ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.02.15р. Справа № 904/9248/13
За позовом Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області, м. Верхньодніпровськ
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Верхньодніпровськ
про стягнення 24 407,40 грн.
Суддя Турчин С.О.
Секретар судового засідання Сергієнко П.М.
Представники:
від позивача - не з`явився
від відповідача - ОСОБА_2 дов. від 29.05.13р.
Суть спору:
Верхньодніпровська районна рада Дніпропетровської області (далі - позивач) звернулася з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 24 407,40 грн. та поновлення строку позовної давності щодо стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що:
- за результатами перевірки виконання умов приватизації комунального майна, Верхньодніпровською районною радою був виявлений договір купівлі-продажу від 17 лютого 2010 року між Верхньодніпровською районною радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, за яким відповідачем придбано нежитлову будівлю розташовану за адресою: АДРЕСА_1;
- за вказаним договором відповідач зобов'язується сплатити за придбаний об'єкт відчуження встановлену ціну 122307,00 грн.;
- вищевказаний договір посвідчений нотаріально державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Малашовою Г.В. та зареєстрований у реєстрі за № 323;
- згідно п.1.4 вищевказаного договору, купівлі-продажу ціна об'єкту склала 122037,00 грн.;
- відповідачем було сплачено заставу в сумі 12203,00 грн., яка на сьогодні знаходиться на рахунку районної ради;
- до теперішнього часу залишок коштів на рахунок районної ради не перераховано;
- відмову відповідача щодо сплати коштів мотивовано тим, що у договорі купівлі-продажу був вказаний невірний номер рахунку Верхньодніпровської районної ради;
- районною радою було вжито заходи, щодо виправлення номеру рахунку про що свідчить нотаріально завірені виправлення у договорі купівлі-продажу від 17 лютого 2010 року, однак до теперішнього часу кошти за придбаний об'єкт відповідач не сплатив.
Ухвалою суду від 02.12.2014р. прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.12.14р.
24.12.14р. в судове засідання повноважні представники сторін не з'явились. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 20.01.15р.
20.01.15р. в судове засідання з'явились повноважні представники сторін. Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав:
- є безпідставним твердження позивача щодо направлення відповідача повідомлення про розірвання договору та сплати штрафу за неналежне виконання договору, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази в підтвердження вищевикладених обставин;
- в порушення ч.1 ст. 651 ЦК України, відповідач не була обізнана про здійснення виправлень та занесення доповнень до договору купівлі-продажу, оскільки не була повідомлена про такі зміни, про що свідчить відсутність її підпису на таких виправленнях та відсутність посвідчувального напису нотаріуса про перевірку особи, яка здійснює такий підпис;
- відповідно до вимог ст.651ЦК та п.11.2 договору, самостійне виправлення нотаріусом платіжних реквізитів у договорі не можна вважати фактом узгодженості між сторонами умов договору купівлі - продажу;
- в порушення п.2.1 та 2.4 договору, позивачем не надано рахунку для перерахування коштів;
- з урахуванням вищевикладеного, є неправомірним стягнення штрафу з відповідача у розмірі 24 407,40грн.
В судовому засіданні сторонами подано клопотання про продовження строку розгляду спору до 17.02.15р. За результатами судового засідання продовжено строк розгляду спору та оголошено перерву до 04.02.15р.
20.01.15р. позивачем подано заву про розгляд справи без участі представника позивача.
04.02.15р. в судове засідання з'явився повноважний представник відповідача.
Відповідачем подані додаткові пояснення до позову та вказано на те, що:
- є безпідставними пояснення позивача щодо пропуску строку для подачі позовної заяви із причин відсутності коштів, оскільки у позивача була можливість подати позовну заяву у встановлені законом строки та скористатися одночасно правом на відстрочення сплати судового бору;
- з початку підписання договору купівлі-продажу будівлі від 17.02.2010р. та до сьогодні відповідач знаходиться в скрутному фінансовому положенні, тому у відповідача відсутні коштів для виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу.
