ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" липня 2006 р. Справа № 11/765
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гулової А.Г.
суддів: Пасічник С.С.
Шкляр Л.Т.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 17.02.2006р. (присутнього в судовому засіданні 27 06.06р.);
від відповідачів:
- суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (присутньої в судовому засіданні 27.06.06р.);
- суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3;
від третьої особи: не з'явився,:
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Хмельницький
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "20" березня 2006 р. у справі № 11/765 (суддя Радченя Д.І)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, АДРЕСА_1
до 1. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Хмельницький
2. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м.Хмельницький
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватбанку в особі Хмельницької філії, м.Хмельницький
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
з перервою в судовому засіданні з 27 червня 2006 року по 04 липня 2006 року
згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.03.2006р. у справі №11/765 позов Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) до Суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_2 (м.Хмельницький) та ОСОБА_3 (м.Хмельницький) , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватбанку в особі Хмельницької філії, про витребування майна - пресу вакуумного автоматичного з вертикальною головкою ПВМ-270 - із чужого незаконного володіння задоволено частково та вилучено у Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 обладнання - прес вакуумний автоматичний з вертикальною головкою ПМВ-270, що знаходиться у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 та зобов'язано передати вказане обладнання підприємцю ОСОБА_4. В задоволенні позову підприємця ОСОБА_4 до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про витребування пресу вакуумного автоматичного з вертикальною головкою ПВМ-270 із чужого незаконного володіння відмовлено.
Вважаючи, що вказане рішення прийняте місцевим господарським судом з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, недоведеністю сторонами обставин у справі, які суд визнав встановленими, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи, відповідач у справі - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати повністю та припинити провадження у справі.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає наступне.
- судом встановлено, що факт перебування спірного майна у ОСОБА_2 підтверджується наявним в матеріалах справи актом від 04.06.2005р. перевірки зберігання майна, переданого в заставу, проте, акт від 04.06.2005р. є лише підтвердженням зберігання майна, яке передане в заставу ВАТ "Банк "Універсальний", а не Приватбанку, якого суд залучив до участі у справу в якості третьої особи;
- згідно акта перевірки зберігання переданого в заставу майна від 04.06.2005р., договору застави №НОМЕР_1 та кредитного договору №НОМЕР_2, укладених між ВАТ "Банк "Універсальний" та підприємцем ОСОБА_3 в заставу банку "Універсальний" передавався прес вакуумний автоматичний ПМВ-270-А з вертикальною головкою, тоді як у позовній заяві підприємця, в укладеному між підприємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договорі купівлі-продажу обладнання від 14.04.2005р., а також в поясненнях Приватбанку значиться зовсім інше майно - прес вакуумний автоматичний з вертикальною головкою ПВМ-270, тобто прес, який придбав позивач за договором купівлі-продажу від 14.04.2005р. і який знаходився в заставі Приватбанку, не є тотожнім пресу, який передавався ВАТ "Банк "Універсальний" за договором застави №НОМЕР_1 та наявність якого перевірялась згідно акта перевірки зберігання майна від 04.06.2005р.;
- суд прийняв до уваги заяву підприємця ОСОБА_3 до Центрального відділу органів внутрішніх справ м.Хмельницького в якості належного доказу по справі, не перевіривши, при цьому, підставу такого звернення і який результат було прийнято органом внутрішніх справ;
- факт належності приміщення ОСОБА_2, підписання нею акта перевірки зберігання майна, переданого в заставу ВАТ "Банк "Універсальний", від 04.06.2005р., заява ОСОБА_3 до органів внутрішніх справ, в якій він вказав, що орендує приміщення, де знаходиться спірне майно, не доводять того, що спірне майно неправомірно утримується підприємцем ОСОБА_2;
- в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за відсутності представника відповідача, який не був повідомлений про час і місце розгляду справи - ухвалу господарського суду Хмельницької області про призначення судового засідання на 20.03.2006р. було отримано відповідачем лише 21.03.2006р., про що свідчать відбиток штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті, в якому суд направляв копію ухвали підприємцю ОСОБА_2, а також повідомлення поштового відділення від 21.03.2006р. про отримання рекомендованого листа на ім'я ОСОБА_2 Разом з тим, суд в рішенні зазначив, що ОСОБА_2 належно повідомлена про час і місце розгляду;
- не відповідають дійсності й твердження суду про те, що про дату проведення засідання та прийняття рішення по суті було відомо повноважному представнику ОСОБА_2, оскільки згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України ухвали розсилаються сторонам або вручаються їм під розписку, однак, в матеріалах справи докази вручення ухвали про відкладення розгляду справи представнику ОСОБА_2 відсутні, а заява про ознайомлення з матеріалами справи та зняття копій документів не замінює розписки про отримання ухвали та не звільняє суд від обов'язку повідомити сторони про судове слухання шляхом направлення ухвали чи її вручення під розписку у встановлений законом спосіб;
- несвоєчасне повідомлення про час і місце судового слухання, в свою чергу, призвело до того, що судом першої інстанції було грубо порушено також інші передбачені Господарським процесуальним кодексом України права, а саме: брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженнях, заявляти відводи і клопотання, давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи та міркування та заперечення, подання зустрічного позову, тощо, тоді як п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод" 1950 року встановлює право кожного на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
23.06.2006р. від суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 надійшло доповнення до апеляційної скарги (а.с.52), де вона наполягає на тому, що прес, придбаний позивачем у підприємця ОСОБА_3 за договором від 14.04.2005р. не є тим самим пресом, наявність якого перевірялась згідно акта від 04.06.2005р. та, крім того, зазначає, що відсутність пресу автоматичного вакуумного ПВМ-270 з вертикальною головкою в приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 підтверджується актом державного виконавця Державної виконавчої служби у м.Хмельницькому від 12.04.2006р., який доданий до зазначених пояснень підприємця.
Однак, судова колегія не бере до уваги акт державного виконавця від 12.04.2006р., оскільки він складений за часом пізніше, ніж було прийняте рішення у даній справі місцевим господарським судом.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважаючи її доводи безпідставними й такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства та обставинах справи (заперечення представника позивача викладено у письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 13.06.2006р., зареєстрованому апеляційним господарським судом 15.06.2006р. за вх.№НОМЕР_3, а.с.46-47). Просить залишити подану відповідачем апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області - без змін як обґрунтоване та законне.
Відповідач (ОСОБА_3) та третя особа письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали.
Підприємець ОСОБА_2 в судовому засіданні, що відбулося 27.06.2006р., підтримала вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені у ній доводи. Вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для вирішення спору, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, невідповідністю висновків, зроблених судом, фактичним обставинам справи.
В засідання суду 04.07.2006р. підприємець ОСОБА_2 не з'явилась, надіславши на адресу суду телеграму, де заявила клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, посилаючись на хворобу.
Представник позивача в судовому засіданні 27.06.2006р. заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи, що відповідач не довела обставин, на які вона посилається як на підставу для скасування судового рішення. В судове засідання 04.07.2006р. представник позивача не з'явився.
Підприємець ОСОБА_3 в засіданні суду заперечив проти апеляційної скарги, надавши пояснення на підтвердження своїх заперечень.
Представник третьої особи в судові засідання 27.06.2006р. та 04.07.2006р. не з'явився. Про причини його нез'явлення суд апеляційної інстанції не повідомлено.
Зважаючи на те, що про слухання справи в апеляційному порядку третю особу було повідомлено належним чином (ухвалу про прийняття апеляційної скарги до розгляду від 07.04.2006р. було надіслано третій особі за наявною в матеріалах справи адресою рекомендованим листом 11.04.2006р. згідно реєстру відправки рекомендованої кореспонденції, що додається до матеріалів справи), ту обставину, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, а також позицію представника позивача відносно цих доводів було заслухано судом в засіданні 27.06.2006р., а інших доказів в обґрунтування вимог апеляційної скарги підприємцем ОСОБА_2 не подано, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в засідання суду 04.07.2006р. представника позивача, відповідача (підприємця ОСОБА_2), третьої особи, а також неподання підприємцем ОСОБА_3. та третьою особою письмових відзивів на апеляційну скаргу, не перешкоджають переглядові справи за наявними в ній доказами.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2004р. між Малим приватним підприємством "Круїз" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3, зареєстрованим в якості фізичної особи-підприємця Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 18.07.2001р. (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця №НОМЕР_4, а.с.75), було укладено договір №НОМЕР_5, відповідно до якого МПП "Круїз" взяло на себе зобов'язання по виготовленню, встановленню, монтажу, запуску та наладці пресу вакуумного автоматичного ПВМ-270 А з автоматичною головкою для виробництва вакуумних пастеризованих макаронних виробів (турботерматик), а підприємець, в свою чергу, прийняти та оплатити вартість обладнання та пов'язаних з його встановленням робіт (а.с.67-68).
