ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
20.06.06 Справа № 2/278
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого-судді М.Г. Слука
Суддів В.В. Онишкевич
П.Д. Скрутовський
при секретарі Крутько О.В.
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) „Острозький хлібозавод” № 2 від 10.01.2006 р.
на рішення господарського суду Рівненської області від 20.12.2005 р.
у справі № 2/278
за позовом прокурора Острозького району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі, м. Острог
до відповідача: ВАТ „Острозький хлібозавод”, м. Острог
про стягнення 30511,25 грн.
за участю представників:
від апелянта: не з”явився
від прокурора: не з”явився
від позивача: не з”явився
Представники сторін в судове засідання 20.06.2006 р. не з”явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином (рекомендованими листами з повідомленнями про вручення №№ 1445030, 1445114, 1445122).
Справа розглядається за наявними у ній доказами та без участі представників сторін.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, колегією суддів встановлено:
Рішенням господарського суду Рівненської області від 20.12.2005 р. у справі № 2/278 (суддя Юрчук М.І.) позов задоволено –стягнуто з ВАТ „Острозький хлібозавод”: на користь УПФУ в Острозькому районі заборгованість по внесках на обов”язкове державне пенсійне страхування в сумі 30511,25 грн.; в доход державного бюджету 305,11 грн. державного мита; на користь ДП „Судовий інформаційний центр” 118 грн. плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивується тим, що: заборгованість відповідача, згідно картки особового рахунку складає 30511,25 грн.; ВАТ „Острозький хлібозавод” є страхувальником в розумінні ст. 14 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”; страхувальник зобов”язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески; суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені законом строки вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій; позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи.
Апелянт, в апеляційній скарзі, не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, просить його скасувати та стверджує, що:
- позивач не навів доказів, якими обґрунтовує свій позов, не надіслав відповідачу копії доданих до позовної заяви документів, що обґрунтовують позовні вимоги;
- ухвалу про порушення провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду було винесено одним суддею, а по суті справу розглядав інший суддя, чим було дезінформовано представника відповідача, і що є однією з причин, чому відповідач не зміг прийняти участь у розгляді справи по суті;
- судом не були витребувані бухгалтерські документи, звітність відповідача як платника до Пенсійного фонду України у вказаний період та інші реєстри бухгалтерського обліку;
- судом не вказано за який період виникла спірна заборгованість;
- ДВС в Острозькому районі відкрито 03.06.2004 р. виконавче провадження по вимозі № Ю-1 про стягнення недоїмки в сумі 20797 грн., тому, той самий спір, між тими ж самий сторонами, про той же предмет і з тих же підстав розглянутий повторно.
Прокурор, у запереченні на апеляційну скаргу, зазначає, що: картка особового рахунку платника формується на підставі звітності відповідача, в них відображено недоїмку зі сплати страхових внесків за період з 01.01.2004 р. по 01.11.2005 р. в сумі 30511,25 грн.; сума заборгованості відображена у акті перевірки від 31.10.2005 р., який підписаний керівником ВАТ „Острозький хлібозавод” та головним бухгалтером підприємства; всі підтверджуючі документи про наявну заборгованість у скаржника є; клопотання під час розгляду справи про збільшення позовних вимог позивач не подавав; просить відхилити апеляційну скаргу, як безпідставну, а рішення господарського суду Рівненської області від 20.12.2005 р. залишити без змін.
Колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав:
Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції процесуальних норм знаходить своє підтвердження в матеріалах справи.
Як видно з матеріалів справи, судом першої інстанції недотримано процесуальних норм і норм Інструкції з діловодства в господарських судах України (надалі Інструкція).
Ухвалою від 09.12.2005 р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі № 2/278 суддею Савченко Г.І. і призначено розгляд справи на 20.12.2005 р., про що свідчить резолюція на позовній заяві.
Між 09.12.2005 р. і 20.12.2005 р. справа передана судді Юрчук М.І., однак, в матеріалах справи відсутні докази передачі, оскільки, відмітка про передачу справи від одного судді до іншого, відповідно до п.1.12 Інструкції робиться в реєстраційно-контрольних документах.
Відповідно до вимог ст. 204 КАС України, підставами для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд є: розгляд та вирішення справи неповноважним складом суду; розгляд справи суддею, якому заявлено відвід і заяву про відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; судове рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглянув справу.
Однак, як видно з судового рішення від 20.12.2005 р., протоколу судового засідання, судове рішення ухвалено і підписано суддею Юрчук М.І. Доказів закінчення повноважень судді Юрчук М.І. в матеріалах справи немає.
