Справа № 2а-21072/08

Категорія №2.19.5

 

 

ПОСТАНОВА

 Іменем України

 «20» січня 2009 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:                                                  Смішливої Т.В.

при секретарі:                                    Попові М. Г.,

за участю:

представника позивача:                                        ОСОБА_1 (дов. від 19.09.08 p.),

представника відповідача:                                     не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про відновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом своїх прав,  визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області,  зобов'язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії та про індексувати невиплачену суму з 01.01.2006 року на момент виплати,  виплату матеріальної та моральної шкоди,  -

 

ВСТАНОВИВ:

 

У вересні 2008 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про відновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом своїх прав,  зобов'язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії та про індексувати невиплачену суму з 01.01.2006 року на момент виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив,  що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим,  у відповідності до  ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  Вважав,  що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії  ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності  ст.  22 Конституції України п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вважав неможливе їх застосування з 01.01.2008 року.

У подальшому позивачем спрямовано на адресу суду заяву про збільшення позовних вимог. Позивач просив відновити пропущений строк звернення до суду за захистом своїх прав,  визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області,  зобов'язати зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії та про індексувати невиплачену суму з 01.01.2006 року по теперішній час,  стягнути 3% річних від простроченої суми,  виплатити матеріальну та моральну шкоди у п'ятикратному розмірі від суми нанесеної матеріальної шкоди,  виплачувати надалі державну соціальну підтримку згідно  ст. .6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав,  надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився,  про місце,  дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.  Від нього на адресу суду надійшли заперечення,  у яких відповідач посилається на наступне.

Так порядок надання пільг,  передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. Крім того,  згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету

 

2

України,  а не за рахунок коштів бюджету Пенсійного фонду України. Також,  посилався,  що розмір мінімальної пенсії за віком,  визначений  ст.  28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій,  призначених за цим Законом.  У 2007 році законодавчо не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії дітям війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  Вважав свої дії правомірними,  тому просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи,  суд вважає,  що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до  ст.  87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,  нараховані суми пенсії,  не затребувані пенсіонером своєчасно,  виплачуються за минулий час не більше як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії; суми пенсії,  не одержані своєчасно з вини органу,  що призначає або виплачує пенсію,  виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.  Таким чином,  суд не вважає,  що позивачем пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

З матеріалів справи вбачається,  що позивач має правовий статус дітей війни,  що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 (а. с. 7).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року,  що набрав чинності 01 січня 2006 року,  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,  що виплачується замість пенсії,  підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Порядок надання пільг,  передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  Кабінетом Міністрів України у 2006 році розроблено не було.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Європейський суд з прав людини,  розглядаючи справу "Кечко проти України" (рішення від 8 листопада 2005 року) зауважив,  що в межах свободи дій держави визначати,  які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити,  призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок,  вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак,  якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок,  і дотримано всі вимоги,  необхідні для цього,  органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Згідно  ст.  19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 147 Конституції України передбачено,  що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Відповідно до п. 1 ч.2  ст.  17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори,  що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.

Разом з цим,  рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»,  якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  визнані такими,  що не відповідають Конституції України.

Статтею 152 Конституції України передбачено,  що закони,  інші правові акти або їх окремі положення,  що визнані неконституційними,  втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином,  за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року,  за який заявлено позовні вимоги,  положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того,  що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,  що виплачується замість пенсії,  підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

 

3

Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни у 2008 році суд виходить з наступного.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось,  що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги,  що виплачується замість пенсії,  виплачується підвищення у розмірі надбавки,  встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими,  що не відповідають Конституції України.

Таким чином,  вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.

Враховуючи вищевикладене,  суд вважає,  що позовні вимоги про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни підлягають задоволенню за період з 09.07.2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року з урахуванням фактично виплачених сум,  у задоволенні позовних вимог в іншій частині необхідно відмовити.

Суд вважає,  що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача робити перерахунок підвищення пенсії ОСОБА_2 у разі підвищення мінімальної пенсії за віком надалі,  є необгрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав,  свобод та інтересів фізичних осіб,  прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади,  органів місцевого самоврядування,  їхніх посадових і службових осіб,  інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства,  в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача,  внаслідок чого зобов'язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним,  оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства,  яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.

Вимоги про індексацію невиплаченої суми з 01.01.2006 року на момент виплати та стягнення 3% річних від простроченої суми не підлягають задоволенню в зв'язку з тим,  що посилання позивача на наявність правовідносин між кредитором і боржником є безпідставними,  оскільки,  спірні правовідносини регулюються спеціальним законом і не відносяться до тих,  що регулюються правовідносинами зобов'язального права. Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» така компенсація та індексація передбачені тільки у разі,  якщо належні громадянинові суми були нараховані та своєчасно не виплачені,  а у даному випадку позивачу відповідачами ніяких сум не нараховувалося,  у зв'язку з чим вимоги зазначених Законів на виниклі правовідносини не поширюються.

По друге,  згідно  ст.  2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян,  одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Підтримка купівельної спроможності соціальних виплат,  які визначаються залежмо від прожиткового мінімуму,  здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму відповідно до законодавства.

Підвищення до пенсії дітям війни є соціальною гарантією,  розраховується з мінімальної пенсії за віком,  яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність,  носить разовий характер,  тому її індексація діючим законодавством не передбачена. Крім того,  індексації підлягають нараховані та не сплачені своєчасно суми,  а у даному випадку підвищення до пенсії як дитині війни позивачу раніше не нараховувалось.

 

4

Також не підлягають задоволенню вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Відповідно до вимог  ст.  1167 ЦК України моральна шкода завдана неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності вини. Суд не вбачає винних дій чи бездіяльності в діях відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області,  яке керувалося діючою нормативною базою при нарахуванні пенсії. В судовому засіданні не встановлені обставини,  які б вказували на заподіяння позивачу моральної шкоди,  позивачем також не надано належного розрахунку суми завданої матеріальної шкоди.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати,  зокрема: у приниженні честі,  гідності,  престижу або ділової репутації,  моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я,  у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної),  прав,  наданих споживачам,  інших цивільних прав,  у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом,  у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя,  порушенні стосунків з оточуючими людьми,  при настанні інших негативних наслідків.

Згідно  ст.  94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони,  яка не є суб'єктом владних повноважень,  суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету,  якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування,  його посадова чи службова особа),  а у випадку часткового задоволення позову - відповідно до задоволених вимог.

Керуючись  ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,   ст.  ст.  62,  71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»,   ст.  110 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік",  Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008,   ст.   ст.  2,  17,  18,  87,  94,  158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати незаконними дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня

2007         року по 31 грудня 2007 року та починаючи з 22 травня 2008 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області здійснити ОСОБА_2 виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня

2008         року з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 1,  70 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України,  якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана в строк,  встановлений цим Кодексом,  ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено 23 січня 2009 року.