На виконання умов цього договору МПП "Круїз" виготовив для ОСОБА_3 прес вакуумний автоматичний ПВМ-270 А з вертикальною головкою та виконав роботи по його монтажу, пуску-наладці та запуску, а підприємець - оплатив вказаний прес та пов'язані з його встановленням та запуском роботи, про що сторони склали і підписали відповідні акти від 16.08.2004р. та №НОМЕР_6 (а.с.74,73).
З матеріалів справи вбачається, що прес було встановлено в приміщенні по АДРЕСА_2, яке підприємець ОСОБА_3 орендував у суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
14.04.2005р. підприємець ОСОБА_3 уклав договір з підприємцем ОСОБА_4 (а.с.12).
Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_3 (за договором "Продавець") зобов'язався передати у власність підприємця ОСОБА_4 (за договором "Покупця") прес вакуумний автоматичний з вертикальною головкою ПВМ-270 за ціною 98100,00грн., а ОСОБА_4, в свою чергу, прийняти вказане обладнання та оплатити його.
Цієї ж дати, тобто 14.04.2005р. ОСОБА_4, виконуючи умови договору купівлі-продажу, сплатив ОСОБА_3 за обладнання кошти в сумі 98100,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанції до прибуткового касового ордера №51 та витратною накладною №НОМЕР_7 (а.с.8) й не заперечується учасниками угоди.
Про факт приймання-передачі пресу вакуумного автоматичного з вертикальною головкою ПВМ-270 підприємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 склали акт (а.с.24).
Однак, 21.02.2006р. Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 звернувся в господарський суд Хмельницької області з позовом про витребування на підставі ст.ст.387,1212,1213 Цивільного кодексу України придбаного у ОСОБА_3 пресу з незаконного володіння підприємця ОСОБА_2, яка без законних на те підстав утримує спірне майно у себе.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що став власником спірного пресу з моменту внесення за нього коштів продавцю (ОСОБА_3) та складання і підписання з останнім акта прийому-передачі обладнання, однак, реалізувати своє право власності на вказаний прес не має можливості в зв'язку з тим, що прес знаходиться в нежитловому приміщенні по АДРЕСА_2, яке тимчасово орендував ОСОБА_3 і власником якого являється ОСОБА_2, котра чинить перешкоди у спробах забрати спірне майно.
На підтвердження факту знаходження спірного пресу після укладення угоди про купівлю-продаж в приміщенні по АДРЕСА_2 у ОСОБА_2 позивач надав копії акта перевірки зберігання переданого в заставу підприємцем ОСОБА_3. за договорами застави №НОМЕР_8 та №НОМЕР_1 майна, який складений 04.06.2005р. за участю представників заставодержателя (Банку "Універсальний"), заставодавця (ОСОБА_3) і підприємця ОСОБА_2, й підписаний вказаними особами, а також акта огляду представником банку виробничого приміщення по АДРЕСА_2 (а.с.9,11), де зазначено, що макаронна лінія перебуває в комплектації.
Крім того, позивач стверджує, що з метою вжиття заходів щодо повернення пресу звертався до правоохоронних органів, про що свідчить надана ним заява, адресована центральному районному відділу міліції від 18.04.2005р. і отримана останнім 18.04.2005р., в якій підприємець, посилаючись на недопущення його ОСОБА_2 до належного їй приміщення по АДРЕСА_2, де знаходився придбаний у ОСОБА_3 прес, просив прийняти міри, спрямовані на повернення незаконно утримуваного ОСОБА_2 майна (а.с.10).
Докази реагування Центрального відділу органів внутрішніх справ м.Хмельницького на заяву позивача в матеріалах справи відсутні, однак, суттєво це на результат вирішення спору не впливає.
Ухвалою від 13.03.2006р. (а.с.17) господарський суд Хмельницької області, за відповідним клопотанням представника позивача (а.с.15), вжив заходів до забезпечення позову, наклавши арешт на прес вакуумний з вертикальною головкою ПВМ-270, який знаходиться у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, а також, посилаючись на те, що майно, яке є предметом позову, на момент купівлі-продажу перебувало у заставі відповідно до договору застави №НОМЕР_9, укладеного між підприємцем ОСОБА_3. та ЗАТ "Комерційний банк ПриватБанк", на підставі ст.ст.24,27 Господарського процесуального кодексу України, за своєю ініціативою залучив до участі у справі в якості відповідача суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПриватБанк в особі Хмельницької філії, вважаючи, що це сприятиме з'ясуванню всіх обставин справи.
Як пояснив представник Хмельницької філії ПриватБанку (а.с.25), 19.06.2005р., в зв'язку із зміною власника заставленого підприємцем ОСОБА_3. на підставі договору №НОМЕР_9 пресу вакуумного автоматичного ПВМ-270, було укладено договір застави із новим власником - ОСОБА_4, однак, дія договору застави припинилась, оскільки зобов'язання по кредиту заставодавцем було виконано.
