У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.12.06                                                                                               Справа №16/98/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Мойсеєнко Т. В.  , Хуторной В.М.

при секретарі Акімовій Т.М.

за участю представників:                                                   

кредитора - Чернявської Н.А., дов.№5 від 14.03.2006р.; - Горлова Л.В., директора  

боржника  -  Бедарева О.Г., директора; - Синьова В.О., дов.№18 від 02.10.06р.

розпорядника  майна боржника – Чулакова П.І.

Запорізького обласного відділу з питань банкрутства, м.Запоріжжя- Семенюка В.С., головн.спеціал.-юриста, дов.№599 від 26.10.06р.  

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Запорізького обласного відділу з питань банкрутства та Державного підприємства „Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин „Агротехпостач”, м.Запоріжжя

на ухвалу  господарського суду  Запорізької  області від  09.10.2006р.  

у справі  № 16/98/06

про банкрутство Державного підприємства „Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин „Агротехпостач”, м.Запоріжжя

порушеної  за заявою  Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-сервісний центр сільськогосподарських машин „Запоріжагропостач”, м.Запоріжжя

                                                        Установив:

          

          Згідно з ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.09.2006р. (суддя Ніколаєнко Р.А.) порушено провадження у справі №16/98/06 про банкрутство Державного підприємства „Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин „Агротехпостач”, м.Запоріжжя, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, до участі у справі залучений державний орган з питань банкрутства, якого зобов’язано до підготовчого засідання надати пропозиції щодо кандидатури розпорядника майна, підготовче засідання призначено на 26.09.2006р.  

          Ухвалою місцевого господарського суду від 26.09.2006р. розгляд справи відкладений до 06.10.2006р., поряд з іншим суд повторно зобов’язав Запорізький обласний відділ з питань банкрутства, який представляє державний орган з питань банкрутства у Запорізькому регіоні, надати пропозиції щодо кандидатури розпорядника майна  боржника.

          У судовому засіданні, яке відбулося 06.10.2006р., оголошена перерва до 09.10.2006р.

           Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.10.06р. за результатами підготовчого засідання визнані грошові вимоги ініціюючого кредитора у розмірі 177.998грн.63коп., введена процедура розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначений арбітражний керуючий Чулаков П.І., зобов’язано ініціюючого кредитора у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, призначені наступні засідання суду.    

          Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 09.10.2006р., Запорізький обласний відділ з питань банкрутства – учасник провадження у справі про банкрутство, оскаржив її до суду апеляційної інстанції, в якій просить зупинити дію ухвали в частині призначення розпорядника майна та скасувати її в частині призначення розпорядником майна у справі арбітражного керуючого Чулакова П.І., вважаючи, що вона прийнята без дотримання вимог чинного законодавства - відсутнє попереднє погодження кандидатури Чулакова П.І. з Комісією з підготовки пропозицій господарському суду щодо кандидатур арбітражних керуючих, яка постійно діє при Міністерстві економіки України. Оскільки боржником є державне підприємство, то кандидатура арбітражного керуючого обов’язково повинна погоджуватися з державним органом з питань банкрутства. Але господарським судом Запорізької області призначений інший розпорядник майна, чим порушені норми матеріального права. Судом не дотримано правил ч.2 ст.2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          Інший заявник апеляційної скарги – боржник, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції  від 09.10.2006р., також оскаржив її, в апеляційній скарзі зазначив, що господарським судом першої інстанції при винесені ухвали від 09.10.2006р. порушені норми як матеріального, так і процесуального права, оскільки визнані судом грошові вимоги ТОВ.„Торгово-сервісний центр сільськогосподарських машин „Запоріжагропостач” не є безспірними. На чотири претензії кредитора боржником була надана одна відповідь, яка не відповідає вимогам статті 8 Господарського процесуального кодексу України в частині визнання вимоги кредитора, і таким чином не може бути доказом безспірної вимоги. Надані кредитором акти звірок не є належним підтвердженням факту визнання боргу та документами, на підставі яких здійснюється списання коштів. Кредитором не надані докази визнання боржником суми боргу у розмірі 177.998грн.63коп. та не були використані усі заходи стягнення боргу з боржника.            

          Кредитор відзиву на апеляційну скаргу не надав, але його представник у судовому засіданні пояснив, що вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, просить відмовити у задоволенні апеляційних скарг.

          У відзиві на апеляційну скаргу розпорядник майна боржника також зазначив, що погоджується з оскаржуваною ухвалою господарського суду.

          У судовому засіданні представники осіб, що подали апеляційні скарги,  підтримали  доводи, викладені  в  апеляційних скаргах.

Згідно з розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду від 13.12.2006р. за №3618 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А.(головуючого, доповідача), Мойсеєнко Т.В. та Хуторного В.М.              

За погодженням учасників судового процесу оголошена лише вступна та резолютивна  частини  постанови.

          Дослідивши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Запорізького обласного відділу з питань банкрутства підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга боржника - Державного підприємства „Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин „Агротехпостач”, м.Запоріжжя, задоволенню не підлягає  з огляду на наступне.