В матеріалах справи відсутні докази лише на уповноваження судді Юрчук М.І. на розгляд справи, тобто, на передачу справи від судді Савченко Г.І. до судді Юрчук М.І.
Повноваження судді (складу суду) передбачені Законом України „Про судоустрій України”.
Відсутність уповноваження на розгляд тієї чи іншої справи (скерування головою суду справи іншому судді) не є підставою для скасування законного судового рішення.
Відповідно до ч.4 ст. 202 КАС України, порушення норм матеріального чи процесуального права, якщо воно не призвело до неправильного вирішення справи, не є підставою для скасування судового рішення.
Як видно з наданого суду апеляційної інстанції повідомлення про взяття на облік, відповідач зареєстрований в Фонді 28.02.1991 р., як страхувальник за реєстраційним № 1712022-0010 як платник внесків до Пенсійного фонду України.
Судом другої інстанції, ухвалою від 28.02.2006 р. поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу до провадження, а ухвалою від 01.03.2006 р. призначено розгляд апеляційної скарги на 18.04.2006 р.
Ухвала відправлена сторонам з повідомленнями №№ 1366282, 1367008, 1366990. Сторони явку представників в судове засідання не забезпечили.
Ухвалою від 18.04.2006 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.06.2006 р. і зобов”язано сторони виконати вимоги суду
Позивач, листом № 1083/01 від 16.06.2006 р., надав розрахунок позовних вимог, розрахунки (звіти) за травень-жовтень, грудень 2003 р., січень-грудень 2004 р., січень-вересень 2005 р.
Прокуратура подала заперечення № 31 від 06.04.2006 р. на апеляційну скаргу з додатком.
Як видно з матеріалів справи, провідним спеціалістом Демчук Л.П. проведена планова перевірка правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов”язкове пенсійне страхування відповідача за період з 01.11.2004 р. по 30.09.2005 р.), за наслідками якої складено акт б/н і дати (підписаний 31.10.2005 р. перевіряючим, керівником і головним бухгалтером підприємства без зауважень на суму 30633,28 грн. Підписавши акт, відповідач фактично визнав суму боргу з внесків.
За наслідками перевірки позивач направив відповідачу вимогу № Ю-33-4 від 08.11.2005 р. на суму 30511,25 грн. (доказ відправки –а.с. 8).
Вимога отримана і не оскаржена відповідачем в судовому порядку, а тому, згідно ст. 106 Закону України № 1058 від 09.03.2003 р. „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” (надалі Закон № 1058) вважається узгодженою і відповідач зобов”язаний сплатити суму недоїмки.
Недоїмка з страхових внесків підтверджується відповідачем в розрахунках (звітах), які містяться в матеріалах справи з 01.01.2004 р. по 01.11.2005 р.
Позивач надав суду апеляційної інстанції ксерокопію постанови від 16.02.2006 р. ВДВС Рівненського обласного управління юстиції про повернення без виконання документів (вимоги № Ю-1 від 07.05.2004 р.).
Вимога Ю-1 від 07.05.2004 р. відкликана, а позов заявлено за вимогою № Ю-33-4 від 08.11.2005 р. на суму 30511,25 грн. недоїмки з несплати внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування за період з травня 2003 р. по листопад 2005 р.
Таким чином, колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення господарського суду Рівненської області від 20.12.2005 р.
Відповідно до п.6 Розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України до початку діяльності окружних та апеляційних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам, відповідно до Господарського процесуального кодексу вирішують у першій та апеляційних інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції, при вирішенні даної справи, помилково застосував норми ГПК України, а тому, відповідно до ст. 201 КАС України, рішення суду підлягає зміні, а саме: застосовані судом першої інстанції норми ГПК України змінити на норми КАС України, по суті резолютивну частину рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 70-73, 79, 86, 185, 189, 195, 196, 198, 200-207, 254 та п.6 Розділу УІІ КАС України, Львівський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Змінити рішення господарського суду Рівненської області від 20.12.2005 р. у справі № 2/278 в частині застосування судом першої інстанції норм ГПК України, застосувавши норми КАС України (ст.ст. 158, 159, 162, 163, п.6 Р УІІ КАС України).
Викласти судове рішення господарського суду Рівненської області від 20.12.2005 р. у справі № 2/278 у формі постанови.
В решті рішення суду залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду Рівненської області
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Слука М.Г.
Судді Онишкевич В.В.
Скрутовський П.Д.