Підприємець ОСОБА_2, в свою чергу, стверджує, що ОСОБА_3. укладалось два договори застави - №НОМЕР_9 з ПриватБанком та №НОМЕР_1 з ВАТ "Банк Універсальний", й предметами застави згідно цих договорів були, відповідно, прес автоматичний вакуумний марки ПВМ-270 та прес автоматичний вакуумний марки ПВМ-270 А.
На думку ОСОБА_2, прес, який придбав позивач у підприємця ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 14.04.2005р. і який знаходився в заставі Приватбанку за договором застави від 03.11.2004р., не є тотожнім пресу, який передавався ОСОБА_3. Відкритому акціонерному банку "Банк "Універсальний" за договором застави №НОМЕР_1 та наявність якого перевірялась згідно акта перевірки зберігання майна від 04.06.2005р.
Однак, згідно довідки постачальника пресу (Малого приватного підприємства "Круїз") за №НОМЕР_10 (а.с.78), прес вакуумний макаронний випускався у 2004 році під маркуванням 270 та 270 А, які є тотожніми та ідентичними, і фактично підприємцем ОСОБА_3. за весь час співпраці з МПП "Круїз" було придбано у останнього всього один прес - прес вакуумний ПВМ-270 з маркуванням ПВМ-270 А, згідно договору №НОМЕР_5 від 08.07.2004р.
Цим пояснюється те, що в договорі купівлі-продажу від 14.04.2005р. предметом договору зазначено саме прес марки ПВМ-270.
Докази на підтвердження того, що ОСОБА_3. придбавався інший прес, в матеріалах справи відсутні.
Та обставина, що до моменту продажу позивачу прес знаходився у заставі в двох банках - ВАТ "Банк Універсальний" та ПриватБанку, на правовідносини між сторонами у даній справі не впливає як така, що не пов'язана з позовною вимогою.
Судовою колегією враховується наступне.
Згідно ст.316 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р. і норми якого, відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, застосовуються до спірних правовідносин, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
В силу статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як визначено ч.1 статті 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом
Здійснюючи правосуддя у господарських відносинах, суд повинен у визначеному законом порядку встановлювати по кожній справі об'єктивну істину.
Господарський суд, насамперед, повинен з'ясувати, чи існує суб'єктивне право, за захистом якого позивач звернувся до суду, чи належить воно позивачу, чи дійсно воно порушене або оспорюється, чи порушив або оспорив його відповідач.
Обґрунтованість позову, а також прийнятого потім судового рішення визначається наявністю або відсутністю доказів.
Доказами у справі, як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України покладає обов'язок доказування та подання доказів на сторони та інших учасників процесу.
З врахуванням наведених норм, а також досліджених судом обставин, що підтверджені належними доказами, а саме: факту укладення між підприємцями ОСОБА_3. та ОСОБА_4 договору купівлі-продажу пресу вакуумного автоматичного ПВМ-270 з вертикальною головкою, власником якого до моменту укладення договору являвся ОСОБА_3, сплати позивачем ОСОБА_3 коштів в сумі 98100,00грн. за вказаний прес й передачі останнього у власність покупця відповідно до накладної № НОМЕР_11 та акту прийому передачі, позивач правомірно набув право власності на прес вакуумний автоматичний ПВМ-270 з вертикальною головкою.
Фактична ж передача придбаного позивачем на законних підставах пресу ускладнюється тим, що вільно переміщувати його в просторі неможливо без демонтажу, здійснити який позивачеві перешкоджає відповідач, обмежуючи у доступі до приміщення, де знаходиться прес.
Відповідач (підприємець ОСОБА_2), всупереч ст.33 Господарського процесуального кодексу України, а також власним твердженням, що підписання акта перевірки зберігання переданого в заставу майна від 04.06.2005р. й заява ОСОБА_3 до органів внутрішніх справ, в якій він вказав, що орендує приміщення, де знаходиться спірне майно, ще не доводять того, що спірне майно неправомірно утримується нею, належних доказів на підтвердження законних підстав для утримування у себе пресу не надала, а її доводи про те, що взятий судом першої інстанції до уваги акт від 04.06.2005р. підтверджує лише факт зберігання майна, переданого підприємцем ОСОБА_3. в заставу, а не перебування спірного майна у ОСОБА_2, не заслуговують на увагу, оскільки вищевказаним актом прямо засвідчено факт знаходження майна в приміщенні по АДРЕСА_2, яке, підприємець ОСОБА_2 цього не заперечує і не спростовує, їй належить, а та обставина, що акт складався з підстави перевірки зберігання заставного майна, а не цілеспрямовано для встановлення факту наявності пресу саме у ОСОБА_2 в даному випадку не має значення.
