Справа № 2а-10624/08
Категорія № 2.7
ПОСТАНОВА
Іменем України
«13» січня 2009 p.
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Смішливої Т.В.
при секретарі: Лейбенко О.Д., Попові М. Г.,
за участю
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення грошової компенсації за не видане речове майно, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, у якому зазначив, що у грудні 2006 року він звільнився з органів внутрішніх справ на пенсію. На час звільнення на пенсію у бухгалтерії відповідача він отримав довідку про розмір грошової компенсації за не отримане формене обмундирування.
Просив суд стягнути з відповідача грошову компенсацію замість належних предметів форменого обмундирування у сумі 1948, 75 грн.
У подальшому позивачем було надано заяву про уточнення позовних вимог, у якій позивач просив суд визнання дій посадових осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області щодо невидача грошової компенсації замість не отриманого форменого обмундирування незаконними, стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію замість не виданих своєчасно предметів речового майна у сумі 1948 грн. 45 коп.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання відповідача - суб'єкта владних повноважень належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач у період з 01.11.1992 року до 08.12.2006 року проходив службу в органах Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, що підтверджено записами у трудовій книжці позивача (а. с. 5-6)
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про міліцію» працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України, що видається безплатно, і відзнаки.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1515 від 11 листопада 2001 року «Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх
2
військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу податкової міліції» затверджено опис і зразки форменого одягу.
На виконання вказаної постанови 05.12.2003 року видано наказ Міністра внутрішніх справ України № 1489, яким затверджено Положення про забезпечення речовим майном осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, (далі - Положення)
Вказаним Положенням було передбачено виплату грошової компенсації замість не виданих своєчасно предметів речового майна, на які настали нові терміни видачі.
Однак, Наказом Міністра внутрішніх справ України № 1265 від 30.12.2005 року внесено зміни до наказу Міністра внутрішніх справ України № 1489, у тому числі виключено положення п. 3.10 щодо виплати грошової компенсації замість не виданих своєчасно предметів речового майна, на які настали нові терміни видачі.
Тобто, на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ України, а саме на 08.12.2006 року, положення наказу Міністра внутрішніх справ України № 1489 від 05.12.2003 року щодо виплати грошової компенсації замість не виданих своєчасно предметів речового майна, на які настали нові терміни видачі вже не діяли.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання дій посадових осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області щодо невидача грошової компенсації замість не отриманого форменого обмундирування такими, що відповідають діючому законодавству, а вимоги позивача необґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах ОСОБА_3 до Луганського обласного військового комісаріату про зобов'язання видачі речового майна відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу- з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено 19 січня 2009 року.