. Остаточно процес оскарження повідомлення-рішення закінчився після прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 15.06.2006 р., якою ВАСУ підтвердив правомірність застосування до ВАТ “Чернігівнафтопродукт" 5090,80 грн. фінансових санкцій. Тому у даній частині апеляційні вимоги відповідача є необгрунтованими.

На день розгляду справи фінансові санкції в сумі 5090,80 грн. ВАТ “Чернігівнафтопродукт" не сплачені.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законну та обґрунтовану постанову у відповідності до вимог матеріального та процесуального права, а тому, постанову необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 109, 195, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

 1.          Апеляційну скаргу ВАТ “Чернігівнафтопродукт” на постанову Господарського суду Чернігівської області від 17.10.2006 року у справі № 6/264 залишити без задоволення.

2.          Постанову Господарського суду Чернігівської області від 17.10.2006 року у справі № 6/264 за позовом ДПІ у місті Чернігові до ВАТ “Чернігівнафтопродукт” залишити без змін.

3.          Матеріали справи № 6/264 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України дана ухвала оскаржується в касаційному порядку та набирає законної сили з моменту проголошення.

 Головуючий суддя          Дзюбко П.О.

 Судді

           Дикунська  С.Я.

          Сотніков С.В.