Справа № 2 - а -26/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2009 року м. Галич
Галицький районний суд Івано - Франківської області в складі:
головуючого судді Мули О.Д.
секретаря Гомерди Г.М.
з участю: позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галич справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністртивного суду та стягнення недооплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Галицького районного суду з адміністративним позовом і просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом пропущених прав, свобод та інтересів та зобов'язати стягнути в його користь з управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі 2 733 гривні 30 коп. недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни» за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року включно .
Позивач посилається на ті обставини, що вона є дитиною війни і згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте така доплата не здійснювалася із посиланням на зупинення у 2006-2007 роках Законами України про державний бюджет на відповідний рік ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". У 2008 році така доплата здійснювалася тільки частково. Вважає відмову відповідача неправомірною, виходячи із того, що рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року по справі № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України окремі положення Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" щодо зупинення дії ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виходячи із встановлених Законами України про державні бюджети за відповідні роки розмірів прожиткового мінімуму за відповідні періоди, позивач вважає, що їй недооплачено 2733 гривні 30 коп..
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала і просить задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнала, посилаючись при цьому на те, що управління Пенсійного фонду в Галицькому районі не заперечує фактів викладених позивачем в позовні заяві відносно того, що ОСОБА_1 є дитиною війни, а тому згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вона вправі отримувати підвищену пенсію на тридцять відсотків мінімальної пенсії за віком. Свої заперечення обґрунтовує тим, що
фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Статтею 71 пунктом 12 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" зупинено реалізації положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". З 01 січня 2008 року механізм реалізації положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", згідно якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Просить в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши в судовому засіданні доводи позивача та відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що позивач у відповідності до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується довідкою № 4399 від 24 січня 2006 року, виданим управлінням праці та соціального захисту населення в Галицькому районі.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на тридцять відсотків мінімальної пенсії за віком. Статтею ПО Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" передбачено проведення виплат, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2006 році поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Тобто вказаним Законом України було визначено умови реалізації права на отримання дітьми війни підвищення пенсії на тридцять відсотків мінімальної пенсії за віком. Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено. Також Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" тебкст ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у новій редакції, згідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року по справі № 1-29/2007 були визнані неконституційними положення ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", а, отже відновлено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Крім цього рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України положення розділу II"Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до резолютивної частини вказаних рішень Конституційного суду, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на всій території України.
Всупереч рішень Конституційного Суду України управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі підвищення пенсії позивачу не проводилося і належні йому до виплати суми не нараховувались та не виплачувалися. Обмеження будь-яких прав чи свобод людини можливе лише у випадках, передбачених Конституцією України і може мати місце в умовах воєнного або надзвичайного стану. Інші випадки зменшення обсягу гарантованих прав та свобод людини не допускається.
Тому такі дії відповідача щодо не проведення підвищення пенсії позивача на тридцять відсотків мінімальної пенсії за віком є неправомірними.
За таких обставин суд вважає, що порушено право позивача на отримання підвищення пенсії в розмірі, визначеному Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом України, не можуть бути обмежені або
скасовані іншими нормативними актами. Також ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесення змін у чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Тому також суд вважає, що встановлення з 01 січня 2008 року постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" механізму реалізації положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни є істотним звуженням обсягу прав та дітей війни, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законами України про Державний бюджет на відповідні роки були встановлені розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і виходячи із вказаних розмірів позивачем проведено розрахунок недооплаченої щомісячної державної допомоги до пенсії, який суд вважає обгрунтованим, окрім заниженої суми отриманої доплати до пенсії за липень-вересень 2008 року включно на загальну суму 30 копійок.
Оскільки, як було зазначено вище, рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року щодо даних правовідносин мають преюдиційне значення, управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі, а також враховуючи викладену у рішеннях мотивацію, Конституційний Суд України вважає в цілому такою, що не відповідає ст. ст. 1, 3, 6, 8, 19, 21, 22, 92, 95 Конституції України практику зупинення законами України про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій та гарантій, тому відповідач зобов'язаний і в подальшому здійснювати нарахування позивачу доплати до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
З врахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Також законами можуть встановлюватись інші строки звернення до адміністративного суду. Зокрема такі строки передбачені Цивільним кодексом України, Кодексом законів про працю, які також можуть бути застосовані.
При цьому відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Тобто Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи шляхом постановления окремого процесуального документа.
Статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено тільки поновлення процесуальних строків.
На підставі вищевикладеного, ст.ст.22, 124 Конституції України, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст.3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішень Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10 -рп/2008, керуючись ст.ст.8, 9, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі щодо відмови у підвищенні розміру пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, протиправними.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі в користь ОСОБА_1 2733 гривні 30 коп. недоплаченої щомісячної соціальної державної
допомоги до пенсії відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" за період з 1 січня 2006 до 31 грудня 2007 року.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Заяву про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з часу проголошення постанови.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з часу подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд.