11-кп/775/57/2015(м)

265/6079/14-к

Головуючий в1-й інстанції: Козлов Д.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Гєрцика Р.В.

суддів Гришина Г.А., Шигірта Ф.С.

секретаря Одінцова Е.В.

за участю прокурора Нікітіної К.О.

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області у м.Маріуполі кримінальне провадження за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 05 грудня 2014 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м.Сіверськ Донецької області, громадянку України, працюючу фізичною особою - підприємцем, не судиму, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1700 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_2 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_4 засуджено за те, що 27 березня 2014 року, в денний час, знаходячись у торгівельному кіоску на ринку «Привоз» по вулиці Азовстальській в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя Донецької області, у ході сварки, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно нанесла множинні порізи ножем по кінцівкам рук та стегну ОСОБА_2, декілька ударів ногою по різним частинам її тулуба, після чого вирвала в останньої частину волосся, чим спричинила потерпілій легкі тілесні ушкодження у вигляді дев'ятнадцяти поверхневих ран обох кистей, дванадцяти саден на передній внутрішній поверхні в середній третині лівого стегна на фоні переривчастого темно - фіолетового синця, відсутності волосся в лівій скронево - тім'яній області, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просить вирок суду першої інстанції скасувати, направивши кримінальне провадження до суду першої інстанції на новий судовий розгляд або ухвалити новий вирок, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_4 на її користь 3830 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. - моральної шкоди. В обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається на те, що судове рішення є незаконним, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження та не підтверджуються доказами, дослідженими в ході судового розгляду, суд неповно дослідив докази та надав їм неправильної оцінки. Вказує, що обвинувачення ОСОБА_4 не містить усіх тілесних ушкоджень, спричинених їй останньою, характер дій обвинуваченої свідчить про умисну направленість її дій на вчинення більш тяжкого кримінального правопорушення, а ніж того, за яке її фактично засуджено. Крім того, вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги кримінального процесуального закону при допиті свідків, не притягуючи їх до присяги, а оголошуючи її текст самостійно.

В своїх запереченнях захисник ОСОБА_5 вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Вказує, що дії суду першої інстанції цілком відповідають вимогам ст.337 КПК України, тим більш, що з обвинуваченням, визнаним судом доведеним, погодилася й сама потерпіла. Рішення суду в частині вирішення позовних вимог потерпілої також вважає правильним з врахуванням їх доведеності відповідно до вимог закону.

Заслухавши доповідача, доводи потерпілої та її представника на підтримання апеляційної скарги, думку обвинуваченої та її захисника, які заперечували проти задоволення даної апеляційної скарги, пояснення прокурора, який вважав судове рішення законним і обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних у вироку обставинах, за яке її засуджено, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами, які судом всебічно й повно досліджені та правильно оцінені.

Цей висновок, зокрема, підтверджується показаннями самої обвинуваченої ОСОБА_4 про сварку та бійку між нею та потерпілою, показаннями потерпілої ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про обставини отримання потерпілою тілесних ушкоджень за зазначених у вироку обставин, висновком судово-медичної експертизи про наявність у потерпілої тілесних ушкоджень та механізм їх отримання.

Суд повно і всебічно дослідив зібрані у справі докази, дав їм належну оцінку та правильно кваліфікував дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.125 КК України.

Відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, якщо це покращує становище такої особи, та лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції розглянув його саме в межах пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення відповідно до обвинувального акта, що цілком відповідає вимогам ст.337 КПК України, саме обвинувачення прокурором не змінювалося. За таких обставин правових підстав для збільшення обсягу обвинувачення та зміни правової кваліфікації з застосуванням закону про більш тяжке кримінальне правопорушення у суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до вимог ст.ст.404,421 КПК України, такі повноваження відсутні й у суду апеляційної інстанції, а тому доводи апеляційної скарги з цього приводу є безпідставними.

Що стосується посилання в апеляційній скарзі потерпілої на порушення судом процесуальної процедури допиту свідків, а саме процедури приведення їх до присяги, то колегія суддів вважає дане порушення не істотним, оскільки воно не зашкодило суду зробити правильні висновки про доведеність вини обвинуваченої у повному обсязі. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині також не є слушними.

З матеріалів провадження та вироку видно, що судом першої інстанції були досліджені всі надані сторонами докази в повному обсязі і дана їм належна оцінка у вироку, судом досліджено всі обставини, які могли мати значення для провадження, докази, на яких побудовані висновки суду про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину є належними, допустимими, достатніми та достовірними, не містять протиріч.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 в частині відшкодування матеріальної шкоди, а саме витрат на лікування в сумі 3830 грн., суд обґрунтовано відмовив у його задоволенні, оскільки надані останньою чеки та квитанції на придбання ліків не підтверджено відповідними медичними призначеннями лікаря щодо проходження певного лікування та необхідності їх вживання саме у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями від обвинуваченої.

Також, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про заподіяння потерпілій ОСОБА_2 злочинними діями обвинуваченої моральної шкоди, правильно, відповідно до вимог ст.129 КПК України, ст.ст.23,1167 ЦК України встановив розмір суми, яка підлягає стягненню, мотивувавши належним чином своє рішення в цій частині у вироку. Цей розмір в сумі 3000 грн. цілком відповідає характеру та об'єму фізичних та моральних страждань потерпілої, обставинам її конфлікту з обвинуваченою, є розумним та справедливим, а тому доводи апеляційної скарги останньої про його збільшення є необґрунтованими.

Вирок суду є законним, обґрунтованим та вмотивованим, відповідає вимогам ст.370 КПК України.

Покарання ОСОБА_4 призначене з додержанням вимог ст.ст.50,65 КК України.

Порушень судом вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування вироку у даному кримінальному провадженні не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 404,405,407,418 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 05 грудня 2014 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду Донецької області може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів Апеляційного суду

Донецької області