За результатами судового засідання відкладено розгляд справи до 11.02.15р.
11.02.15р. в судове засідання з'явився повноважний представник відповідача.
Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу господарського суду з відмітками про отримання ухвал суду повноважними представниками сторін та відомостями відображеними в протоколі судового засідання.
Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог .
В судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника відповідача повідомлено про дату складення повного тексту рішення.
Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -
встановив:
Між Верхньодніпровською районною радою (Продавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладений договір купівлі-продажу від 17 лютого 2010 року.
Згідно п.1.1. договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця не житлову будівлю загальною площею 1771,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, село Дмитрівка, вулиця Дімітрова, 1 (один), та розташована на земельній ділянці площею 6538, яка вказана по фактичному користуванню, а покупець зобов'язується прийняти вказане приміщення і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.
Згідно п.1.2. договору, право власності на будівлю переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору та повної сплати за об'єкт продажу. На підтвердження цього сторонами підписується акт приймання-передачі майна та видається свідоцтво про право власності.
17.02.2010р. даний договір посвідчений нотаріально державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Малашовою Г.В. та зареєстрований у реєстрі за № 323.
Згідно п.1.3. договору, актом оцінки вартості об'єкта, яка була проведена суб'єктом оціночної діяльності приватним підприємцем ОСОБА_4 07 грудня 2009 року та затвердження заступником голови Верхньодніпровської районної ради, загальна вартість об'єкту становить 152546,00 гривень, в тому числі ринкова вартість об'єкта складає 127122,00 гривні та ПДВ 25424,00гривні.
Згідно протоколу засідання комісії по проведенню відчуження вказаний об'єкт продається за : 122037,00гривень у тому числі ПДВ 20339,00гривень (п.1.4. договору).
Згідно п.2.1.договору, покупець зобов'язаний сплатити за придбаний об'єкт відчуження протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору. Плата за об'єкт відчуження вноситься на підставі цього договору.
Згідно п. 2.2. договору, розрахунки за придбаний об'єкт здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого рахунку на рахунок продавця.
Відповідно до п. 7.2. договору, у разі, якщо покупець протягом 30 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору не сплатить установлену ціну, то він сплачує продавцю 20 відсотків від ціни придбаного об'єкта. При цьому договір купівлі-продажу підлягає розірванню.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2014р. по справі 904/9248/13 судом задоволені позовні вимоги та стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Верхньодніпровської районної ради 24 407,40грн. - коштів, 1 720,50грн. - судового збору.
22.09.14р. постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі №904/9248/13 залишено без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2014 року.
18.11.14р. постановою Вищого господарського суду України по справі №904/9248/13 скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 зі справи №904/9248/13.
Підставою для скасування було те, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги доводи заявника апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення відповідача судом першої інстанції про розгляд справи та зроблено передчасний висновок стосовно відсутності підстав для застосування позовної давності з огляду на неподання відповідачем відповідної заяви, в порядку частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України до позовних вимог про стягнення штрафу.
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог з таких підстав.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купiвлi - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власнiсть другiй сторонi (покупцевi), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) i сплатити за нього певну грошову суму.
Як зазначалось вище, між сторонами укладено договір купівлі-продажу від 17 лютого 2010 року.
Відповідно до п.2.1.договору, покупець зобов'язаний сплатити за придбаний об'єкт відчуження протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору. Плата за об'єкт відчуження вноситься на підставі цього договору.
Згідно з п. 2.2. договору, розрахунки за придбаний об'єкт здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого рахунку на рахунок продавця.
Факт належного виконання позивачем зобов'язань за вищевказаним договором підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Однак, відповідачем договірні зобов'язання в частині сплати заборгованості за придбаний об'єкт в повному обсязі не виконані: із визначеної договором ціни об'єкту у розмірі 122037,00 грн. відповідачем сплачено лише заставу в сумі 12 203,00грн., що підтверджено долученою до матеріалів справи квитанцією № 10 від 14.01.2010р. (а.с.16).
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з п. 7.2. договору, якщо покупець протягом 30 днів, з моменту нотаріального посвідчення цього договору не сплатить установлену ціну, то він сплачує продавцю 20 відсотків від ціни придбаного об'єкта. При цьому договір купівлі-продажу підлягає розірванню.
За наданим позивачем розрахунком 20 відсотків від ціни придбаного об'єкту 122 307,00грн. складає 24 407,40грн.
Згідно ч.2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми виконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Таким чином, за своєю правовою суттю 20 відсотків від ціни придбаного об'єкту, що підлягають стягненню з відповідача, є штрафом, стягнення якого не суперечить закону.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За приписами статті 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (пункт 1 частини 2 статті 258 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.
20.01.15р. позивачем до господарського суду Дніпропетровської області подано заяву від 19.01.15р. про застосування строку позовної давності.
Заяву обгрунтовано тим, що:
- позовна заява подана 27.11.2013р. до господарського суду Дніпропетровської області вхід. 8839 за вих. № 414/0/2-13 від 26.11.2013р.;
- дата укладення договору купівлі-продажу є 17.02.2010р.;
- 19.03.2010 р. граничний строк оплати за договором на підставі положень п.2.1 договору купівлі-продажу;
- відповідно до ч. 2 ст. 258, ч. 5 ст. 261 ЦК України строк позовної давності починає обчислюватися з 20.03.2010р. та кінцевим строком є 21.03.2011р.;
- позовна заява до господарського суду Дніпропетровської області подана 27.11.2013р. вхід. 8839 за вих. № 414/0/2-13 від 26.11.2013 р. із пропуском строку позовної давності.
Так, відповідно до умов п. 2.1. договору, відповідач повинен був перерахувати кошти протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору, тобто не пізніше 19.03.2010 р.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Крім того, п.4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.13р. „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" встановлено, що у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.
Відповідно ч. 5 ст. 261 ЦК України, позивач мав право звернутися до суду із своїми вимогами в строк до 21.03.2013р., перебіг якого починається на наступний день після закінчення строку на виконання зобов'язання встановленого договором.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 02.12.2013 р. господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у даній справі та призначено позовну заяву Верхньодніпровської райради до розгляду.
Згідно із ч.3.4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач звернувся з заявою до суду про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
З урахуванням наведеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Щодо заяви Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку позовної давності щодо стягнення заборгованості, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку позовної давності, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів пропуску строку позовної давності щодо вимоги про стягнення штрафу.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, в матеріалах справи наявне рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.14р. по справі №904/8163/14 яким розірвано договір купівлі-продажу будівлі від 17.02.2010року, укладений між Верхньодніпровською районною радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, який посвідчений державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Малашовою Г.В., зареєстрований в реєстрі за №323.
Таким чином, з урахуванням приписів ч.2,ч.3ст.653 ЦК України, внаслідок розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту набрання рішенням суду законної сили.
11.02.15р. позивачем до господарського суду Дніпропетровської області факсимільними засобами зв`язку подано заяву про відмову від позову та припинення провадження у справі.
Суд звертає увагу на те, що вищевказану заяву підписано виконуючим обов`язки голови районної ради - С.В.Сєргєєвою.
Суд вважає за необхідне залишити вказану заяву без розгляду, оскільки до заяви не додано доказів наявності повноважень вищевказаної особи на подання та підписання заяви про відмову від позову.
Крім того, по справі закінчується законодавчо встановлений строк вирішення спору відповідно до вимог ст. 69 Господарського процесуального кодексу України до того ж матеріалів справи цілком достатньо для розгляду справи по суті.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.1, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
вирішив:
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено та підписано - 11.02.2015р.
Суддя С.О. Турчин