          1. Стосовно апеляційної скарги Запорізького обласного відділу з питань банкрутства.

          

          Відповідно до статті 2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та  підприємств,  у  статутному  фонді  яких частка державної  власності  перевищує  двадцять п'ять відсотків, суб'єктів  підприємницької  діяльності  інших  форм  власності   у випадках,  передбачених  цим  Законом,  здійснює державний орган з питань банкрутства,  який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку.

          Державний орган з питань банкрутства поряд з іншими функціями пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних  підприємств  або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство,  та в інших випадках, передбачених цим Законом.

          Із правоустановлюючих документів боржника (а.с.55-56) вбачається, що він є державним підприємством, формою власності якого є державна.

          Як вбачається з матеріалів справи, при порушенні 08.09.2006р. провадження у цій справі місцевий господарський суд залучив до участі у справі державний орган з питань банкрутства в особі Запорізького обласного відділу з питань банкрутства, якому і надіслав відповідну ухвалу, зобов’язав цей орган до підготовчого засідання надати пропозиції щодо кандидатури розпорядника майна, призначив підготовче засідання на 26.09.2006р.

           Підготовчого засідання суду 26.09.2006р. не відбулося (а.с.61), розгляд справи відкладений до 06.10.2006р., у якому оголошена перерва до 09.10.2006р.(а.с.86).

           За наслідками підготовчого засідання (09.10.2006р.) місцевий господарський суд визнав грошові вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ.„Торгово-сервісний центр сільськогосподарських машин „Запоріжагропостач” до боржника у розмірі 177.998грн.63коп., ввів процедуру розпорядження майном боржника, призначив розпорядником майна - арбітражного керуючого Чулакова П.І., зобов’язав кредитора, розпорядника майна здійснити певні дії, призначив наступні засідання суду.

            09.10.2006р. - в день підготовчого засідання від Державного департаменту з питань банкрутства, м.Київ, на адресу Запорізького обласного відділу з питань банкрутства факсимільним зв’язком надійшов лист „Щодо призначення арбітражного керуючого у справі №16/98/06 господарського суду Запорізької області” за вих.№216-30/1159 (а.с.87), з якого вбачається, що державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду призначити у даній справі розпорядником майна боржника - ДП „Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин „Агротехпостач” арбітражного керуючого Свєшнікова В.В.

          Копія цього листа в цей же день – до початку судового засідання, Запорізьким обласним відділом з питань банкрутства була здана до канцелярії господарського суду Запорізької області.

          Як вбачається із оскаржуваної ухвали, і підтверджено у судовому засіданні апеляційної інстанції учасниками судового процесу, копія вищезгаданого листа уже знаходилась у матеріалах справи на момент відкриття судового засідання першої інстанції, яке відбулося 09.10.2006р.   

           При розгляді копії цього листа, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що факсограма не може бути врахована та розглянута по суті, оскільки інформація, що одержана каналами факсимільного зв”язку, не належить до офіційних документів, а до суду офіційної відповіді від державного органу з питань банкрутства не надходило, а тому призначив іншого розпорядника майна із числа осіб, які мають ліцензію арбітражного керуючого.

          Але колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, вислухавши усіх учасників судового процесу, вважає, що стосовно призначення розпорядника майна місцевий суд дійшов неправильного висновку.

          Із копії листа (факсограми) безсумнівно вбачається, що вона надіслана 09.10.2006р. о 13год.21хв. факсимільним зв’язком саме Державним департаментом з питань банкрутства Міністерства економіки України, а не будь-яким іншим стороннім органом. А тому, навіть не одержавши офіційного листа від державного органу, а маючи лише  копію документу у вигляді факсограми, господарський суд зобов’язаний був розглянути надану кандидатуру розпорядника майна і визначитись. Тим більше, що оригінал такого листа є у матеріалах справи, який надійшов до суду пізніше - 18.10.2006р.(а.с.116).

          Суд першої інстанції не врахував і Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в пункті 6.1.2 яких зазначено, що судам при порушенні провадження у  справах про банкрутство державних підприємств або підприємств, у статутному  фонді  яких частка  державної  власності  перевищує  двадцять п'ять відсотків, слід  залучати  до  участі у справі державний орган з питань банкрутства  та  здійснювати призначення розпорядника майна такого боржника у підготовчому засіданні з урахуванням  пропозицій державного органу з питань банкрутства щодо кандидатури розпорядника  майна  (у  разі  їх  надходження).  Такий   висновок підтверджено  постановою  Верховного Суду України  від  18.05.2004 у справі №6/260-4/201.

              Пропозиції мають бути подані державним органом з питань банкрутства у  встановлений судом строк до дня проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство.

              В ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви,  з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані.           

          Пропозиція від державного органу з питань банкрутства стосовно кандидатури розпорядника майна боржника надійшла 09.10.2006р. – до початку судового процесу.

          

          2. Стосовно апеляційної скарги боржника - Державного підприємства „Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин „Агротехпостач”, м.Запоріжжя.

