Справа № 761/21890/14-ц

Провадження №2/761/452/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 січня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі головуючого судді Волокітіної Н.Б.

При секретарі Беширові О.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до підполковника Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, мотивуючи тим, що мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3/(ІНФОРМАЦІЯ_1)та ІНФОРМАЦІЯ_4(ІНФОРМАЦІЯ_2) було розміщено інтерв'ю підполковника Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБУ ОСОБА_3, в якому було викладено наступну інформацію відносно ОСОБА_1, а саме: " да он особо и не скрывал своих связей с ФСБ. За время своего руководства "Альфой", во время правления режима ОСОБА_13, провел успешную ротацию руководящих кадров ЦСО, заменив их офицерами, которые тем или иным способом связаны с ФСБ Росси"; "именно опираясь на преданных ФСБ сотрудников, ОСОБА_12, тогдашний руководитель СБУ, готовил планы по уничтожению Майдана 18-20 февраля 2014 года, заручившись уверениями ОСОБА_1, что его люди не подведут. Руководствуясь своим служебным положением, и сто процентов имея информацию о предстоящих событиях в Крыму, он передал в Крымские отделы "А", всю самую современную технику, снаряжение, крупнокалиберные снайперские комплексы, прицелы и тепловизоры. Теперь, когда стало известно, что крымская "Альфа" воюет на востоке против народа Украины, убивая из снайперского оружия наших солдат, вопрос об аресте и заключении под стражу предателя ОСОБА_1 стал актуальным как никогда. На руках этого "ветерана всех разведок" кровь активистов Майдана. Именно он выполнял особое поручение ОСОБА_6: - формирование вооруженных отрядов "титушек" из числа бывших сотрудников правоохранительных органов, коим можна выдать на руки незарегистрированное оружие", как травматическое так и огнестрельное. Много моих собратьев, с кем я стоял на Майдане, было убито и покалечено руками тех, кого он вербовал, в Мариинском парке и у Дома офицеров 18 февраля.."; ".. его доверенные лица до сих пор служат в ЦСО "А" и сливают информацию о проведении АТО, и об обстановке внутри управления."; "..к этому скоту лично я имею массу вопросов. Этот гад снова лезет во власть!"; "…таких кадров нужно уничтожать физически…".

Відносно ОСОБА_2 а саме: "..Глава Міжнародної асоціації ветеранів підрозділів "Альфа". Очолює асоціацію більше п'ятнадцяти років. Не дивлячись на те, що громадська організація, жодне призначення на керівну посаду в ЦСО "А" СБУ не проходить без погодження з цією людиною. А він, у свою чергу, погоджує кадрові питання зі своїми кураторами з ФСБ Росії, на предмет відданості або хоча б лояльності. На даний момент вони, користуючись відсутністю керівництва ЦСО, пропихають своїх людей на керівні посади в Одесу та Миколаїв - міста стратегічно цікаві Росії. Одеса також цікава ОСОБА_2 тим, що вже протягом багатьох років він має контроль над митницею, портом і деякими підприємствами, пов'язаними з провозом контрабанди. Для того-то й потрібні свої люди в Одесі ОСОБА_2…".

