У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
22.12.06 Справа №16/58/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Мойсеєнко Т. В. , Хуторной В.М.
при секретарі Акімовій Т.М.
за участю представників:
кредитора – Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя, - Павлець Н.П., нач.юр.відділу, дов.№5258 від 14.03.2006р.
кредитора – ТОВ.„Технолог”, м.Одеса, - Лазарчука М.І., дов. від 24.06.2006р.
банкрута – Нікітенка М.О., арбітражного керуючого, який виконував обов’язки ліквідатора у справі
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги кредиторів – Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя та Товариства з обмеженою відповідальністю „Технолог”, м.Одеса
на ухвалу господарського Запорізької області від 13.10.2006 року
у справі № 16/58/06
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Сталь-Конструкція”, м.Запоріжжя
Установив:
Ухвалою господарського суду Запорізької області (суддя Ніколаєнко Р.А.) від 13.10.2006р. звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підприємства-банкрута затверджено, банкрута – Товариство з обмеженою відповідальністю „Сталь-Конструкція”, м.Запоріжжя, ліквідовано, провадження у справі припинено.
Ухвала суду мотивована статтями 32 і 40 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”(далі-Закон).
Не погоджуючись з ухвалою суду, кредитори – Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя та Товариство з обмеженою відповідальністю „Технолог”, м.Одеса, оскаржили її до суду апеляційної інстанції, в якій просять ухвалу скасувати, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права, податкова інспекція також просить винести рішення, яким визнати її кредитором на суму 21.898грн. та зупинити провадження у справі.
Свої доводи заявники аргументують наступним.
Суд при затвердженні ліквідаційного балансу не врахував кредиторських вимог ДПІ, які ліквідатор не включив до реєстру вимог кредиторів у розмірі 21898грн., на думку податкової інспекції процедура банкрутства повинна бути зупинена до проведення перевірки на підставі п.8.2 наказу №80 від 19.02.98р. У зв”язку з проведенням реорганізації чи ліквідації юридичної особи органом державної податкової служби приймається рішення про проведення позапланової виїздної перевірки платника податків, який перебуває на обліку в інспекції. Проведення такої перевірки було заплановано у строк – з 05.10.2006р. по 18.10.2006р., і вона була розпочата, але суд першої інстанції позбавив законного права податковий орган закінчити перевірку, яка була передбачена у плані роботи на жовтень 2006р.
Інший заявник апеляційної скарги – кредитор у справі - ТОВ. „Технолог” зазначив, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута не є повними та достовірними, а тому не можуть бути затверджені, оскільки до складу ліквідаційної комісії не було включено представників кредиторів, фінансових органів, або інших представників інших органів та організацій, ліквідаційна комісія та ліквідатор не надали достовірної інформації щодо руху активів, змін в капіталі та зобов’язаннях підприємства на звітну дату та на початок звітного періоду, у розділах балансу не відображені дані про власний капітал, залишків на рахунках, дані про непокриті збитки, не була проведена судово-бухгалтерська експертиза для встановлення реальних активів і пасивів.
Ліквідатор у справі – Нікітенко М.О. у поданому відзиві заперечив проти апеляційних скарг, вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обґрунтованою, а доводи та заперечення, що викладені у скаргах, такими, що не відповідають дійсності, та суперечать законодавству про банкрутство, просить у їх задоволенні відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Представники кредиторів, ліквідатор підтримали доводи та заперечення, що викладені в апеляційних скаргах та відзиві на них.
Згідно з розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду від 21.12.2006р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А.(головуючого, доповідача), Мойсеєнко Т.В. і Хуторного В.М.
За згодою учасників судового процесу оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів знаходить апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів, провадження у цій справі порушено ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.07.2006р. за особливою процедурою - у зв”язку із поданою головою ліквідаційної комісії боржника – ТОВ. „Сталь-Конструкція” на підставі статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заявою про порушення справи про банкрутство.
Згідно з протоколом №12 від 30.06.2006р. загальні збори учасників ТОВ.„Сталь-Конструкція” (а.с.17-35) у зв”язку з тяжким фінансовим становищем прийняли рішення розпочати ліквідацію товариства, призначили ліквідаційну комісію.
