ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2008 року                                                                                        м.  Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Джулай О.Б.,  розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Суворовського районного суду м.  Одеси від 07.08.2007 року,

встановив:

Зазначеною постановою

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  гр-нин України,  що проживає за адресою: АДРЕСА_1

був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення,  передбаченого  ст.  130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього було накладене стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за те,  що він,  10 июля 2007 року,  приблизно о 08 годині 55 хвилин,  керував автомобілем «Митсубісі»,  р/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння,  чим порушив вимогі п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення,  передбачене  ст.  130 ч.1 КУпАП.

В скарзі ОСОБА_1 стверджує,  що він був позбавлений можливості надати свої пояснення по справі,  які б мали значення для призначення виду та міри адміністративного стягнення,  оскільки він не був повідомлений про час та місце розгляду справи. Враховуючи неведене,  ОСОБА_1 просить поновити йому строк на оскарження постанови та скасувати постанову суду.

Вивчивши доводи скарги та матеріали справи,  вважаю,  що

Постанова суду підлягає зміненню з таких підстав.

Доводи ОСОБА_1 про те що він не був сповіщений про час та місце розгляду справи не відповідають дійсності,  оскільки з матеріалів справи вбачається,  що на його адресу належним чином було направлене повідомлення про час та місце розгляду справи,  але,  згідно з розпискою листоноши,  на прохання отримати в поштовому відділенні вказане повідомлення,  ОСОБА_1 не з'явився.

При таких обставинах доводи скаржника про те,  що справа розглянута в його відсутності,  є необгрунтованими.

Справа №33-1037/08

Головуючий у першій інстанції Гусев О.Г.

Між тим,  з матеріалів справи вбачається,  що суд,  розглянув справу,  дійшов до правильного висновку про вінність ОСОБА_1 во вчиненному правопорушенні.

Так,  сам ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення власноруч навів свої пояснення,  в яких не заперечував факкту вживання ним алкогольних напоїв,  та вказав,  що з результатами огляду із застосуванням трубки «Контроль тверезості»,  якій виявився позитивном,  він згоден (а.с. 1).

Згідно з поясненням свідка ОСОБА_2,  в його присутності був оглянутий водій ОСОБА_1,  якій мав явні ознаки алкогольного сп'яніння. При проходженні ОСОБА_1 тесту,  трубка КТ змінила свій колір з жовтого на зелений. Від проходження медичного огляду водій ОСОБА_1 відмовився (а.с. 2).

За таких обставин,  суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 во вчиненому правопорушенні,  та правильно кваліфікував його дії за  ст.  130 ч.1 КУпАП,  як керування транспортним засобом особою,  що знаходиться в стані алкогольного сп'яніння.

Між тим,  згідно з вимогами  ст.  33 КУпАП,  при накладенні адміністративного стягнення враховуются характер вчиненого правопорушення,  особа порушника,  ступінь його вини,  майновий стан,  обставини,  що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Розглядаючи адміністративну справу,  суд не керувався вимогами даної правової норми і не взяв до уваги зазначені обставини.

Санкцією  ст.  130 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді накладення стягнення у виді штрафу. Та альтернативне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на певний строк.

Але,  обираючи ОСОБА_1 більш суворе стягнення у виді позбавлення його права керування всіма видами транспортних засобів,  суд не мотивував своїх висновків щодо необхідності призначення саме такого стягнення.

Більш того,  при призначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення,  суд,  всупереч вимогам  ст.  33 КУпАП,  взагалі не враховував обставин,  наведених у даній статті.

Між тим,  з матеріалів справи вбачається,  що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,  та вчинене ним правопорушення не потягло за собою настання тяжких наслідків.

За таких обставин вважаю,  що Постанова судді підлягає зміненню у частині призначення адміністративного стягнення на менш суворе.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  293,  294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  суддя апеляційного суду Одеської області

ПОСТАНОВИВ:

Постанову судді Суворівського районного суду м.  Одеси від 07.08.2007 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення,  передбаченого  ст.  130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,  в частині призначення адміністративного стягнення,  -змінити.

Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн.

В решті зазначену постанову залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.