У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
14.12.06 Справа №16/101/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Мойсеєнко Т. В. , Хуторной В.М.
при секретарі Акімовій Т.М.
за участю представників:
кредитора - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя - Сиваша А.М., ст.держ.подат.інспектора, дов.№6725/10/10-139 від 02.06.2006р.
боржника - ОСОБА_1, приватного підприємця, м.Запоріжжя
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.10.2006року
у справі № 16/101/06
про банкрутство Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя
порушеної за заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя
Установив:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.09.2006р.(суддя Ніколаєнко Р.А.) за заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя на підставі статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” порушено провадження у справі №16/101/06 про банкрутство Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладений арешт на майно боржника за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути звернено стягнення, призначено наступне засідання суду.
У судовому засіданні суду першої інстанції, яке відбулося 12.10.2006р., провадження у справі припинено, скасований арешт майна ПП ОСОБА_1
Таке рішення місцевий господарський суд мотивував наступним.
Боржником представлені докази подачі ним 11.10.2006р. до податкового органу декларації про доходи за 2006 рік. Судом першої інстанції прийняті до уваги пояснення боржника про те, що останнім не подавалась податкова звітність до податкових органів у зв”язку з тимчасовим зупиненням діяльності, а тому боржник вважав за непотрібне звітувати перед кредитором. Також судом враховано факт часткового погашення боржником податкового органу під час розгляду справи. На момент порушення справи про банкрутство розмір заборгованості становив 4028грн.08коп., а станом на 05.10.2006р. сума боргу зменшилась до 2561грн.41коп.
За висновком місцевого господарського суду зазначене вище є доказом здійснення ним підприємницької діяльності, а тому доводи податкової інспекції спростовуються.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, кредитор - податкова інспекція оскаржила її в апеляційному порядку, зазначивши, що винесена ухвала є необґрунтованою та при її винесені порушені норми матеріального та процесуального
права. Свої доводи обґрунтовує відсутністю підстав для припинення провадження у справі, так як боржник не погасив податкову заборгованість, існування якої й сам підтверджує. Заявник апеляційної скарги просить скасувати оскаржувану ухвалу.
Боржник-приватний підприємець ОСОБА_1. відзиву на апеляційну скаргу не надав, але у судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив колегії суддів, що не заперечує проти існування податкової заборгованості, визначеної податковою інспекцією у заяві до суду. Підприємницьку діяльність не здійснював більше року у зв”язку з невдалим бізнесом, не відмовляється від виконання зобов”язань перед податковою інспекцією, але в даний час у нього відсутні необхідні кошти, просить надати розстрочку для погашення податкового боргу.
За розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №3621 від 13.12.2006р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого, доповідача), Мойсеєнко Т.В. і Хуторного В.М.
Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представника кредитора і безпосередньо боржника, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Запорізької області за заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя, у зв”язку з наявністю у нього податкової заборгованості перед податковою інспекцією у розмірі 4028грн.08коп., яка складається з податку на додану вартість - 655грн.81коп., збору на розвиток виноградарства - 905грн.22коп., штрафних санкцій за порушення у сфері РРО - 1576грн.66коп., пені - 758грн.01коп., збору за придбання торгових патентів - 132грн.38коп.
Підставою для звернення податкової інспекції до господарського суду з відповідною заявою стали - наявність податкового боргу та неподання податкової звітності з другого кварталу 2005р.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Таким чином, за правилами вказаної норми підстави для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і у разі їх сукупності.
Зазначене підтверджується і судовою практикою при розгляді справ про банкрутство, порушених за ст.52 Закону, а саме, постановами Верховного Суду України, зокрема, від 10.02.2004р. у справі №02-2-24/12673, та Вищого господарського суду України.
Боржник почав погашати податкову заборгованість, подав податкову звітність за 2006рік вже після порушення провадження у справі про банкрутство, і суд першої інстанції помилково визнав їх як пом'якшуючі обставини.
Більше того, статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що мораторій на задоволення вимог - це, зокрема, зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
Таким чином, протягом дії мораторію не може здійснюватись як виконавче провадження, так і добровільна оплата боржником грошових зобов'язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію.
З матеріалів справи, а саме, поданих кредитором, боржником декларацій про доходи за 2006рік, з податку на додану вартість, пояснень самого підприємця вбачається, що починаючи з 2005року будь-яка підприємницька, фінансово-господарська діяльність боржника відсутня у зв”язку з невдалим бізнесом.
Отже, оскільки у підприємця-боржника відсутні докази здійснення ним підприємницької діяльності, існує лише податкова заборгованість, то є усі підстави для визнання його банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити і про наступне.
Згідно зі статтями 42 і 79 Господарського кодексу України під підприємницькою діяльністю (підприємництвом) слід розуміти самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Але як свідчать матеріали справи, у боржника взагалі тривалий час відсутні не тільки доходи, але і будь-яка підприємницька діяльність.
Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої декларації (розрахунку). Декларації з ПДВ та звіти про розвиток виноградарства підприємцем подавалися з 2004р. по липень 2005р., більше податкова звітність ним не подавалась до дня порушення справи про банкрутство.
За вищевикладених обставин, оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, а висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, тому ухвала підлягає скасуванню.
Керуючись ст.101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя задовольнити, ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.10.2006року у справі №16/101/06 - скасувати.
Справу передати на розгляд господарського суду Запорізької області.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Мойсеєнко Т. В. Хуторной В.М.