Справа № 2а-27273/08
Категорія 2.19.4
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«21» січня 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді: Смішливої Т.В.,
при секретарі: Попові М. Г.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1 (довір, від 16.11.2007 року),
представник відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області незаконними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області, у якому зазначили, що ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 2 групи від захворювання, пов'язаного з роботами щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Однак, вважає, що відповідач неправомірно призначив пенсію у меншому розмірі ніж встановлено законодавством для осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
В обґрунтування позовних вимоги, зазначає, що згідно зі ст. 54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону 06.06.1996р.) (далі - Закон) призначений розмір пенсії для інвалідів 2 групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Статтею 50 вказаного закону передбачено призначення додаткової пенсії для осіб, віднесених до 1 категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідів 2 групи у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Із заявою про перерахунок пенсії позивач 17.09.2008 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області, однак, відповіддю від 01.10.2008р. №491/в-2 отримав відповідь, у якій відповідач заперечував можливість перерахунку пенсії.
Позивач просив суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області незаконними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії, як інваліду 2 групи, встановивши її у розмірі 8 мінімальної пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю - у розмірі 75%мінімальної пенсії за віком, з 01.01.2008 року з урахуванням положень ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, надав заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на наступне.
Так, оскільки позивач звернувся з адміністративним позовом про визнання дій неправомірними з посилкою на невірну трактовану статтю, та недоведеністю факту неправомірності дій, відповідач заперечував проти задоволення вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач належить до 1 категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 14.02.2003 року, є інвалідом 2 групи від захворювання, пов'язаного з роботами щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. (а.с. 6).
Відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК 22.03.2006 р. позивачу при повторному огляді встановлена безстроково друга група інвалідності захворювання, пов'язаного з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 6).
2
Судом встановлено, що позивач 17.09.2008 року звертався із заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про призначення йому пенсії, виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії - 75% мінімальної пенсії за віком. (а.с. 8).
Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону 06.06.1996р.) розмір пенсії для інвалідів 2 групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону 06.06.1996р.) таким інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Цим же Законом визначено, що порядок обчислення вказаних пенсій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 523 від 30 травня 1997 р. «Про затвердження нового порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника, внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено такий новий порядок, при цьому у ньому про дубльовано вказані положення Закону стосовно того, що розмір пенсії для інвалідів 2 групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Частиною 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності з 31 жовтня 2006 року, встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Тобто, суд вважає, що починаючи з 01.11.2006 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, органи Пенсійного фонду України зобов'язані здійснювати перерахунок пенсії з дня встановлення нового розміру мінімальної пенсії за віком незалежно від звернення пенсіонера.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача зробити перерахунок пенсії ОСОБА_3 у 2008 році підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема статтями 50, 54 вказаного Закону передбачається, що з 01.01.2008 року особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах інвалідам 2 групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2 групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ч.3 ст. 54 Закону). Відповідно до статті 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу "Кечко проти України" (рішення від 8 листопада 2005 року) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України. Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
3
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, вимоги ОСОБА_3 щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області здійснити перерахунок пенсії у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.
З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог ОСОБА_3, зобов'язавши Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з розрахунку не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю - у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 01.11.2006 до 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року.
Визначаючи, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню у період з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року суд зазначає, що у вказаний період відповідач не має права зменшувати існуючий розмір пенсії позивача, як це і передбачено нормами діючого пенсійного законодавства, однак, і проводити перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням мінімальної пенсії за віком у відповідача також не має законних підстав.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про прожитковий мінімум», Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 159, 161, 163, 167 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_3 незаконними з 01 листопада 2006 року до 31 грудня 2007 року та починаючи з 22 травня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01 листопада 2006 року до 31 грудня 2007 року та починаючи з 22 травня 2008 року з урахуванням положень ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Перерахунок здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом,
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови виготовлено 26 січня 2009 року.