У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.12.06                                                                                               Справа №25/38

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Мірошниченко М.В.  , Хуторной В.М.

при секретарі Акімовій Т.М.

за участю представників:                                                   

кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю „Україно-Ізраїльське підприємство „ДБС Група”, м.Запоріжжя, - Штабовенка Д.В., дов. від 04.11.2005р.  

боржника -  Подберьозкіна В.В., директора

військової прокуратури Запорізького гарнізону – не з”явився

учасників провадження у справі:

- Міністерства оборони України – не з”явився

- Міністерства економіки України - не з”явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну

скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю „Україно-Ізраїльське підприємство „ДБС Група”, м.Запоріжжя

на ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.02.2006р.

у справі № 25/38

про банкрутство  Державного підприємства Міністерства оборони України „Запорізький автомобільний ремонтний завод”, м.Запоріжжя  

                                                                 Установив:

          Згідно з ухвалою господарського суду Запорізької області (суддя Дьоміна А.В.) від 09.02.2006р. клопотання голови комітету кредиторів у справі №25/38 про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України „Запорізький автомобільний ремонтний завод” – ТОВ.„Україно-Ізраїльське підприємство „ДБС Група”, м.Запоріжжя, від 06.02.2006р.(т.4а.с.129), 18.08.2005р. та 08.12.2005р.(т.3 а.с.71-78), та ініціюючого кредитора - ВАТ „Запоріжжяобленерго” від 09.02.2006р.(т.4 а.с.136), про звільнення від обов’язків розпорядника майна боржника - Плахотника О.О., введення процедури санації і про призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Петренка А.С., залишені без задоволення, а клопотання військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України - про зупинення провадження у справі про банкрутство до вирішення питання щодо виведення боржника зі списків підприємств, що не підлягають приватизації, задоволено, провадження у справі зупинено до вирішення питання щодо виведення боржника зі списків підприємств, що не підлягають приватизації. Також місцевий господарський суд зобов’язав Міністерство оборони України, керівника боржника і розпорядника майна забезпечити збереження та захист майна підприємства-боржника, затверджені розмір і порядок оплати послуг розпорядника майна.

          Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, один з кредиторів – ТОВ.„Україно-Ізраїльське підприємство „ДБС Група”, м.Запоріжжя, оскаржив його в апеляційному порядку, просить ухвалу з урахуванням уточнень до апеляційної скарги (т.5 а.с.14-16) скасувати та прийняти нову ухвалу, якою клопотання ТОВ.„Україно-Ізраїльське підприємство „ДБС Група” задовольнити, призначити розпорядником майна Петренка А.С. та  ввести процедуру санації. В обґрунтування своїх доводів та міркувань посилається на порушення місцевим господарським судом закону при винесені оскаржуваної ухвали. Вважає, що розпорядник майна Плахотник О.О. неналежним чином виконував свої обов’язки, хоча суд позитивно оцінив його роботу. На думку заявника, зупинивши провадження у справі, господарський суд порушив статтю 79 Господарського процесуального кодексу України, якою не передбачено зупинення провадження у справі з підстав, зазначених в ухвалі.

          У відзиві на апеляційну скаргу з доповненнями до нього (т.5 а.с.33-34, а.с.45-47) розпорядник майна боржника – Плахотник О.О. зазначив, що він не згодний з апеляційною скаргою, так як за час здійснення ним обов’язків розпорядника майна проведена певна робота: проведена інвентаризація майна, але оскільки дані цієї інвентаризації представляють державну таємницю, то комітету кредиторів буде наданий звіт про результати інвентаризації після одержання згоди на це власника майна – Міністерства оборони України. Комітету кредиторів був наданий звіт про діяльність розпорядника майна, у тому числі про витрачення боржником коштів, спрямованих на виплату поточної зарплати, сплату податків і зборів, закупку матеріалів та запасних частин, комунальних платежів. Також розпорядник майна повідомив, що голова комітету кредиторів його на збори комітету кредиторів не запрошував, про прийняті рішення комітетом йому невідомо. Вважає, що заявник апеляційної скарги з корисливою метою намагається усунути його з посади розпорядника майна, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

          Військовий прокурор Запорізького гарнізону Південного регіону України у відзиві на апеляційну скаргу (т.5 а.с.36) просить залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін, а скаргу – без задоволення.

