Справа № 2-1686/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 лютого 2009 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді     - Мусієвського Є.П.

при секретарі              -  Вантух К.Г.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання  шлюбу,

в с т а н о в и в:

            Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 09 жовтня 1999 року і від спільного продружнього життя дітей не мають.

            Позивач просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою,  покликаючись на те, що сімейне життя  не склалось, в зв”язку з відсутністю  взаєморозуміння,  зміною  відношення до сім'ї з боку відповідачки, невиконання нею сімейних обов'язків  по веденню домашнього господарства, що призводило до постійних сварок та конфліктів. З березня 2008 року він знявся з реєстрації з квартири, в якій спільно проживали з відповідачкою, припинили шлюбні стосунки та ведення спільного господарства, тому   сім'я розпалася остаточно і примирення неможливе.

В попередньому судовому засіданні позивач позов підтримав, покликаючись на мотиви такого та просить його задовольнити.

Відповідачка позов визнала та пояснила, що вони з позивачем не підтримують шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, тому шлюб носить формальний характер. Просить шлюб розірвати.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання, бо  визнання відповідачем пред”явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.

             Заслухавши сторони та вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки між ними  тривалий час немає взаєморозуміння, виникали сварки  та протягом тривалого часу вони не підтримують подружніх відносин, не ведуть спільного господарства, проживають окремо, що свідчить про стійкість і тривалість конфлікту між ними.

Суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, тому підлягає розірванню, поскільки сім'я сторін розпалася остаточно, подальше спільне проживання та  збереження шлюбу є неможливим  та  суперечить інтересам сторін.

Витрати, пов'язані з розірванням шлюбу в органах РАЦСу слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 130, 174, 212, 215   ЦПК України, ст.ст.105, 112 СК України, суд -

в и р і ш и в :

            Позов задовольнити. Розірвати шлюб між  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2р.н., зареєстрований 09 жовтня 1999 року у Залізничному  районному  відділі ЗАГСу м. Львова, актовий запис № 359.

            Утримати на користь держави з ОСОБА_1 витрати, пов'язані з розірванням шлюбу в органах РАЦСу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 17(сімнадцяць) грн., ОСОБА_2 від сплати витрат звільнити.

            Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.    

Головуючий:

Оригінал рішення.