Зазначену інформацію позивачі вважають недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, в зв'язку з чим позивачі просять визнати вищевказану інформацію недостовірною, зобов'язати ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію в спосіб, аналогічний її поширенню, а саме: шляхом поширення в мережі Інтернет відомостей зі спростуванням інформації, викладеної на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_3, а ОСОБА_4 зобов'язати опублікувати на своїй сторінці наступне: "Мною, ОСОБА_3, підполковником спецпідрозділу Служби безпеки України "Альфа" 03 червня 2014 року в мережі Інтернет було поширено недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Зазначаю наступне: 1) ОСОБА_1 не є зрадником Служби безпеки України; 2) ОСОБА_1 не займається "проштовхуванням" своїх людей на керівні посади в Одесу та Миколаїв; 3) за час керівництва "Альфа" ОСОБА_1 не здійснював ротацію керівних кадрів ЦСО, не проводив заміну офіцерами, які тим чи іншим чином мають відношення до ФСБ Російської Федерації; 4) ОСОБА_1 не передавав в Кримське відділення "Альфа" техніку, спорудження, крупнокаліберні снайперські комплекти, приціли та тепловізори; 5) ОСОБА_1 не має відношення до подій на Майдані Незалежності в м. Києві з 18 по 20 лютого 2014 року; 6) ОСОБА_1 ніколи не "зливав" інформацію про проведення АТО та про обстановку всередині правління; 7) ОСОБА_1 ніколи не дискредитував офіцерів, які були призначені на керівництв о ЦСО "А" новою владою; 8) ОСОБА_1 ніколи не знав, не виконував особливих доручень ОСОБА_6; 9) ОСОБА_1 ніколи не займався формуванням озброєних загонів "титушек" з числа колишніх співробітників правоохоронних органів. Він ніколи не видавав на руки зазначеним особам незареєстровану зброю: ані травматичну, ані вогнепальну; 10) ОСОБА_1 ніколи не вербував людей в Маріїнському парку і біля Будинку офіцерів 18 лютого 2014 року; 11) питання про арешт ОСОБА_1 не може мати місця, так як останній не причетний до злочинів; 12) я вибачаюсь за те, що використав проти ОСОБА_1 образливі слова, а саме "гад" та "скотина"; 13) ОСОБА_2 не має контролю над митницею та портом в Одесі; 14) ОСОБА_2 не займається "проштовхуванням" своїх людей на керівні посади в Одесу та Миколаїв; 15) питання про арешт ОСОБА_2 не може мати місця, так як останній не причетний до злочинів; 16) призначення осіб на керівні посади ЦСО СБ України здійснюється та здійснювалось без участі ОСОБА_2 Останній не мав та не має відношення до здійснення таких функцій; 17) ОСОБА_2 ніколи та ні при яких обставинах не погоджував з ФСБ Російської Федерації кадрові питання. Також ОСОБА_2 не має ніяких "кураторів" в ФСБ Російської Федерації".

Також позивачі просять зобов'язати відповідача вилучити раніше недостовірну інформацію про ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з веб-сайта: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Позивачі та представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні заперечували проти позову, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 до опублікованої вищевказаної інформації немає ніякого відношення, оскільки жодного інтерв'ю не давав. Крім того ОСОБА_3 пояснив суду, що він особисто на своїй сторінці у Facebook не розміщував інформації стосовно позивачів, тобто сталося непорозуміння, яке абсолютно від нього не залежить. На думку відповідача хтось використав його сторінку в Facebook, щоб посварити його з позивачами.

Відповідач ОСОБА_5 судовому засіданні зазначив, що він вважає себе неналежним відповідачем, оскільки не є власником веб-сайта ІНФОРМАЦІЯ_4. Щодо вирішення даного спору відповідач ОСОБА_5 поклався на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився повторно, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, а тому суд вважає за можливе розглядати справу без його участі.

Вислухавши пояснення позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивачів, відповідача ОСОБА_3 та його представника, відповідача ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

У відповідності до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів сім"ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

В свою чергу ст. 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законі інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" визначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК).

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Оскільки ОСОБА_7 є власником веб-сайта ІНФОРМАЦІЯ_3, а ОСОБА_5 є власником веб-сайта ІНФОРМАЦІЯ_4, тому у відповідності до норм чинного законодавства дані особи зазначені в позовній заяві як відповідачі.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 03.06.2014 року на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4було розміщено інтерв'ю підполковника Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України ОСОБА_3 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_5", получивший ранение под Славянском, обвиняет генерала СБУ в работе на ФСБ".

Позивачами було встановлено, що зміст вказаного інтерв'ю містить інформацію, яка є негативною стосовно позивачів, негативно характеризує їх ділові, моральні та людські якості та не відповідає дійсним обставинам.

Відповідно до ст.. 277 ЦК України, вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

За визначенням п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"поширена інформація є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності, оскільки, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з положеннями ст. 277 ЦК України і ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірної поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього були порушені його особисті немайнові права.

Позивачі виконали передбачений законом обов'язок та довели факт поширення недостовірних відомостей, надавши суду витяг із веб-сайта ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, де було розміщено інтерв'ю ОСОБА_3

Не заслуговують на увагу заперечення відповідача ОСОБА_3 про те, що він не давав жодного інтерв'ю із згадкою про позивачів, як і не заслуговують на увагу його твердження про те, що хтось використав його сторінку в Facebook з метою розміщення інформації про позивачів, а в подальшому дана інформація була розповсюджена в мережі Інтернет, оскільки відповідачем ОСОБА_3 у відповідності до ч. 1 ст. 60 ЦПК України не було надано жодних доказів, які спростовують доводи позивачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.

