Справа №2а-30834/08
Категорія 2.19.4
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Островської О.П.,
при секретарі: Кір'ян О.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника, -
ВСТАНОВИВ:
25.11.2008 року позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому посилається на наступне. Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області призначило позивачеві та виплачує їй пенсію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, компенсацію за втрату годувальника, розраховані з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з 01 квітня
2007 року - 406 грн. Розмір її пенсії складає 2030 грн., компенсація за втрату годувальника - 230 грн. Відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсія та компенсація, призначені позивачеві, підлягають перерахунку з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Ні підставі цього та відповідно до Законів України про Державний бюджет України на 2007 та
2008 роки, пенсія та компенсація позивача підлягає підвищенню та перерахунку з 01.10.2007 року з розміру прожиткового мінімуму 411 грн., з 01.01.2008 року - 470 грн., з 01.04.2008 року - 481 грн., з 01.07.2008 року - 482 грн., з 01.10.2008 року - 498 грн. Відповідач таких перерахунків не проводить, на письмову заяву про проведення перерахунку пенсії позивачеві у відповідності до вимог законодавства відповів відмовою. Просить суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області у зв'язку з відмовою проводити перерахунок пенсії, компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, зобов'язати відповідача проводити збільшення та перерахунки пенсії, компенсації за втрату годувальника позивачеві, розраховані з прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначеного Законом на відповідний період з 01.10.2007 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заперечень проти позову не надав, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач належить до першої категорії як дружина ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 09.12.2005 року (а.с. 7).
Позивачеві виплачується пенсія по втраті годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК № 056933 чоловіку позивачки ОСОБА_2 була встановлена перша група інвалідності з 07.06.1991 року (а.с. 7).
Судом встановлено, що Стаханівським міським судом Луганської області винесено постанову від 28.01.2008 року, якою задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області, зобов'язано відповідача призначити пенсіюОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 2030 грн. щомісячно^
2
Відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК № 056933 чоловіку позивачки ОСОБА_2 була встановлена перша група інвалідності з 07.06.1991 року (а.с. 7).
Судом встановлено, що Стаханівським міським судом Луганської області винесено постанову від 28.01.2008 року, якою задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області, зобов'язано відповідача призначити пенсіюОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 2030 грн. щомісячно з дня звернення з заявою 20.06.2007 року, та зобов'язано призначити щомісячну компенсацію по страті годувальника у розмірі 203 грн. з дня звернення з заявою 20.06.2007 року. Але розрахунок пенсії та компенсації було проведено, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого на 01.04.2007 року - 406 грн., потім при збільшенні розміру прожиткового мінімуму перерахунок пенсії та компенсації не проводився.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні у розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника, на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника, визначеної згідно із зазначеною статтею, що розподіляється між ними рівними частками. Згідно зі ст. 54 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у разі втрати годувальника призначається у розмірі 50% пенсії померлого годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України. Право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.
Чоловікові позивачки ОСОБА_3 була встановлена 1 група інвалідності за захворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 1 групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 10 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким інвалідам 1 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком. Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень. На своє звернення від 19.09.2008 року позивач отримав відповідь Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області від 10.10.2008 року №494/3-2, в якій зазначено, що згідно постанови Стахановського міського суду від 28.01.2008 року та постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.08.2008 року було проведено перерахунок основної пенсії по втраті годувальника у розмірі 2030, 0 грн. та щомісячної компенсації за втрату годувальника у розмірі 203, 0 грн. з 01.07.2007 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком - 406, 0 грн., перерахунок пенсії згідно зміни мінімального розміру пенсії
Постановами суду не обумовлено (а.с. 6).
Суд вважає відмову відповідача в перерахунку розміру пенсії неправомірною.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема пп. 14 п.28 розділу 2 передбачено у ч.1 ст. 52 слова «50% мінімальної пенсії за віком» замінити словами «10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність», крім того ст. 52 доповнено новою частиною такого змісту: «розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати компенсації згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно - правовими актами».
3
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ст. ст. 147, 152 Конституції України єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний суд України, рішення якого набирають чинності з дня його ухвалення.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплати встановлюють більші соціальні гарантії для позивача, тому відповідно до вимог ст. 92 Конституції України, суд не приймає до уваги розмір пенсії, встановлений п. п. 4, 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.
Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), який неодноразово розглядає проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
У відповідності зі ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV у разі виникнення права на підвищення пенсії її перерахунок проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії 19.09.2008 року. Тому відповідач має провести такий перерахунок пенсії з 01.10.2008 року.
Суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, визнати неправомірними дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області щодо відмови в перерахунку пенсії та компенсації по втраті годувальника виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період , а також зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області здійснити перерахунок та виплату позивачеві основної пенсії в розмірі 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника, тобто 10 мінімальних пенсій за віком, та компенсації за втрату годувальника в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком з 01 жовтня 2008 року.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії та компенсації по втраті годувальника, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі
4
прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період з 01 жовтня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної пенсії в розмірі 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника, яка складає 10 мінімальних пенсій за віком, та компенсації за втрату годувальника в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком з 01 жовтня 2008 року. Перерахунок здійснювати, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом,
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.