УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2015 року Справа № 876/1846/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
з участю секретаря судового засідання - Лемцьо І.В.,
представника відповідача- Боднар М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області до Галицького районного споживчого товариства про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в :
18 грудня 2013 року позивач - управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано- Франківської області звернулося в суд з позовом до відповідача - Галицького районного споживчого товариства, в якому просило стягнути заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01 жовтня по 28 листопада 2013 року в сумі 617,28 грн.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України виплачено пільгову пенсію громадянину ОСОБА_1, який працював у Галицькому районному споживчому товаристві на загальну суму 617,28 грн. Відповідачу вчасно направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених згідно зі ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Разом з тим, такі витрати Галицьким районним споживчим товариством добровільно не сплачено, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 617,28 грн. Апелянт також звертає увагу на те, що "Галицьке районне споживче товариство" видало ОСОБА_1 відповідну довідку про отримання пільгового стажу, чим підтвердило свій обов'язок відшкодувати спірну суму виплаченої пенсії. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.
Представник відповідача - Боднар М.М. подала до суду заперечення на апеляційну скаргу (вх.№К-6244/14 від 24.02.2014 року), у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Представник позивача - управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.
Копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №13039398 від 14 лютого 2012 року підтверджується, що Галицьке районне споживче товариство зареєстроване Галицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як юридична особа 25 березня 1997року.
Галицьке районне споживче товариство є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 16 вересня 2010 року призначена та виплачується пенсія на пільгових умовах відповідно до п.п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (а.с.8-12).
Відповідно до розрахунку управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області місячний розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1І складав 308,64 грн. (а.с.7).
Вказаний розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій надіслано відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.15).
У встановлені терміни фактичні суми витрат на виплату і доставку пенсій вказаних в розрахунках пенсіонеру за віком на пільгових умовах, відповідачем не відшкодовано.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт правонаступництва між Галицьким районним споживчим товариством та Галицьким автотранспортним підприємством не встановлений, а тому вимога про відшкодування відповідачем витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах є безпідставною.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з Особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах, призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Ч. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що у цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору до Пенсійного фонду України об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п."б"- "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до п.6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (із змінами) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно з п. 6.2, 6.3 розділу 6 вищевказаної Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в період з 13 липня 1982 року по 13 січня 1990 року працював газоелектрозварювальником в Галицькому автотранспортному підприємстві (а.с.10-11).
З метою з'ясування питання про наявність у Галицького районного споживчого товариства обов'язку з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 та, як наслідок, правомірності включення відповідачем до розрахунку фактичних витрат відповідних сум до відшкодування відповідачем, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність встановлення факту правонаступництва прав та обов'язків між Галицьким районним споживчим товариством та Галицьким автотранспортним підприємством.
Постановою правління Галицької районної спілки споживчих товариств від 11 листопада 1994 року Галицьке автотранспортне підприємство ліквідовано з 15 листопада 1994 року, а майно передане у підпорядкування райспоживспілки (а.с.21,50-51).
Відповідно до постанови позачергової конференції споживчої кооперації Галицького району від 14 березня 1997 року Галицьку райспоживспілку реорганізовано в районне споживче товариство з 01 квітня 1997 року (а.с. 20, 52).
З 01 квітня 1998 року створено на основі переданого в 1994 році майна автотранспортне підприємство як госпрозрахункове підприємство власного господарства райспоживтовариства із власним статутом відповідно до постанови правління Галицького районного споживчого товариства від 24 березня 1998 року (а.с.53).
Відповідно до постанови правління Галицького районного споживчого товариства від 25 червня 2011 року Галицьке автотранспортне підприємство райспоживтовариства реорганізоване шляхом приєднання до Виробничо-заготівельного об'єднання Галицького районного споживчого товариства з передачею усіх майнових прав та обов'язків приєднаного підприємства останньому (а.с.54).
У зв'язку з вказаною реорганізацією, державну реєстрацію Галицького автотранспортного підприємства Галицького районного споживчого товариства скасовано відповідно до розпорядження першого заступника голови Галицької районної державної адміністрації від 27 березня 2002 року за № 92 (а.с.55).
Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 30 липня 2004 року в справі № Б-7/59 боржника - Галицьке виробничо-заготівельне об'єднання райспоживтовариства визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с.60).
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 28 грудня 2006 року в справі № Б-7/59 затверджено ліквідаційний баланс, звіт ліквідатора Виробничо-заготівельного об'єднання Галицької райспоживспілки, а банкрута Виробничо-заготівельне об'єднання Галицької райспоживспілки ліквідовано як юридичну особу (а.с.61-62).
Крім того, в п.14 статуту Галицького районного споживчого товариства, затвердженого зборами уповноважених членів райспоживтовариства (протокол № 2 від 23 лютого 2004 року) та зареєстрованого Галицькою районною державною адміністрацією розпорядженням № 136 від 25 березня 1997 року із змінами і доповненнями управління економіки Галицької РДА від 02 березня 2004 року визначено, що колективний член споживчого товариства зберігає господарську самостійність, права юридичної особи та керується у своїй діяльності власним статутом, споживче товариство не відповідає за зобов'язання свого колективного члена.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність факту правонаступництва між Галицьким районним споживчим товариством та Галицьким автотранспортним підприємством, а тому вимога про відшкодування відповідачем витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах є безпідставною.
Колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянта на те, що "Галицьке районне споживче товариство" видало ОСОБА_1 відповідну довідку про отримання пільгового стажу, чим підтвердило свій обов'язок відшкодувати спірну суму виплаченої пенсії, оскільки вказана довідка підтверджує тільки факт трудової діяльності ОСОБА_1 у "Галицькому автотранспортному підприємстві" у період з 13 липня 1982 року до 13 січня 1990 року та не свідчить про правонаступництво "Галицького районного споживчого товариства" по зобов'язаннях "Галицького автотранспортного підприємства".
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у справі № 809/4023/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.І. Мікула
Судді А.Р. Курилець
М.П. Кушнерик
Повний текст ухвали виготовлено 23 лютого 2015 року.