У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.10.06                                                                                       Справа №17/281-15/91/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Радченко О.П.  , Хуторной В.М.

при секретарі Шерник О.В.

за участю представників:

позивача - не з’явився

відповідача - Варлати А.М., дов. №01/06 від 14.02.2006р.

прокуратури - Толстореброва  І.М., посвідчення №301 від 01.03.2006р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Агрофірма „Червоний фронт”, с.Бурчак Михайлівського району Запорізької області

на рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2006р.

у справі № 17/281-15/91/06

за позовом  Прокурора Михайлівського району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах – Михайлівської районної державної адміністрації, смт.Михайлівка Запорізької області

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Агрофірма „Червоний фронт”, с.Бурчак Михайлівського району Запорізької області (далі за текстом - ВАТ „Агрофірма „Червоний фронт”)

про стягнення коштів

 Установив:

У вересні 2006р. прокурор Михайлівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Михайлівської райдержадміністрації звернувся в господарський суд Запорізької області з позовною заявою до ВАТ „Агрофірма „Червоний фронт” про стягнення з останнього 36.000грн. неодержаного прибутку.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.08.2006р. у справі №17/281-15/91/06 (суддя Колодій Н.А.) позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь Михайлівської райдержадміністрації стягнуто 35.200грн. збитків, в іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду прийнято з посиланням на статті 157 Земельного кодексу України, 16 Цивільного кодексу України та мотивовано наступним.

Відповідач в період з осені 2004 по осінь 2005роки користувався земельною ділянкою площею 160гектарів шляхом самовільного зайняття, договору оренди не було укладено, розмір неотриманих доходів визначено виходячи з розміру орендної плати, запропонованої підприємством відповідача на засіданні конкурсної комісії на право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, товариством „Агрофірма „Червоний фронт” подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій заявник просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2006р. у справі № 17/281-15/91/06 у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким у позові відмовити. Заявник апеляційної скарги зазначає, що судом при винесені рішення не прийнято до уваги рішення Михайлівської районної ради від 11.03.1996 №3, яким надано відповідачеві в постійне користування 509,5га земель резервного фонду. Акт комісії по визначенню збитків від 10.08.2006р. та протокол засідання районної комісії з визначення та відшкодування збитків від 10.08.2006р. складені після порушення провадження у справі і відповідно до ст.ст. 32,33,34,36 ГПК України не можуть бути доказами у справі. Зауважує, що у відповідності до п.6 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України відповідач був законним (належним) землекористувачем земель резервного фонду. Звертає увагу на те, що саме з вини позивача відповідач не мав можливості укласти договір оренди на земельну ділянку. Також вказує, що судом не обґрунтовано розмір збитків, виходячи з площі начебто самовільно зайнятої земельної ділянки, оскільки відповідно до протоколу №1 від 11.04.2005р. встановлено, що відповідачем самовільно зайнято земель на площі 85 гектарів. Представник у судовому засіданні 26.10.2006р. підтримав доводи, що викладені у апеляційній скарзі, надав письмове клопотання про зупинення провадження у даній справі до винесення рішення по справі №17/353/06-АП, за даною справою за усними поясненнями відповідача вирішується спір про визнання недійсним протоколу №5 районної комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власниками землі від 10.05.2006р.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, залишає його без задоволення, оскільки заявник всупереч статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надав документальних доказів прийняття судом першої інстанції позову до розгляду, крім того, предметом даного спору є відшкодування неодержаного прибутку у зв’язку з безпідставним користуванням відповідачем земельної ділянки, а безпідставність користування відповідачем земельною ділянкою встановлена.  

Позивач у судове засідання 26.10.2006р. не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

У письмових поясненнях прокурор зазначив, що позов подано в інтересах Михайлівської районної державної адміністрації у відповідності до ст.17 Земельного кодексу України, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту. Також зауважив, що складення та виконання районних та обласних бюджетів відповідно до положень Закону України „Про місцеве самоврядування”, здійснюють відповідні  державні адміністрації.

За розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду №3027 від 25.10.2006р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого, доповідача), Радченко О.П. та Хуторного В.М

За згодою учасників судового засідання була оголошена лише вступна та резолютивна частини постанови.

Суть спору.

Проведеною прокуратурою Михайлівського району Запорізької області перевіркою встановлено, що в період з осені 2004 по осінь 2005роки (сільськогосподарський рік) відповідач користувався земельною ділянкою площею 160га шляхом її самовільного зайняття. Факт самовільного зайняття земельної ділянки підтверджується Актом обстеження посівних площ від 25.05.2005р. Протоколом засідання Михайлівської районної комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 10.06.2006р.

