Справа № 2а- 30255/08 Категорія № 2.19.5

ПОСТАНОВА

 Іменем України

19 січня 2009 року      Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді: Островської О.П., при секретарі: Кір'ян О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1    до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської   області про визнання бездіяльність незаконною,   стягнення доплати до пенсії як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року позивачка ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області, в якому зазначила, що вона має правовий статус „дитини війни", відповідач не виплачував щомісячну соціальну допомогу, передбачену ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни». На своє звернення до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові з проханням виплатити підвищення до пенсії, позивачка отримала лист-відмову від 29.10.2008 року про підвищення до пенсії. Просить суд визнати незаконною бездіяльність з невиплати підвищення до пенсії як дитині війни, стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області доплату до пенсії за віком за період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

До початку судового засідання позивачка надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав, заяв про розгляд справи у його відсутності не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням виданим 16.04.1997 року /арк. справи № 4/.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн., з 01 липня 2007 року-410,06 грн., з 01 жовтня 2007 року-415,11 грн.

Відповідно до ст. 152 ч.2 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення що визнані не конституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх не конституційність.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області щодо невиплати позивачеві підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року неправомірною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області здійснити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Тому позов в частині перерахунку підвищення пенсії за період з 01.01.2007 року до 09.07.2007 року не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2,  17,  18, 87, 94,  158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу- з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.