ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.02.15р. Справа № 904/9998/14

За позовом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, м. Дніпродзержинськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Турчин С.О.

Секретар судового засідання Сергієнко П.М.

Представники:

від позивача - Отрізна М.О. дов. №01-14/5/05 вих від 12.01.15р.

від відповідача - не з`явився

Суть спору:

Дніпродзержинська міська рада Дніпропетровської області (далі - Позивач) звернулася з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0006 га, яку використовує фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1), повернувши її Дніпродзержинській міській раді Дніпропетровської області (51931, м. Дніпродзержинськ, пл. Дзержинського, 2, код ЄДРПОУ 24604168) за актом приймання - передачі з приведенням вказаної земельної ділянки у придатний для використання стан, шляхом демонтажу тимчасової споруди за рахунок боржника - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в департаментом комунальної власності та земельних відносин міської ради проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В результаті обстеження виявлено самовільне зайняття земельної ділянки фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, а саме, розміщення на вказаній земельній ділянці металевої тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, про що було складено акт обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки.

Ухвалою суду від 17.12.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 14.01.15р.

14.01.15р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 03.02.15р.

03.02.15р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. Позивачем надано письмові пояснення щодо позовних вимог.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, згідно спеціальним витягом з ЄДРПОУ станом на 11.10.2014р. адресою відповідача є: АДРЕСА_2. Відповідачу були направлені судові повістки за вказаною адресою, що підтверджується наявними в матеріалах справи конвертами, які повернулися на адресу суду з відміткою про закінчення строку зберігання.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, вимоги суду не виконав.

Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог .

В судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

В матеріалах справи наявні акти про обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 24.07.14р. та 12.01.15р.

Згідно зі змістом вказаних актів, фахівцями відділу самоврядного контролю департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради було проведено обстеження земельної ділянки яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0006 га.

В результаті обстеження встановлено, самовільне зайняття земельної ділянки фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, а саме, розміщення на вказаній земельній ділянці металевої тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності. Документи на землекористування на момент обстеження не оформлено, що є порушенням вимог земельного законодавства. Рішення про надання земельної ділянки користування не приймалося, земельна ділянка зайнята самовільно.

За результатами проведеного обстеження складено акти обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки.

Крім того, в матеріалах справи наявні листи - попередження від 28.07.2014р., від 13.01.15р..

Згідно зі змістом вказаних листів, землекористувача повідомлено про термінову необхідність приведення документів із землекористування у відповідність до вимог чинного законодавства або звільнення земельної ділянки з повернення її власнику у стані, приданому для використання.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад міста; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Кодексу; здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства та інші.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

У відповідності до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно до ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з п. 16 статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" відповідно до змісту якої самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення меж в натурі (на місцевості) до одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації.

У відповідності до п. б ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства в тому числі за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обов'язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до частини 3 статті 212 Земельного кодексу України, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів, які підтвердили б правомірність використання земельної ділянки. Спірна земельна ділянка не повернута до земель Дніпродзержинської міської ради, фактично використовується відповідачем під розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності без відповідних правових підстав, тобто без належним чином оформлених правовстановлюючих документів на право користування спірною земельною ділянкою.

Також, в матеріалах справи наявний лист Дніпродзержинського РЕМ ПАТ „ДТЕК Дніпрообленерго" про надання відповіді на запит позивача №04-98/07 від 05.01.15р. про надання інформації щодо укладених договорів на постачання електроенергії з суб'єктами господарювання, в тому числі із суб'єктом господарювання - фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, що здійснює підприємницьку діяльність за адресою АДРЕСА_1. ПАТ „ДТЕК Дніпрообленерго" повідомило про укладення договору з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 на постачання електроенергії №1832 від 01.08.01р.

Звернення позивача до відповідача стосовно зобов'язання про оформлення документів на землекористування або звільнення незаконно зайнятої земельної ділянки з поверненням її власнику у стані приданому для використання залишено останнім без задоволення.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати пов'язані з розглядом справи при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0006 га, яку використовує фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1), повернувши її Дніпродзержинській міській раді Дніпропетровської області (51931, м. Дніпродзержинськ, пл. Дзержинського, 2, код ЄДРПОУ 24604168) за актом приймання - передачі з приведенням вказаної земельної ділянки у придатний для використання стан, шляхом демонтажу тимчасової споруди за рахунок боржника - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області (51931, м. Дніпродзержинськ, пл. Дзержинського, 2, код ЄДРПОУ 24604168) 1218,00грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 09.02.2015р.

Суддя С.О. Турчин