У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.09.06                                                                                       Справа №12/16

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Мірошниченко М.В.  , Хуторной В.М.

при секретарі Пономарчук С.В.

за участю представників:

позивача - Гришунова А.В., дов. №20/06 від 12.06.2006р.

відповідача – Власова Р.В., дов. б/н від 29.08.2006р.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОЗЗІ – Січ”, м.Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 16.06.2006 року

у справі № 12/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІСТ – Запоріжжя”, м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОЗЗІ – Січ”, м.Запоріжжя

про стягнення коштів          

                                                                   Установив:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.06.2006р. у справі №12/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОЗЗІ-Січ” задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 2.929,44грн. основного боргу, 105,94грн.- пені, 51грн. – державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

 Відповідач вважає, що господарським судом неповно з’ясовані всі обставини справи, так апелянт у поданій апеляційній скарзі наполягає на тому, що довіреність, на підставі якої отримувався товар від позивача, відповідачем не виписувалась, та як наслідок цього - у останнього відсутній обов’язок щодо оплати товару, вказаного у цій довіреності.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги, що викладені у апеляційній скарзі.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні, зазначив, що рішення суду є законним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.  

         Згідно з розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду №2561 від 12.09.2006р.справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого, доповідача), Мірошниченка М.В. та Хуторного В.М.

 За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів його технічної фіксації.

Відповідно до ст.99 та ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення без змін,  виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 09.12.2003р. укладено договір купівлі-продажу партії товарів №115, за умовами якого позивач (продавець) взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідачу продукцію, а відповідач (покупець), в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити її(а.с.8). При цьому на весь товар встановлюються знижки у розмірі 17%. Згідно з п.1.2 договору найменування, ціна та об'єм товару зазначаються у накладній на кожну партію товару, яка є невід'ємною частиною договору. Пунктом 3.1 договору зазначено, що позивач зобов'язаний передати продукцію, а відповідач оплатити її протягом 14 банківських днів з моменту поставки товару. Згідно з п. 3.2 договору датою поставки вважається дата прийняття продукції відповідачем. Пунктом 3.3 договору встановлено, що ціни на продукцію, що поставляється за договором, відповідають затвердженому позивачем прайс-листу, включаючи  ПДВ.

Згідно з п.4.1 договору у разі порушення строків оплати відповідно з п.3.1 відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від загальної суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

На виконання умов договору позивач на підставі довіреності на ім'я Стасюк А.В. - серії ЯЗВ №328565(а.с.122) відпустив партію товару на загальну суму 2.929грн.44коп. уповноваженому представнику відповідача, про що свідчить видаткова накладна від 30.08.2004р. за №12204(а.с.9).

Претензій від відповідача щодо кількості та якості отриманого товару позивачу не надходило.

Разом з тим відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату отриманого товару у відповідності до п.3.1 договору в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

На день розгляду спору у суді першої інстанції доказів оплати суми боргу відповідач не надав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 2929,44грн. основані на законі, умовах договору і підлягають задоволенню.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, пред'явлені вимоги про стягнення з нього 105,94грн. пені.

За приписами ст.611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у разі прострочення виконання.

Відповідно до умов п.4.1 договору сторони передбачили, що у разі прострочення оплати за поставлений товар відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за період прострочення з 18.09.04р. по 14.12.04р. складає 105,94грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги заявлені позивачем обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Щодо посилання апелянта про необхідність висновку експерта щодо довіреності на ім'я Стасюк А.В. серії ЯЗВ №328565(а.с.122), відповідно до якої представником відповідача був прийнятий та у подальшому неоплачений товар, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем до  суду подані клопотання про зупинення провадження у справі та призначення експертизи для вирішення наступних питань:

-чи є підпис, який проставлено у графі довіреності “Керівник Підприємства”, підписом директора відповідача - Ленського Ігоря Рафаїловича?

-чи є підпис, який проставлено у графі довіреності “Головний бухгалтер”, підписом головного бухгалтера відповідача Коцур Ольги Михайлівни?

-          яким способом виготовлено бланк довіреності?

 Ухвалою господарського суду від 13.06.2005р. провадження у справі було зупинено та призначено експертизу для вирішення наступного питання: - Чи виконано відбиток печатки та факсиміле у довіреності серії ЯЗВ №328565 від 30.08.2004р. печаткою ТОВ.„Фоззі-Січ” і факсиміле із підписом Ленського Ігоря Рафаїловича?

Але як свідчить довідка Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 19.05.2006р. за №18/720(а.с.121), у зв’язку з тим, що сторонами у справі не здійснена передоплата за виконання почеркознавчої експертизи та не наданий порівняльний матеріал для дослідження експертним центром, експертиза проведена не була. Ухвалою від 19.05.2005р. господарський суд поновив провадження у справі та призначив судове засідання для розгляду  спору по суті за наявними матеріалами.

В матеріалах справи містяться два повідомлення, які направлялись на адресу відповідача, з яких вбачається, що суд нагадував ініціатору проведення експертизи – ТОВ. „ФОЗЗІ-Січ” надати необхідні матеріали експертній установі(а.с.104,117).

Станом на 19.05.2006р. до експертної установи порівняльний матеріал для проведення експертизи сторонами не наданий, про що свідчить довідка Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 19.05.2006р. за № 18/720.(а.с.121).

Таким чином, самим відповідачем не виконувались вимоги суду щодо здійснення експертизи.

Крім того, відповідно до ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього ж Кодексу.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду,  порушення норм права не вбачається, підстави для скасування рішення відсутні.

    Керуючись ст.101-105 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд

                                                            

                                                              Постановив:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОЗЗІ-Січ”, м.Запоріжжя, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від  16.06.2006р. у справі №12/16 – без змін.

  

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А.  

 Мірошниченко М.В.  Хуторной В.М.