За час розгляду справи відповідач ОСОБА_3 не заявляв жодного клопотання про витребування відповідних доказів, які б могли бути підставою для обґрунтування його заперечень.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_11, який на даний час є військовим пенсіонером та перед виходом на пенсію працював в Департаменті контррозвідки СБУ, пояснив суду, що він знає позивачів з 1994 року та охарактеризував позивачів, як чесних офіцерів. Вважає, що стаття у вигляді інтерв'ю про позивачів, яку останні просять спростувати, є "замовною" та опублікована з метою скомпрометувати позивачів.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Суд вважає, що інформація, яку просять спростувати позивачі, а саме: ".. к этому скоту лично я имею массу вопросов. Этот гад снова лезет во власть!", "..таких кадров нужно уничтожать физически…" не зачіпає честь, гідність, ділову репутацію позивачів, оскільки зазначена інформація не може бути витлумачена як така, що містить фактичні дані, а лише викладена як оціночне судження.

Частина 7 ст. 277 ЦК України вказує на те, що спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

В прохальній частині позивачі просять зобов'язати відповідача ОСОБА_3 опублікувати спростування, шляхом оприлюднення тексту, який викладений в прохальній частині позовної заяви.

Разом з тим, суд вважає, що даний текст не співвідноситься з інформацією, яка визнається недостовірною.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити частково, зобов'язавши відповідача ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію про позивачів в спосіб, аналогічний її поширенню.

Згідно ч. 2 ст. 278 ЦК України, якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене в номері (випуску) газети, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які випущені у світ, суд може заборонити (припинити) їх розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення порушення неможливе, - вилучити тираж газети, книги тощо з метою його знищення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з вищевказаних норм чинного законодавства, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача вилучити раніше недостовірну інформацію про ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з веб-сайтів ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, оскільки дані позовні вимоги неконкретизовані, тобто позивачі не зазначили, якого саме відповідача необхідно зобов'язати вилучити недостовірну інформацію, враховуючи, що по даній справі залучено три відповідача.

Що стосується вимог позивачів про винесення судом окремої ухвали відносно відповідача ОСОБА_3, якою зобов'язати орган досудового розслідування внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, то слід зазначити, що відповідно до ст.. 211 ЦПК України, це право суду, а не обов'язок постановити окрему ухвалу. Крім того, позивачі не позбавлені права самостійно звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою про кримінальне правопорушення.

Суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що права позивачів є порушеними та підлягають судовому захисту, так як факт поширення інформації та її негативний характер доведено в ході судового розгляду, а відповідачем ОСОБА_3 не надано доказів її достовірності, як і не надано доказів, що дана інформація не була ним поширена, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 3, 32, 68 Конституції України, ст.ст. 277, 278, 297, 299 ЦК України, ст.. 5 Закону України "Про інформацію", ст.ст. 10, 11, 59, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію, викладену в мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3/(ІНФОРМАЦІЯ_1)та ІНФОРМАЦІЯ_4(ІНФОРМАЦІЯ_2), відносно ОСОБА_1, а саме: " да он особо и не скрывал своих связей с ФСБ. За время своего руководства "Альфой", во время правления режима ОСОБА_13, провел успешную ротацию руководящих кадров ЦСО, заменив их офицерами, которые тем или иным способом связаны с ФСБ Росси"; "именно опираясь на преданных ФСБ сотрудников, ОСОБА_12, тогдашний руководитель СБУ, готовил планы по уничтожению Майдана 18-20 февраля 2014 года, заручившись уверениями ОСОБА_1, что его люди не подведут. Руководствуясь своим служебным положением, и сто процентов имея информацию о предстоящих событиях в Крыму, он передал в Крымские отделы "А", всю самую современную технику, снаряжение, крупнокалиберные снайперские комплексы, прицелы и тепловизоры. Теперь, когда стало известно, что крымская "Альфа" воюет на востоке против народа Украины, убивая из снайперского оружия наших солдат, вопрос об аресте и заключении под стражу предателя ОСОБА_1 стал актуальным как никогда. На руках этого "ветерана всех разведок" кровь активистов Майдана. Именно он выполнял особое поручение ОСОБА_6: - формирование вооруженных отрядов "титушек" из числа бывших сотрудников правоохранительных органов, коим можна выдать на руки незарегистрированное оружие", как травматическое так и огнестрельное. Много моих собратьев, с кем я стоял на Майдане, было убито и покалечено руками тех, кого он вербовал, в Мариинском парке и у Дома офицеров 18 февраля.."; ".. его доверенные лица до сих пор служат в ЦСО "А" и сливают информацию о проведении АТО, и об обстановке внутри управления.";