Прокурор в інтересах позивача заявив до стягнення збитків у вигляді неотриманого прибутку, заподіяних відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 36.000грн. Вказані вимоги стали предметом спору у суді першої інстанції.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення учасників судового процесу, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються, зокрема представництво інтересів громадян або держави в суді, у випадках, визначених законом.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокуратура забезпечує представництво держави в суді із зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах.

Складення та виконання районних та обласних бюджетів відповідно до п.3 ст.61 Закону України „Про місцеве самоврядування”, здійснюють відповідні державні адміністрації.

Стаття 156 Земельного Кодексу України передбачає підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, серед яких законодавець зазначив – неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Згідно з зазначеною статтею відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки здійснюється фізичними та юридичними особами, які самовільно зайняли земельні ділянки, або яким такі ділянки були передані тимчасово для здійснення геологознімальних, пошукових, геодезичних, інших розвідувальних та господарських робіт.

Відповідно до положень земельного законодавства, самовільним зайняттям заволодіння земельною ділянкою, що не спирається на законі і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок в користування чи власність, здійснене без відведення землі в натурі й одержання документа, що посвідчує право на землю.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам без відшкодування витрат, проведених під час незаконного користування.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, представником відповідача у судовому засіданні, на момент звернення з позовом до господарського суду відповідач звільнив спірну земельну ділянку на користь позивача, однак збитків за час користування землею не відшкодував.

У відповідності до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в тому числі, шляхом подання позову про відшкодування збитків.

Стаття 157 Земельного кодексу України встановлює порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993р. №284 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету міністрів України №21 від 14.01.2004р. „Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам” передбачає, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Відповідно до положень статті 157 Земельного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993р. №284, на підставі розпорядження голови Михайлівської райдержадміністрації №443 від 21.10.2004р. була створена Комісія по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам.

10 серпня 2006р. на засіданні зазначеної комісії за участю директора ВАТ „Агрофірма „Червоний фронт” Шлеєнка В.О. та представника Михайлівської райдержадміністрації Куліша В.В. було проведено визначення розміру збитків, заподіяних самовільним використанням земель резервного фонду на території Бурчацької сільської ради ВАТ „Агрофірма „Червоний фронт”. Розрахунок збитків проводився комісією на підставі інформації, наданої фінансовим управлінням Михайлівської райдержадміністрації щодо розміру не одержаних доходів у зв'язку з самовільним захватом земель ВАТ „Агрофірма „Червоний фронт”. Розмір неотриманих доходів був визначений виходячи з розміру орендної плати, запропонованої ВАТ „Агрофірма „Червоний фронт” на засіданні конкурсної комісії на право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення і становить 35.200 грн.

Копію протоколу Михайлівської районної конкурсної комісії на право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 10.08.2006р. залучено до матеріалів справи.

Також, як свідчать відомості протоколу 11.04.2005р. конкурсної комісії було розглянуте питання про надання в оренду земель запасу Бурчацької сільської ради. На розгляд комісії надійшли заяви від ТОВ. „Агрофірма „Шлях-2004”, ФГ „Таврія – Скіф”, ВАТ „Агрофірма „Червоний Фронт” та клопотання Бурчацької сільської ради про виділення в оренду земель резервного фонду площею 236,99 терміном на один сільськогосподарський рік з орендною платою - 220грн. за 1 гектар - згідно з рішенням 26 сесії четвертого скликання від 15.03.2005р. Враховуючи ті обставини, що на момент проведення засідання агрофірмою „Червоний фронт” вже засіяно 85гектарів озимою пшеницею і сама агрофірма розташована на території села Бурчак, комісія визнала переможцем конкурсу відповідача.

До матеріалів справи позивачем також долучено копію рішення Бурчацької сільської ради №9 від 15.03.2005р. про погодження виділення в оренду земель резервного фонду. Як зазначено у рішенні, Бурчацька сільська рада, розглянувши заяви гр.Семка Ю.С., фермерського господарства „Таврія-Скіф”, ВАТ „Агрофірма „Червоний Фронт”, та зважаючи на те, що 95га засіяно озимими культурами агрофірмою „Червоний Фронт”, а також те, що заявниками запропонована одна орендна плата - у сумі 220грн., вирішила клопотати перед райдержадміністрацією про виділення в оренду земель резервного фонду площею 236,99га агрофірмі „Червоний Фронт” терміном на один сільськогосподарський рік.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем документально обґрунтований розмір неотриманих доходів в сумі 35.200грн. із розрахунку - 220грн. орендної плати за один гектар протягом сільськогосподарського року), оскільки такий розмір був запропонований відповідачем та усіма претендентами на укладання договору оренди.

