ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
29.01.2007 року Справа № 13/442пн
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Іноземцевої Л.В.
суддів Бородіної Л.І.
Лазненко Л.Л.
Судова колегія призначена розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 19.01.2007
при секретарі
судового засідання Мартинцевій Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача - Шатська Т.І., дов. б/н від 29.01.2007, представник по
довіреності;
від відповідача –Прокоф’єва О.О., дов № 326/Д від 15.01.07, головний
бухгалтер Луганської філії АКБ „Правекс –Банк”; Моін В.Л.,
дов. № 323/Д від 15.01.2007, директор Луганської філії АКБ
„Правекс –Банк”
Розглянув
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
„Донбаспромпоставка”, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 16.11.2006
у справі № 13/442пн (суддя Яресько Б.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Донбаспромпоставка”, м. Луганськ
до відповідача Акціонерного комерційного банку „Правекс-Банк”
в особі Луганської філії АКБ „Правекс-Банк”,
м. Луганськ
про спонукання виконати певні дії
Рішенням господарського суду Луганської області від 16.11.2006 у справі №13/442пн (суддя Яресько Б.В.) відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаспромпоставка”, м. Луганськ до Акціонерного комерційного банку „Правекс-Банк” в особі Луганської філії АКБ „Правекс-Банк”, м. Луганськ про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання відповідача закрити поточний рахунок позивача, з перерахуванням залишку грошових коштів на р/р 26005000206001 в філії ЛД АТ „Індекс-Банк” м. Луганська, ІНН 253685712368, свідоцтво № 17330116, МФО 304944, код ОКПО 25368575.
Рішення господарського суду з посиланням на статтю 64 Закону України „Про банки та банківську діяльність”, пункт 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493, статті 6, 15 Цивільного Кодексу України, статті 1, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України мотивоване необґрунтованістю заявлених вимог.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що визнання незаконними дій господарюючого суб’єкта не є передбаченим законом способом захисту порушеного права.
Оскільки позивач ухиляється від виконання вимог банку щодо ідентифікації, відповідач не мав права здійснювати обслуговування рахунку позивача, в тому числі здійснювати перерахування коштів на інший рахунок, що унеможливлює закриття рахунку.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбаспромпоставка” (ТОВ „Донбаспромпоставка”) - позивач у справі не погодилось з прийнятим рішенням суду та подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове про задоволення позову в повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що стаття 64 Закону України „Про банки та банківську діяльність” не передбачає ідентифікації клієнта у разі закриття рахунку, а тому не проведена ідентифікація не є перешкодою в закритті рахунку. Крім того, вказує, що суд не звернув уваги на те, що оплата за закриття рахунку не передбачена умовами договору.
На думку позивача, господарський суд Луганської області при розгляді справи порушив норми статей 4-2, 4-3, 4-7, 38, 43 ГПК України в частині всебічного, повного, об’єктивного та неупередженого розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.
Акціонерний комерційний банк „Правекс-Банк” в особі Луганської філії (АКБ „Правекс-Банк”) –відповідач у справі вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з’ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
в с т а н о в и в:
07.03.2000 АКБ „Правекс-Банк” та ТОВ „Донбаспромпоставка” укладено договір на розрахунково-касове обслуговування (а. с. 7).
За умовами договору банк зобов’язався вести комплексне розрахунково-касове обслуговування клієнта і здійснювати за його дорученням всі розрахункові і касові операції, передбачені законодавством, а клієнт оплачувати вартість послуг банку по розрахунково-касовому обслуговуванню в порядку, визначеному договором (пункти 2.1.1, 2.2.6 договору).
Відповідно до пункту 4.1 договору клієнт доручає банку самостійно кожного місяця списувати кошти на оплату послуг банка згідно існуючим в банку тарифам.
Сторони передбачили, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку кожною стороною за умови письмового повідомлення другої сторони за один місяць. При цьому в письмовому повідомленні про розірвання договору клієнт повинен вказати номер рахунку в іншому банку, куди слід перерахувати залишок його грошових коштів, додавши довідку іншого банку про відкриття в ньому рахунку (пункт 9.3 договору).
З метою забезпечення розрахунково - касового обслуговування відповідно до договору позивачу відкриті рахунки №№ 2600306000708, 2600306000708, 2606906000708.
17.02.2006 відповідач відповідно до статті 64 Закону України „Про банки та банківську діяльність” для ідентифікації клієнта направив позивачу лист № 9020/27 з пропозицією надати в десятиденний строк інформацію стосовно ідентифікації фізичних осіб власників ТОВ „Донбаспромпоставка”. Зазначений лист був одержаний відповідачем 21.02.2006, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 50 - 51).
Зазначений лист залишився без відповіді, витребувана відповідачем інформація надана не була.
29.03.2006 позивач подав заяву про закриття поточного рахунку юридичної особи, в який просив відповідача закрити рахунки: 2600306000708/980; 2600306000708/643; 2606906000708, залишок коштів перерахувати на рахунок № 26005000206001, відкритий в Луганській дирекції АТ „Індекс-Банк” (а. с. 8).