Частиною 3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що справа  про  банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені  боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Вказані підстави для порушення провадження у справі про банкрутство є ознаками неплатоспроможності боржника.

Згідно зі ст.1 Закону безспірними вимогами кредиторів визнаються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, виходячи з аналізу положень Закону, за результатами розгляду справи у підготовчому засіданні суд визнає розмір вимог ініціюючого кредитора, які є безспірними.

          Із матеріалів справи вбачається, що постановою державної виконавчої служби у Комунарському районі м.Запоріжжя від 28.02.2006р. відкрито виконавче провадження про стягнення з боржника на користь ініціюючого кредитора 150.000грн. на підставі претензії та відповіді на неї (а.с.25-30).

У зв”язку з відсутністю  коштів у боржника державна виконавча служба на підставі п.9 ст.37 Закону України „Про виконавче провадження” згідно з постановою від 21.07.2006р. повернула виконавчий документ без виконання стягувачеві, тобто кредитору.

Таким чином, вимоги кредитора є безспірними.

А тому, враховуючи те, що згідно з Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд при розгляді справи про банкрутство не розглядає спір по суті, а лише встановлює наявність або відсутність грошових вимог, а у даному випадку грошові вимоги кредитора до підприємства-боржника у сумі 150.000грн. є безспірними, що підтверджується виконавчими документами, то місцевий господарський суд правомірно їх визнав.

Але колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд у підготовчому засіданні безпідставно визнав 27.998грн.63коп. пені.

          Зокрема, у  вирішенні  питання  про  визначення  розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарський суд повинен був врахувати, що частина 7 статті 1 Закону „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  визначає грошове зобов'язання як зобов'язання боржника  заплатити  кредитору  певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

              Неустойка (штраф,  пеня), зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння  шкоди  життю та здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати  авторської  винагороди,  зобов'язання  перед засновниками (учасниками) боржника  -  юридичної  особи,  що  виникли  з  такої участі,  не  враховуються  господарськими судами у складі грошових зобов'язань  при  вирішенні питання  про наявність  підстав  для порушення провадження у справі про банкрутство.

              Проте, після порушення провадження у справі  про  банкрутство згідно  з  частиною  2  статті  14  Закону кредитори з вимогами щодо виплати  заробітної  плати,  авторської  винагороди, аліментів,   а   також   за  вимогами  щодо  відшкодування  шкоди, заподіяної життю та  здоров'ю  громадян,  мають  право  подати  до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника.

              Кредитори з вимогами щодо сплати неустойки (штрафів, пені) за грошовими  зобов'язаннями, виходячи зі змісту частини 1 статті 14 Закону, також  вправі  пред'явити  свої  вимоги  до боржника у передбаченому Законом порядку.

              Згідно з частиною 2 статті 15 Закону неустойка (штраф, пеня) вносяться до   реєстру   вимог   кредиторів  окремо  та задовольняються у шосту чергу.

          Викладене передбачене і пунктом 4.3 вищезгаданих Рекомендацій Вищого господарського суду України.

           Із зазначеного вище випливає, що із грошових зобов”язань ініціюючого кредитора слід виключити  пеню у розмірі 27.998грн.63коп.  

           Колегія суддів звертає суд першої інстанції на те, що ним допущено порушення статті 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на етапі порушення провадження у цій справі.

          Так, згідно з частиною першою цієї норми суддя, прийнявши заяву про   порушення  справи   про банкрутство,  не  пізніше  ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і  направляє сторонам  та державному  органу з питань банкрутства   ухвалу  про  порушення провадження  у справі  про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна,  дату проведення підготовчого засідання  суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про  

банкрутство,  якщо інше не передбачено  цим Законом,  введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

          Але всупереч зазначеному суд ввів процедуру розпорядження майном не при порушенні провадження у справі, а лише у підготовчому засіданні.

          

 Керуючись ст.101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд

                                               Постановив:

           

          Апеляційну скаргу  Державного підприємства „Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин „Агротехпостач”, м.Запоріжжя, на ухвалу господарського суду Запорізької області від  09.10.2006р.  у  справі  № 16/98/06  залишити без задоволення.

          Апеляційну скаргу Запорізького обласного відділу з питань банкрутства, м.Запоріжжя, задовольнити частково, ухвалу господарського суду Запорізької області від  09.10.2006р.  у  справі  № 16/98/06  змінити.  

У частині першій резолютивної частини ухвали замість розміру заборгованості - „177998,63грн.” зазначити: „150.000 грн.”.

Частину третю резолютивної частини ухвали щодо призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Чулакова П.І. скасувати.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Зобов’язати господарський суд Запорізької області в установленому порядку розглянути запропоновану державним органом з питань банкрутства кандидатуру  арбітражного  керуючого – Свєшнікова В.В. і прийняти рішення згідно з законом.

Справу  передати  на розгляд  господарського  суду  Запорізької  області.

 

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А.  

 Мойсеєнко Т. В.  Хуторной В.М.