           Учасники провадження у справі - Міністерство оборони України та Міністерство економіки України не забезпечили явки в судові засідання своїх представників, хоча про місце і час судового засідання повідомлені в установленому законом порядку.

          У судових засіданнях присутні представники особи, що подала апеляційну скаргу, кредиторів, боржника, розпорядник майна боржника підтримали доводи та заперечення, що викладені у апеляційній скарзі та відзивах на неї.

          Ухвалами Запорізького апеляційного господарського суду від 27.04.2006р. розгляд апеляційної скарги відкладений до 08.06.2006р., від 31.05.2006р.-апеляційне провадження зупинено у зв”язку з надсиланням справи до Вищого господарського суду України (т.5 а.с.57), від 04.09.2006р.- апеляційне провадження поновлено, розгляд скарги призначений на 19.10.2006р. об 11-30год., у судовому засіданні оголошена перерва до 07.12.2006р.

          Відповідно до розпорядження голови Запорізького апеляційного господарського суду №3506 від 06.12.2006р справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А.(головуючого,доповідача),  Мірошниченка М.В., Хуторного В.М.

          Колегія суддів, заслухавши учасників судового засідання, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому  задоволенню, а оскаржувана ухвала- зміні, з огляду на наступне.

          Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної

власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

          Такий перелік об’єктів права державної власності міститься у спеціальному Законі України -„Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”.

          Але підприємство-боржник - Державне підприємство Міністерства оборони України „Запорізький автомобільний ремонтний завод” не включений до такого переліку, а отже, відноситься до тих державних підприємств, що можуть бути приватизовані.

          Підтвердженням вищевикладеного є Наказ Фонду державного майна України від 19.05.2006р. за №797 „Про передприватизаційну підготовку підприємств”, згідно з яким до переліку підприємств, які підлягають передприватизаційній підготовці у 2006році, включене підприємство-боржник.

          Тобто, згаданими вище Законом України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” та Наказом Фонду державного майна України спростовуються висновки суду першої інстанції про те, що підприємство-боржник включений  до списку підприємств, що не підлягають приватизації.  

          Висновок місцевого господарського суду про те, що підприємство-боржник є об’єктом, який має загальнодержавне значення, а тому згідно з Законом України „Про приватизацію державного майна” не підлягає приватизації, є хибним, виходячи з наступного.

          По-перше, у частині 5 статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” чітко зазначено, що  положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.  Такий перелік передбачений виключно лише у Законі „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”, боржника у цьому переліку немає.

          По-друге, у Законі України „Про приватизацію державного майна” вказано, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, це: а) об'єкти, які… забезпечують обороноздатність держави... в) майнові комплекси підприємств по виготовленню та ремонту всіх видів зброї, яка  є  на  озброєнні  Збройних Сил України, Служби безпеки України.

          Але із матеріалів справи, пояснень прокурора, представників боржника, у тому числі його керівника, інших кредиторів, не вбачається, що боржник відноситься до переліку саме об’єктів, які забезпечують обороноздатність держави, чи майнових комплексів по ремонту всіх видів зброї, яка  є  на  озброєнні  Збройних Сил України, Служби безпеки України.

          Як з’ясовано у судових засіданнях апеляційної інстанції, боржник, навпаки, тривалий час не одержує від Міністерства оборони України державних замовлень на ремонт військової техніки чи інших робіт, що забезпечують обороноздатність держави, господарська діяльність підприємством-боржником здійснюється самостійно - за відсутності будь-якої допомоги з боку оборонного відомства, виконання робіт з ремонту автомобільної чи іншої техніки, крім військової, за окремими договорами з господарюючими суб’єктами надає можливість одержувати працівникам підприємства лише поточну заробітну плату, підприємство працює збитково.

          Боржник фактично припинив здійснювати основне завдання, яке передбачено у його Статуті – статті 2.1 „Підприємство створене з метою виконання державного замовлення Міністерства оборони України по ремонту озброєння та військової техніки…”

          Державне підприємство „Запорізький автомобільний ремонтний завод” втратило своє основне призначення – здійснювати ремонт озброєння та військової техніки, а тому не випадково Фонд державного майна України видав вищезгаданий Наказ „Про передприватизаційну підготовку підприємств”, згідно з яким до переліку підприємств, які підлягають приватизації  включений і боржник.