До матеріалів справи позивачем долучено копію протоколу засідання районної комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 10.08.2006р. В протоколі засідання комісії зазначено, що директор ВАТ „Агрофірма „Червоний Фронт” Шлеєнко В.О., виступаючи, заперечив проти будь-яких рішень комісії, мотивуючи тим, що ніхто не може зобов'язати його платити борги, так як вони сплачуються лише з волі боржника. Наголосив, що вся земля резервного фонду на території Бурчацької сільської ради належить не державі, а ВАТ „Агрофірма „Червоний фронт” і особисто йому, як власнику ВАТ, але держава хоче забрати у нього цю землю. Пояснив, що землю він обробляв на законних підставах, так як платив земельний податок, а орендну плату не повинен платити тому, що не укладав договору  з райдержадміністрацією.

Колегія суддів зазначає, що факт самовільного користування землями резервного фонду на території Бурчацької сільської ради за період - осінь 2004р. - осінь 2005р. (сільськогосподарський рік) підтверджується матеріалами справи, а саме: заявою ВАТ „Агрофірма „Червоний Фронт” на адресу Михайлівської районної державної адміністрації за № 56 від 16.05.2005р., в якій відповідач посилається на те, що земельна площа резервного фонду ще весною 2004р. була відведена під пар, а восени була засіяна озимою пшеницею та ячменем, вкладено 100тис. грн. матеріально-технічних засобів, у зв'язку з чим просить розглянути питання про виділення цієї земельної ділянки в оренду з оплатою на умовах переможця конкурсу. Відповідач не заперечує й того факту, що спірна земельна ділянка знаходилася в його користуванні і використовувалася для сільськогосподарських цілей. Заперечення відповідача з приводу того, що користування земельною ділянкою без правоустановчих документів стало можливим з вини позивача, оскільки останній ухилявся від укладання договору оренди, що підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 24 01.2006р. у справі № 17/278-АП, суд до уваги не приймає виходячи з наступного.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється .

При цьому відповідно до статтей 124, 125, 126 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право оренди землі оформлюється договором, який реєструється  відповідно  до  закону.

Таким чином, відповідач до оформлення договору оренди законних підстав для  користування  спірною  земельною  ділянкою  не  мав.

До того ж відповідач мав можливість у встановленому законом порядку подати відповідний позов про спонукання позивача укласти договір оренди, чого ним не було зроблено.

Пояснення відповідача щодо сплати останнім земельного податку, а також знаходження спірної земельної ділянки у його власності не підтверджено документально. Відповідно до статті 33 ГПК України відповідач не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх  вимог і заперечень.  

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 35.200 грн. неодержаного прибутку обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Більше того, за порушення земельного законодавства - самовільне використання землі керівник відповідача за постановою Управління земельних ресурсів у Михайлівському районі №4 від 24.01.2005р. притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 136грн., ця сума сплачена керівником відповідача, що підтверджується Державною виконавчою службою у Михайлівському районі Запорізької області. Тобто, це є ще одним фактом, що підтверджує  самовільне використання землі відповідачем. Посилання заявника апеляційної скарги на те, що акт комісії по визначенню збитків від 10.08.2006р. та протокол засідання районної комісії з визначення та відшкодування збитків від 10.08.2006р. складені після порушення провадження у справі і відповідно до статті 32,33,34,36 ГПК України не можуть бути доказами у справі, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки сам факт неодержаного прибутку встановлено до пред’явлення позову, а вказаними документами, в процесі розгляду справи, встановлено лише їх розмір.

Не приймаються до уваги посилання відповідача про недослідженість судом розміру самовільно зайнятої земельної ділянки з посиланням на протокол №1 від 11.04.2005р., де зазначено, що відповідач займає 85гектарів, оскільки вказаний протокол складено комісією для вирішення питання по визначенню переможця на право оренди земельної ділянки, в свою чергу протоколом №5 від 10.05.2006р. визначений розмір фактично займаної відповідачем земельної ділянки – 160га.

Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни ухвали місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –

Постановив:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Агрофірма „Червоний фронт”, с. Бурчак Михайлівського району Запорізької області, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2006р. у справі № 17/281-15/91/06 - без змін.

  

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А.  

 Радченко О.П.  Хуторной В.М.