Відповідач відмовив у задоволенні заяви про закриття рахунку з підстав невірного оформлення документів на закриття рахунку та відсутності оплати на здійснення цієї операції (а. с. 40).
15.05.2006 позивач надав відповідачу платіжне доручення № 15 на перерахування з рахунку № 2600306000708 на свій інший рахунок № 26005000206001 у філії ЛД АТ „Індекс-Банк” кошти в сумі 1727 грн. 54 коп. (а. с. 9).
Відповідач відмовив позивачу в проведенні операції посилаючись на статтю 64 Закону України „Про банки та банківську діяльність” з огляду на невиконання вимог Банку, щодо подачі інформації для ідентифікації клієнта і припинення обслуговування за цих причин.
22.09.2006 ТОВ „Донбаспромпоставка” подало позов у господарський суд Луганської області до АКБ „Правекс-Банк” з вимогою визнання дій відповідача незаконними, зобов’язати відповідача закрити поточний рахунок позивача, з перерахуванням залишку грошових коштів на р/р 26005000206001 в філіалі ЛД АТ „Індекс-Банк” м. Луганськ, ІНН 253685712368, свідоцтво № 17330116, МФО 304944, ідентифікаційний код 25368575.
В обґрунтування позовних вимог посилався на неправильне застосування відповідачем статті 64 Закону України „Про банки та банківську діяльність”, підприємство не підлягає ідентифікації, оскільки рахунок вже відкрито, а оплата при закритті рахунку не підлягає сплаті через неузгодженість її розміру при укладанні договору на розрахунково - касове обслуговування.
Рішенням господарського суду Луганської області від 16.11.2006 у задоволенні позову відмовлено.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи між сторонами укладений договір на розрахунково - касове обслуговування, тобто договір банківського рахунку.
Права та обов’язки сторін за договором банківського рахунку регулюються Цивільним кодексом України, зокрема главою 72 Кодексу, Законом України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ „Про банки та банківську діяльність” та Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах.
Надсилаючи 17.02.2006 лист про надання інформації для ідентифікації фізичних осіб - засновників ТОВ „Донбаспромпоставка” відповідач діяв у межах повноважень передбачених статтею 64 Закону „Про банки та банківську діяльність” і ніяким чином не порушив прав позивача.
Так, згідно статті 64 Закону України „Про банки та банківську діяльність” банк
має право витребувати, а клієнт зобов'язаний надати документи і
відомості, необхідні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану. У разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного подання неправдивих відомостей про себе банк відмовляє клієнту у його обслуговуванні. У
разі наявності при здійсненні ідентифікації мотивованої підозри щодо
надання клієнтом недостовірної інформації або навмисного подання
інформації з метою введення в оману банк має надавати інформацію про
фінансові операції клієнта спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.
Для ідентифікації клієнта - юридичної особи банк має ідентифікувати фізичних осіб, які є власниками цієї юридичної особи, мають прямий або опосередкований вплив на неї та отримують економічну вигоду від її діяльності. У разі якщо юридична особа є господарським товариством, банк має ідентифікувати фізичних осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі. Клієнт має надавати передбачені законодавством відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. У разі ненадання таких відомостей клієнтом рахунок не відкривається, а в разі наявності раніше відкритих рахунків банк відмовляє в здійсненні обслуговування.
Таким чином доводи позивача про неправомірність дій банку щодо вимог про ідентифікацію є необґрунтованими.
Апеляційна інстанція вважає правомірним висновок місцевого суду, що з огляду на норми статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статтю 1 Господарського процесуального кодексу України визнання незаконними дій господарюючого суб'єкта не є передбаченим законом способом захисту порушеного права.
Отже вимоги позивача щодо визнання дій відповідача незаконними не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.
Договором на розрахунково - касове обслуговування, що укладений сторонами по даній справі, також передбачено право сторін на розірвання договору.
Порядок та строки закриття рахунку встановлені розділом 9 договору.
Як свідчать обставини справи позивач не дотримався встановленого договором порядку закриття рахунку. В порушення умов договору до заяви від 29.03.2006 на закриття рахунку не додана довідка іншого банку в підтвердження відкриття в ньому рахунку, що унеможливлює перерахування залишку грошових коштів. Позивачем також не підтверджений (ідентифікований) підпис головного бухгалтера.
За таких обставин вимога позивача про закриття рахунку на підставі поданої ним 29.03.2006 заяви задоволенню не підлягає.
Заперечення відповідача стосовно несплати позивачем коштів при подачі заяви на закриття рахунку є необґрунтованими, оскільки фінансові стосунки сторін, у таму числі оплата послуг банка врегульовані розділом 4 договору і при закритті рахунку банк, як і клієнт, повинен дотримуватися умов укладеного договору.
На підставі викладеного апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаспромпоставка” не підлягає до задоволення, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.
Результати апеляційного провадження оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
п о с т а н о в и в:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаспромпоставка” на рішення господарського суду Луганської області від 16.11.2006 у справі № 13/442пн залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 16.11.2006 у справі № 13/442пн залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Повний текст постанови складено 05.02.2007.
Головуючий суддя Л.В. Іноземцева
Судді Л.І. Бородіна
Л.Л. Лазненко