           Закон України „Про приватизацію державного майна” у даному випадку необхідно розглядати у сукупності із Законом „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”, так як саме у цьому Законі визначений перелік об'єктів (підприємств, установ тощо) права державної власності, що не підлягають приватизації, і на який є посилання у частині 5 статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          Щодо вимог заявника апеляційної скарги з урахуванням уточнень до апеляційної скарги про припинення повноважень розпорядника майна Плахотника О.О., призначення іншого розпорядника майна – Петренка А.С., введення процедури санації, то колегія суддів зазначає, що вибір кандидатури арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та його призначення, припинення (усунення) повноважень на будь-якій стадії  справи про банкрутство належить  виключно суду, а не комітету кредиторів, окремим  кредиторам чи іншим учасникам  процесу, які можуть лише пропонувати ту чи іншу кандидатуру арбітражного керуючого.

          Місцевий господарський суд призначає арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) згідно з Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за пропозицією комітету кредиторів, але суд може і не погодитись з тією чи іншою кандидатурою, враховуючи ряд факторів, які повинні бути притаманні арбітражному керуючому, це: професіоналізм, компетентність, порядність. Ділові якості арбітражних керуючих краще знає лише суддя, який здійснює розгляд справ про банкрутство.

          А тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції клопотання вищезазначених осіб залишив без задоволення обґрунтовано.

          Більше того, у самих клопотаннях ТОВ.„Україно-Ізраїльське підприємство „ДБС Група”  до місцевого господарського суду є протиріччя, які не усунуті заявником.

          Зокрема, у клопотаннях, які подані до господарського суду Запорізької області 18.08.2005р. і 08.12.2005р., голова комітету кредиторів-ТОВ.„Україно-Ізраїльське підприємство „ДБС Група” просить ввести процедуру санації і призначити керуючим санацією арбітражного керуючого Петренка А.С., у клопотанні від 06.02.2006р. голова комітету кредиторів просить звільнити від обов’язків розпорядника майна боржника Плахотника О.О. і призначити розпорядником майна Петренка А.С., у клопотанні від 09.02.2006р. кредитор - ВАТ „Запоріжжяобленерго” підтримав клопотання комітету кредиторів, в уточненнях до апеляційної скарги ТОВ.„Україно-Ізраїльське підприємство „ДБС Група” просить припинити повноваження розпорядника майна Плахотника О.О., призначити розпорядником майна Петренка А.С., та ще й ввести процедуру санації.

          Відповідно до ст.4 Закону „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: - розпорядження майном боржника; - мирова угода; - санація (відновлення платоспроможності) боржника; - ліквідація банкрута.

          У даному випадку цим Законом не передбачено одночасне здійснення таких судових процедур  як  розпорядження  майном  боржника  та  санація. Одночасне призначення розпорядника майна та керуючого санацією можливе лише у разі порушення справи про банкрутство на підставі статті 53 Закону „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тобто, якщо би заява про порушення справи про банкрутство боржника була подана керівником боржника з метою

проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство при визначених у цій нормі випадках.  

Таким чином, зупинивши провадження у справі „до вирішення питання щодо виведення боржника зі списків підприємств, що не підлягають приватизації”, суд не тільки порушив статтю 79 ГПК України, якою зупинення з таких підстав не передбачено, але й не врахував Закон України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”, який не відносить боржника до переліку таких об’єктів.  

Враховуючи  вищевикладене у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

          Керуючись статтями 101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний  господарський суд -

                                                           Постановив:

           Апеляційну скаргу (з урахуванням уточнень до неї) Товариства з обмеженою відповідальністю „Україно-Ізраїльське підприємство „ДБС Група”, м.Запоріжжя, задовольнити частково, ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.02.2006р. у справі №25/38 змінити.

          Абзац другий резолютивної частини ухвали викласти у наступній редакції: „Клопотання військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України про зупинення провадження у справі відхилити.”  

          Абзац третій резолютивної частини ухвали  виключити.

          В іншій частині ухвалу залишити без змін.

          Справу  передати  на  розгляд  господарського  суду  Запорізької області.

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А.  

 Мірошниченко М.В.  Хуторной В.М.