УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 876/1015/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно- господарських санкцій, -

в с т а н о в и в :

19 листопада 2013 року позивач - ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Управління Укртрансінспекції у Закарпатській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансінспекції у Закарпатській області від 08 листопада 2013 року №04226 та №04227 про застосування адміністративно-господарських санкцій.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що відповідачем не доведено фактів порушення позивачем умов праці та відпочинку. Крім того, ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» не передбачено підстав для накладення адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу за відсутність протоколу повірки та адаптації тахографа. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому відповідно до положень ч. 1 ст. 197 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 11 вересня 2013 року № 020004, державними інспекторами відділу державного контролю Управління Укртрансінспекції у Закарпатській області проведено рейдову перевірку додержання вимог законодаства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Під час проведення перевірки транспортного засобу марки КАМАЗ 4310, д.р.н.НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, в смт. Дубове Тячівського району Закарпатської області виявлено ряд порушень, а саме: відсутній протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; у водія ОСОБА_2 на момент перевірки був відсутній щоденний реєстраційний лист режиму праці та відпочинку.

За результатами перевірки складено Акт № 089882 від 16 вересня 2013 року.

27 вересня 2013 року Управлінням Укртрансінспекції в Закарпатській області через Ужгородський поштамт відправлено ОСОБА_1 запрошення на 03 жовтня 2013 року на розгляд справи за вищевказним Актом № 089882, в якому запропоновано ОСОБА_1 прибути в Управління Укртрансінспекції в Закарпатській області та надати письмові пояснення та докази про відсутність порушень автотранспортного законодавства.

Вказане запрошення отримано позивачем 28 вересня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.39).

ОСОБА_1 на розгляд справи 03 жовтня 2013 року не з'явився.

08 листопада 2013 року начальником Управління Укртрансінспекції в Закарпатській області Слободянюком С.М. винесено постанову №04226 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700,00 грн. за порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній протокол про адаптацію та перевірку тахографа до транспортного засобу та постанову №04227 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 340,00 грн. - за порушення абз.8 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: порушення режиму праці та відпочинку водієм ОСОБА_2 за 16 вересня 2013 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб передбачений Положенням про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 387, Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, факт порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт є доведеним, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарських санкцій є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що такий відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 387 Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті - є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України, та входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.

Згідно з п.2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» від 08 листопада 2006 року № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

П.4 вказаного Порядку передбачено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Під час проведення рейдової перевірки, відповідно до п. 15 Порядку, перевіряється виключно: наявність визначених ст.ст.39,48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог ст.ст.53,56,57,59 Закону України «Про автомобільний транспорт»; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); оснащення таксі справним таксометром; додержання водієм режиму праці та відпочинку; наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів.

Відповідно до п.4 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів» від 07 червня 2010 року № 340, з 01 червня 2013 року, колісні транспортні засоби, що використовуються для перевезення вантажів, з повною масою понад 12 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 повна маса транспортного засобу марки КАМАЗ 4310, д.р.н. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1, складає 15 тонн 305 кг (а.с.15, 37).

П.3.3 Інструкціїї з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року № 385, передбачено, що водій транспортного засобу має надати: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена Поправка № 6 до ст. 12 ЄУТР за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто (1+28 тахокарт).

Відповідно до ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно- транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно зі ст.49 вказаного Закону водій транспортного засобу зобов'язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством; перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та у візування вантажу для його безпечного перевезення; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі); дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

За перевезення вантажів без наявності документів, перелік яких визначено ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» до автомобільного перевізника застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян (абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Оскільки тахокарти є носієм інформації про дотримання водієм режиму праці та відпочинку, їх відсутність під час державного контролю підтверджує порушення режиму праці та відпочинку водієм транспортного засобу.

За порушення режиму праці та відпочинку водієм транспортного засобу до автомобільного перевізника застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (абз.8 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

З матеріалів справи вбачається, що 16 вересня 2013 року о 21 год. 30хв. при перевірці транспортного засобу марки КАМАЗ 4310, д.р.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, в смт. Дубове Тячівського району Закарпатської області виявлено відсутність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, який є обов'язковим для колісних транспортних засобів, що використовуються для перевезення вантажів, з повною масою понад 12 тонн; крім того, у водія ОСОБА_2, котрий був найманим працівником ФОП ОСОБА_1, на момент перевірки був відсутній щоденний реєстраційний лист режиму праці та відпочинку.

Відповідно до ч.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» при вчиненні однією особою двох або більше порушень, адміністративно-господарський штраф накладається за кожне порушення окремо.

Аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб передбачений Положенням про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 387, Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, факт порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт є доведеним, а тому постанови про застосування адміністративно-господарських санкцій винесені правомірно.

Колегія суддів критично оцінює покликання апелянта на те, що на нього не поширюється Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, оскільки відповідно до п.1.4 це положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв, є безпідставними та спростовується наявними в матеріалах справи товарно-транспортною накладною ААК №204 від 16 вересня 2013 року та довідкою Тячівського районного центру зайнятості населення від 12 грудня 2013 року №2050, де зазначено, що ОСОБА_2 є найманим працівником ФОП ОСОБА_1 та в день перевірки - 16 вересня 2013 року здійснював для нього вантажні перевезення.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі № 807/4078/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик