У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.12.06 Справа №21/167/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Коробка Н.Д. , Мірошниченко М.В.
при секретарі Соколова А.А.
за участю представників:
позивача -Синчило С.П., дов. від 28.09.2006р. за № 139
відповідача - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго”, м.Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 28.09.2006р.
у справі № 21/167/06
за позовом Колективного сільськогосподарського товариства ім. Дзержинського, с.Чапаївка Пологівського району Запорізької області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго”, м.Запоріжжя
про стягнення коштів
Установив:
За рішенням господарського суду Запорізької області від 28.09.2006р. у справі №21/167/06 (суддя Черкаський В.І.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі, з ВАТ „Запоріжжяобленерго” на користь КСП ім. Дзержинського, с. Чапаєвка Пологівського району Запорізької області, стягнуто 2724грн.82коп. основного боргу та 220грн. судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач оскаржив його до Запорізького апеляційного господарського суду. Заявник вважає, що при винесенні рішення господарським судом Запорізької області порушені норми матеріального права.
Зазначає, що отримання грошових коштів ВАТ „Запоріжжяобленерго” від КСП ім.Дзержинського відбулося на підставі положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки ВАТ „Запоріжжяобленерго” є кредитором у справі про банкрутство підприємства-позивача. Посилаючись на Закон України «Про електроенергетику», ВАТ „Запоріжжяобленерго” вказує на те, що цим Законом не передбачено механізму щодо повернення коштів, зарахованих на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників.
Просить скасувати рішення господарського суду повністю.
Від КСП ім. Дзержинського (позивач у справі) відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, але представник у судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
Представник заявника апеляційної скарги у судове засідання не з'явився, про причини неявки у судове засідання не повідомив. Про час і місце судового засідання сторони повідомлені в установленому законом порядку.
Колегія суддів вважає, що справа містить достатньо матеріалів для розгляду справи без участі представника відповідача.
За розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №3467 від 04.12.2006р. справу №21/167/06 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А.( головуючого, доповідача), Коробки Н.Д. та Мірошниченка М.В.
Обговоривши доводи та заперечення сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Постановою арбітражного суду Запорізької області від 22.11.2000р. у справі №5/3/108 КСП ім. Дзержинського визнане банкрутом, ліквідаторами банкрута призначено АК АПБ «Україна», фінансовий відділ Пологівської райдержадміністрації Запорізької області, ДАЕК «Запоріжжяобленерго», Запорізьке обласне управління Пенсійного фонду України.
Згідно зі ст.16 Закону України «Про банкрутство» ліквідаторами створено ліквідаційну комісію. Відповідно до ст.16 цього Закону ліквідаційна комісія: - управляє майном банкрута; - здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута; визнає ліквідаційну масу і розпоряджається нею; - вживає заходів до стягнення дебіторської заборгованості; реалізує майно банкрута і здійснює інші заходи, спрямовані на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст.21 цього ж Закону кошти, виручені від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення претензій кредиторів. Передусім покриваються витрати, пов'язані з провадженням справи про банкрутство в арбітражному суді та роботою ліквідаційної комісії, функціонуванням розпорядника майна, а також задовольняються вимоги кредиторів, забезпечені заставою. У першу чергу виконуються зобов'язання перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства або виплат по акціях трудового колективу). У другу чергу задовольняються вимоги по державних і місцевих податках та неподаткових платежах до бюджету і вимоги органів державного страхування та соціального забезпечення. У третю чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою. У четверту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства та виплат по акціях членів трудового колективу. У п'яту чергу погашаються всі інші вимоги. Вимоги кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої. У разі недостатності майна для повного задоволення всіх вимог однієї черги претензії задовольняються пропорційно належній кожному кредиторові сумі.
Ухвалою арбітражного суду Запорізької області від 07.02.2001р. у справі № 5/3/108 визнані грошові вимоги ВАТ „Запоріжжяобленерго” до боржника у розмірі 316700,74грн.
Так, на виконання положень вищевказаного Закону ліквідаційною комісією підприємства-банкрута в рахунок погашення кредиторської заборгованості платіжним дорученням №38 від 11.07.2005р. на рахунок кредитора перераховано 36821,86коп. При цьому вся сума на порушення принципу пропорційності, встановленого ст.21 зазначеного вище Закону була спрямована лише ВАТ «Запоріжжяобленерго». 10.11.2005 ліквідаційна комісія направила заяву ВАТ «Запоріжжяобленерго» з вимогами повернути 2.724,82грн., надмірно та помилково йому перерахованих коштів, однак цей кредитор відмовив у задоволенні вимоги ліквідаційної комісії.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності
конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі ст.ст. 1212,1213 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цих статей застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Як вже зазначалось вище, у разі недостатності майна для повного задоволення всіх вимог однієї черги претензії кредиторів задовольняються пропорційно належній кожному кредиторові сумі.
Так, у зв’язку з наявністю іншого кредитора, та обмеженого розміру коштів, отриманих від реалізації майна підприємства-банкрута, задоволення вимог кредиторів здійснюється пропорційно належній кожному кредиторові сумі.
Представник позивача зазначив, що при пропорційному задоволенню вимог кредиторів розмір коштів, який підлягає перерахуванню саме ВАТ „Запоріжжяобленерго”, складає 34.096,18грн.
Враховуючи положення щодо пропорційного задоволення вимог кредитора, грошові кошти, сплачені понад визначений до встановленого Законом України «Про банкрутство» розмір, є такими, що набуті без достатньої правової підстави, а тому правомірним є висновок про повернення зайво сплачених коштів на підставі статті 1212 Цивільного Кодексу України.
Відповідач не виконав своїх обов'язків, порушуючи умови вимог статей 1212-1213 Цивільного кодексу України, тому вимоги позивача щодо стягнення 2.724.82 грн. є законними та такими, що підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на факт відсутності порядку щодо повернення коштів, зарахованих на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників, є безпідставним, оскільки для повернення безпідставно отриманих коштів стає рішення суду, яке є обов’язковим до виконання, що передбачено і Конституцією України.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, підстав для зміни або скасування рішення не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.101-105 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго”, м.Запоріжжя, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 28.09.2006р. у справі № 21/167 – без змін.
Постанову підписано колегією суддів 18.12.2006р.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Коробка Н.Д. Мірошниченко М.В.