Таким чином, з вини підприємця ОСОБА_2 позивач позбавлений можливості володіти та користуватися своєю власністю - пресом вакуумним автоматичним ПВМ-270 з вертикальною головкою, тоді як ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Захист відносин власності в Україні здійснюється на підставі загальних засад, визначених ст.386 Цивільного кодексу України, а також статтею 48 Закону України від 07.02.1991р. №697-ХІІ "Про власність".
Як зазначено в ч.1 ст.386 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.48 Закону України "Про власність" держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Статтею 391 ЦК України власнику майна надано право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, а також відшкодування завданих цим збитків (ч.2 ст.48 Закону України "Про власність").
Власник також має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч.1 ст.50 Закону України "Про власність" та ст.387 Цивільного кодексу України).
За таких обставин, вимога позивача про витребування майна із незаконного володіння підприємця ОСОБА_2 є обґрунтованою.
Місцевий господарський суд всебічно дослідив докази та доводи сторін, належно їх оцінив та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині вилучення пресу вакуумного автоматичного ПВМ-270 з вертикальною головкою у суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2.
Вирішуючи спори за участю кількох відповідачів господарський суд повинен враховувати ступінь відповідальності кожного з них.
Оскільки вини відповідача ОСОБА_3 у порушенні прав позивача не встановлено, суд першої інстанції, і з цим погоджується колегія суддів, правомірно відмовив у задоволенні позову до вказаного підприємця.
Твердження підприємця ОСОБА_2, що справу розглянуто місцевим господарським судом за відсутності представника відповідача, який не був повідомлений про час і місце розгляду справи, що, в будь-якому випадку є підставою для скасування судового рішення, є безпідставними, зважаючи на наступне.
Підприємець стверджує, що ухвалу господарського суду Хмельницької області про призначення судового засідання на 20.03.2006р. було отримано нею лише 21.03.2006р., про що свідчить відбиток штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті, в якому суд направляв копію ухвали, а також повідомлення поштового відділення від 21.03.2006р. про отримання рекомендованого листа на ім'я ОСОБА_2
Проте, вини господарського суду у тому, що доставка поштового відправлення здійснювалася з таким проміжком часу, немає.
До того ж, з довідки поштового відділення зв'язку на зворотній стороні конверта, ксерокопію якого надала підприємець, вбачається, що вчасно вручити поштове відправлення не було можливості з тієї причини, що приміщення було закрите, а адресат вибув, що ще раз підтверджує відсутність вини суду у несвоєчасному отриманні ОСОБА_2 судової ухвали.
ОСОБА_2 також вважає, що обов'язком суду було вручити копію ухвали про призначення судового засідання на 20.03.2006р. повноважному представнику відповідача, як того вимагає ст.87 Господарського процесуального кодексу України.
Проте, підприємець не врахувала, що правило цієї статті викладається альтернативно: ухвали розсилаються сторонам або вручаються їм під розписку.
Надіславши копію ухвали від 13.03.2006р. на адресу ОСОБА_2 рекомендованим листом, господарський суд свій обов'язок щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи виконав, а представник ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_5 не була позбавлена права, звертаючись 14.03.2006р. із заявою про ознайомлення з матеріалами справи та зняття з них копій (а.с.20), зняти з цієї ухвали копію.
Крім того, надуманими є доводи відповідача про те, що господарський суд першої інстанції порушив її процесуальні права, чим знехтував принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки про наявність даного спору відповідачу було відомо з часу отримання ухвали про порушення провадження у справі. Відкладаючи розгляд справи, суд надавав відповідачеві чи його представникам можливість подати докази, які, на його думку, впливатимуть на результат вирішення спору.
Невиконання відповідачем обов'язку подання доказів в обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог не є свідченням упередженості господарського суду по відношенню до відповідача.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області у даній справі є обґрунтованим та таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідає обставинам справи, а тому відсутні передбачені законом підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 20 березня 2006 року у справі №11/765 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Хмельницький - без задоволення.
2. Матеріали справи №11/765 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
судді:
Пасічник С.С.
Шкляр Л.Т.
Віддрук. 6 прим.
1 - до справи
2 - позивачу
3,4 - відповідачам
5 - третій особі
6 - в наряд