З урахуванням того, що майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зобов’язує у такому випадку ліквідаційну комісію звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.
Зокрема, відповідно до частин 1 і 2 статті 51 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.
Тобто, заява була подана і провадження у справі порушено відповідно до Закону.
Розглянувши заяву по суті, господарський суд на підставі статті 51 Закону визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, призначив ліквідатором особу, що має ліцензію арбітражного керуючого, встановив строк ліквідаційної процедури, зобов’язав ліквідатора подати в офіційний друкований орган оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
З цього моменту ліквідацію банкрута здійснює не ліквідаційна комісія, на що звернуло увагу у своїй скарзі ТОВ. „Технолог”, а безпосередньо ліквідатор – арбітражний керуючий.
Відповідно до частини 3 статті 51 Закону кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
У передбачений строк із відповідними заявами до суду звернулись кредитори, у тому числі, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя та Товариство з обмеженою відповідальністю „Технолог”, м.Одеса, які були включені ліквідатором у реєстр вимог кредиторів(а.с.68-70 т.1).
Відповідно до п.3 ст.24 Закону ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. У статті 25 Закону надано перелік повноважень ліквідатора, що пов’язані з проведенням ліквідаційної процедури.
Після проведення ліквідаційної процедури банкрута ліквідатор складає звіт та ліквідаційний баланс, який подається до господарського суду для затвердження, що передбачено статтею 32 Закону.
З матеріалів справи та звіту ліквідатора вбачається, що ліквідатором проведено у встановленому Законом порядку ліквідаційну процедуру банкрута, ліквідаційний баланс підприємства та звіт ліквідатора свідчать про незадоволення грошових вимог кредиторів у справі за відсутності будь-якого майна у банкрута: „відсутні товарні залишки, матеріальні цінності та дебіторська заборгованість”.
У банку „Металург” залишок коштів банкрута склав – 109грн.90коп., які були спрямовані на погашення вимог першої черги кредиторів – витрати ліквідатора на проведення ліквідаційної процедури, а саме, на оплату послуг нотаріуса по оформленню карток підписів для переоформлення поточних рахунків банкрута на ліквідатора.
До звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ліквідатором додані усі передбачені статтею 32 Закону документи, з яких вбачається, що ліквідатором приймались активні заходи з пошуку майна, яке належить банкруту.
Колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, звіт ліквідатора та додані до нього документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, дійшла висновку, що дії ліквідатора відповідають вимогам чинного законодавства, майнових прав та законних інтересів кредиторів ним не було порушено.
Відповідно до частини 5 статті 32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
Статтею 40 Закону однією з підстав для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.
Стосовно тверджень ТОВ.„Технолог” про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у клопотанні про проведення судово-бухгалтерської експертизи, колегія суддів зазначає, що призначення будь-якої експертизи у справах, у тому числі, про банкрутство, є правом суду, а не його обов’язком, у даній справі місцевий господарський суд не знайшов підстав для призначення судово-бухгалтерської експертизи, колегія суддів погоджується з таким рішенням.
Більше того, при відсутності у банкрута будь-яких активів, коштів, призначення експертизи є проблематичним, так як експерти проводять експертизи на платній основі і з попередньою оплатою.
Щодо відмови ліквідатором та судом у задоволенні додаткових грошових вимог податкової інспекції до банкрута, та в зупиненні процедури банкрутства до закінчення нею перевірки банкрута згідно з планом роботи, то колегія зауважує, що, по-перше, податкова інспекція заявила ці вимоги з пропуском місячного строку, встановленого у статті 51 Закону, і, по-друге, підстав для зупинення провадження у справі про банкрутство на період здійснення податковими органами перевірок жодним процесуальним законом не передбачено.
Відповідно до преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність жодних підстав для задоволення апеляційних скарг.
Керуючись ст.101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя та Товариства з обмеженою відповідальністю „Технолог”, м.Одеса, залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.10.2006 року у справі №16/58/06 - без змін.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Мойсеєнко Т. В. Хуторной В.М.