Відносно ОСОБА_2, а саме: "..Глава Міжнародної асоціації ветеранів підрозділів "Альфа". Очолює асоціацію більше п'ятнадцяти років. Не дивлячись на те, що громадська організація, жодне призначення на керівну посаду в ЦСО "А" СБУ не проходить без погодження з цією людиною. А він, у свою чергу, погоджує кадрові питання зі своїми кураторами з ФСБ Росії, на предмет відданості або хоча б лояльності. На даний момент вони, користуючись відсутністю керівництва ЦСО, пропихають своїх людей на керівні посади в Одесу та Миколаїв - міста стратегічно цікаві Росії. Одеса також цікава ОСОБА_2 тим, що вже протягом багатьох років він має контроль над митницею, портом і деякими підприємствами, пов'язаними з провозом контрабанди. Для того-то й потрібні свої люди в Одесі ОСОБА_2…".

Зобов'язати підполковника Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію в спосіб аналогічний її поширеенню про ОСОБА_1, а саме: " да он особо и не скрывал своих связей с ФСБ. За время своего руководства "Альфой", во время правления режима ОСОБА_13, провел успешную ротацию руководящих кадров ЦСО, заменив их офицерами, которые тем или иным способом связаны с ФСБ Росси"; "именно опираясь на преданных ФСБ сотрудников, ОСОБА_12, тогдашний руководитель СБУ, готовил планы по уничтожению Майдана 18-20 февраля 2014 года, заручившись уверениями ОСОБА_1, что его люди не подведут. Руководствуясь своим служебным положением, и сто процентов имея информацию о предстоящих событиях в Крыму, он передал в Крымские отделы "А", всю самую современную технику, снаряжение, крупнокалиберные снайперские комплексы, прицелы и тепловизоры. Теперь, когда стало известно, что крымская "Альфа" воюет на востоке против народа Украины, убивая из снайперского оружия наших солдат, вопрос об аресте и заключении под стражу предателя ОСОБА_1 стал актуальным как никогда. На руках этого "ветерана всех разведок" кровь активистов Майдана. Именно он выполнял особое поручение ОСОБА_6: - формирование вооруженных отрядов "титушек" из числа бывших сотрудников правоохранительных органов, коим можна выдать на руки незарегистрированное оружие", как травматическое так и огнестрельное. Много моих собратьев, с кем я стоял на Майдане, было убито и покалечено руками тех, кого он вербовал, в Мариинском парке и у Дома офицеров 18 февраля.."; ".. его доверенные лица до сих пор служат в ЦСО "А" и сливают информацию о проведении АТО, и об обстановке внутри управления." та про ОСОБА_2, а саме: "..Глава Міжнародної асоціації ветеранів підрозділів "Альфа". Очолює асоціацію більше п'ятнадцяти років. Не дивлячись на те, що громадська організація, жодне призначення на керівну посаду в ЦСО "А" СБУ не проходить без погодження з цією людиною. А він, у свою чергу, погоджує кадрові питання зі своїми кураторами з ФСБ Росії, на предмет відданості або хоча б лояльності. На даний момент вони, користуючись відсутністю керівництва ЦСО, пропихають своїх людей на керівні посади в Одесу та Миколаїв - міста стратегічно цікаві Росії. Одеса також цікава ОСОБА_2 тим, що вже протягом багатьох років він має контроль над митницею, портом і деякими підприємствами, пов'язаними з провозом контрабанди. Для того-то й потрібні свої люди в Одесі ОСОБА_2…".

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя