Справа №2а-26399/08

Категорія 2.32

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2009 року Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Островської О.П.,  при секретарі - Рубей К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки начальника територіального управління Головавтотрансінспекції Луганській області ОСОБА_2 про скасування постанови про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача в.о. начальника територіального управління Головавтотрансінспекції в Луганській області ОСОБА_2,  в якому послався,  що постановою начальника ТУ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області від 17.07.2008 року до нього були застосовані фінансові санкції,  відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів (відсутній дорожній лист,  договір з замовником),  перелік яких визначений  ст.  38 та 49 цього Закону,  у розмірі 1700 грн. У постанові зазначено,  що 9 липня 2008 року на транспортному засобі з державними номерами НОМЕР_1 було скоєно правопорушення законодавства про автомобільний транспорт,  тобто за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення належних документів,  а саме - за відсутність ліцензійної карти,  дорожнього листа та схеми руху. Позивач не згоден з вказаною постановою,  оскільки 19 січня 2007 року транспортний засіб MERSEDES-BENZ 313 ПЕ,  держ. номер НОМЕР_1 ним був проданий за генеральною довіреністю ОСОБА_3. Відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті,  затвердженого постановою КМУ від 8 листопада 2006 року,  справа про порушення повинна розглядатися в присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Дане положення відповідачем не було дотримано. Позивач просить скасувати постанову про застосування фінансових санкцій № 051502 від 17.07.2008 року.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги,  дав суду пояснення,  аналогічні викладеному в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнав,  не заперечував проти їх задоволення.

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши надані докази,  суд приходить до наступного.

У відповідності з Законом України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник визначений,  як фізична або юридична особа,  яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками,  замовниками транспортних послуг,  органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування,  пасажирами,  власниками транспортних засобів,  а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності,  які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Автомобільним перевізником,  що здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах,  є суб'єкт господарювання,  який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу за договором перевезення пасажира транспортним засобом,  що використовується ним на законних підставах.

Згідно зі  ст. 39 вказаного Закону України документами,  що дають право здійснення перевезення пасажирів на таксі є : для автомобільного перевізника - ліцензія,  інші документи,  передбачені законодавством України;

2

для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії,  свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу,  ліцензійна картка,  інші документи,  передбачені законодавством України.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції у відповідності зі  ст.  60 Закону України «Про автомобільний транспорт»,  у тому числі застосовуються санкції за експлуатацію легкового автомобіля,  облаштованого як таксі,  без наявності ліцензійної картки у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено,  що 19 січня 2007 року транспортний засіб MERSEDES-BENZ 313 ПЕ,  держ. номер НОМЕР_1 був переданий позивачем за генеральною довіреністю ОСОБА_3. 9 липня 2008 року відповідачем відносно позивача було винесено постанову про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт»,  а саме - за відсутність ліцензійної карти,  дорожнього листа та схеми руху.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін,  постановою про застосування фінансових санкцій,  довіреностю від 19.01.2007 року,  витягом з Єдиного реєстру довіреностей.

Суд вважає,  що у даному випадку підстав для застосування до позивача зазначених фінансових санкцій не було.

Як вбачається зі змісту зазначеного Закону,  суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт,  передбачені цим Законом,  може бути автомобільний перевізник,  а саме: суб'єкт господарювання,  який надає послуги з перевезення пасажирів.

Це також випливає зі  ст.  241 ГК України про те,  що адміністративно-господарськими санкціями є суми,  які сплачуються суб'єктом господарювання до відповідного бюджету в разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Відповідачем не надано доказів,  що позивач є суб'єктом господарювання,  який займається автомобільними перевозками пасажирів легковим автотранспортом і інша особа - громадянин ОСОБА_3 під час перевірки експлуатував легковий автомобіль позивача,  без наявності ліцензійної картки,  дорожнього листа та схеми руху.

Та обставина,  що позивач є власником автомобіля,  який використовувався цією іншою особою з порушенням законодавства про автомобільний транспорт,  сама по собі не є достатньою підставою для застосування до позивача фінансових санкцій,  крім того,  цей автомобіль знаходився у іншої особи на момент перевірки на законних підставах,  а тому позивач не може нести відповідальність за дії цієї особи.

Таким чином,  суд вважає,  що оскаржувана

Постанова відповідача щодо застосування до позивача фінансових санкцій підлягає скасуванню.

Керуючись  ст.   ст.  11,  71,  159-163 КАС України,   ст.  241 ГК України,  Законом України «Про автомобільний транспорт»,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області № 051502 від 17.07 2008 року про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт у сумі 1700 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.