У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Короткевича М.Є. |
|
суддів |
Пошви Б.М., Нікітіна Ю.І. |
|
за участю прокурора |
Ковзеля П.О. |
|
та засуджених |
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 |
розглянула в судовому засіданні 27 червня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2006 року.
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,
судимого 15.07.2005 року за ч. 2 ст. 188, ч. 2 ст. 186,
ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 304 КК України на 5 років
позбавлення волі зі звільненням відбуття покарання
на підставі ст. 75 КК України з випробуванням на 3 роки,
за ст. 304 КК України на 3 роки позбавлення волі;
за ч. 4 ст. 152 КК України на 10 років позбавлення волі;
за ч. 3 ст. 153 КК України на 9 років позбавлення волі;
за ч. 2, п.п. 4, 10 і 12 ст. 115 КК України на 14 років і 6 місяців позбавлення волі, а за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено 14 років 6 місяців позбавлення волі.
За сукупністю вироків згідно зі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено 15 років 6 місяців позбавлення волі;
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця та
жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, судимого 15.07.2005 року
за ч. 2 ст. 188, ч. 2 ст. 186 і ч. 3 ст. 185 КК України
на 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбуття
покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням
на 2 роки -
за ст. 304 КК України на 3 роки позбавлення волі;
за ч. 4 ст. 152 КК України на 10 років позбавлення волі;
за ч. 3 ст. 153 КК України на 9 років позбавлення волі;
за ч. 2, п.п. 4, 10 і 12 ст. 115 КК України на 14 років і 6 місяців позбавлення волі, а за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено 14 років і 6 місяців позбавлення волі. За сукупністю вироків згідно зі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно визначено 15 років позбавлення волі;
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, судимого 15.07.2005 року
за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі зі
звільненням від відбуття покарання на підставі ст. 75
КК України з випробуванням на 3 роки -
за ч. 2 п.п. 4 і 12 ст. 115 КК України на 11років позбавлення волі, а за сукупністю вироків згідно зі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно визначено 12 років позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнано винними у вчиненні таких злочинів.
13 серпня 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, вважаючи, що ОСОБА_4 - мати ОСОБА_3 отримала пенсію, стали її шукати, щоб взяти у неї гроші на спиртне. Знайшовши ОСОБА_4 у її городі, що по АДРЕСА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_2, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння і спала на землі та не виявивши у неї грошей, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, використовуючи безпорадний стан ОСОБА_4 та застосовуючи до неї фізичне насильство, спочатку ОСОБА_1, а потім ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_3 вчинили зґвалтування потерпілої ОСОБА_4 та задовольнили з нею свою статеву пристрасть неприродним способом. Під час вчинення зазначених дій ОСОБА_1 завдав потерпілій дерев'яною рукояткою сокири два удари по голові, а ОСОБА_2 два удари кулаком в обличчя.
Після цього, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою з особливою жорстокістю вчинили умисне вбивство потерпілої ОСОБА_4 наносячи їй численні удари: ОСОБА_1 рукояткою сокири по голові і в грудну клітину, а також він, взявши у ОСОБА_3 ножа, завдав ним ще чотири удари у живіт потерпілої і передав ножа ОСОБА_2, який теж завдав ним потерпілій чотири удари у живіт і передав ніж ОСОБА_3, котрий, взявши ніж, завдав ним своїй матері ОСОБА_4 три удари у шию.
Крім того, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вчинили умисне вбивство ОСОБА_4, поєднане із зґвалтуванням і задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, а також втягнули неповнолітнього ОСОБА_3 у пияцтво і злочинну діяльність.
На вирок подані касаційні скарги.
Засуджений ОСОБА_1 стверджує, що його необґрунтовано засуджено, а також посилається на те, що під час досудового слідства до нього застосовувалися недозволені методи слідства, у зв'язку з чим він визнав себе винним у вчиненні зазначених у вироку злочинів. Просить об'єктивно розглянути його скаргу.
Засуджений ОСОБА_2 також стверджує, що його необґрунтовано засуджено і посилається в скарзі на те, що до нього застосовувалися недозволені методи слідства, у зв'язку з чим він визнав себе винним у вчиненні зазначених у вироку злочинів. Просить прийняти справедливе рішення.
Засуджений ОСОБА_3 зазначає, що його вина недоведена, а тому він просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, пояснення засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, які просили вирок скасувати, а справу направити на нове розслідування та міркування прокурора про зміну вироку у відповідності зі ст. 395 КПК України застосувати до кожного засудженого замість ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України, а в решті вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у вчиненні ними зазначених у вироку злочинів підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Викладені у касаційних скаргах доводи про непричетність засуджених до вчинення зазначених злочинів є безпідставними, оскільки вони спростовуються наведеними у вироку доказами.
Так, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, вказуючи на свою непричетність до вчинення зазначених у вироку злочинів, під час досудового слідства неодноразово, будучи допитаними, а також під час відтворення обстановки і обставин події визнавали себе винними у вчиненні зазначених злочинів і пояснювали, що 13 серпня 2005 року вони разом вживали алкогольні напої. Потім пішли шукати мати ОСОБА_3 - ОСОБА_4, щоб взяти у неї гроші на спиртне, вважаючи, що остання повинна отримати пенсію. Вони знайшли ОСОБА_4 у її городі, котра у стані алкогольного сп'яніння спала на землі, але гроші у неї вони не виявили.
Після цього, ОСОБА_1 запропонував зґвалтувати ОСОБА_4 і ОСОБА_2 дав на це згоду.
Спочатку ОСОБА_1, а потім ОСОБА_2, у присутності ОСОБА_3, зґвалтували потерпілу ОСОБА_4 та задовольнили з нею свою статеву пристрасть неприродним способом. Під час цих дій ОСОБА_1 завдав потерпілій рукояткою сокири два удари по голові, а ОСОБА_2 - два удари кулаком в обличчя. Усвідомлюючи те, що ОСОБА_4 впізнала їх під час вчинення з нею зазначених дій, а також достовірно знаючи про неповнолітній вік ОСОБА_3 і те, що потерпіла його мати, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 і ОСОБА_3 її вбити, на що останні дали згоду.
З цією метою ОСОБА_1 рукояткою сокири завдав ОСОБА_4 численні удари по голові, грудну клітину та, взявши у ОСОБА_3 ножа, завдав ним ще чотири удари їй і живіт і передав ножа ОСОБА_2, який теж наніс ним чотири удари потерпілій у живіт та передав ніж ОСОБА_3, котрий теж завдав ним своїй матері три удари у шию.
Потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що про смерть матері він дізнався від брата ОСОБА_3, котрий на його запитання про те, як це сталося промовчав та сказав, що мати мертва і знаходиться у городі. ОСОБА_3 дружив з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і вживав алкогольні напої. 13 серпня 2005 року мати отримала пенсію, котру віддала на зберігання сусідці.
Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що він був понятим при відтворенні обстановки і обставин події з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, яке проводилося у городі потерпілий ОСОБА_4, де ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 добровільно розповіли і показали про обставини вчинення зґвалтування ОСОБА_4 і задоволення з нею своєї статевої пристрасті неприродним способом та про обставини вчинення ними її вбивства.
З протоколу огляду місця події вбачається, що у городі на АДРЕСА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено труп ОСОБА_4, з ознаками насильницької смерті, без нижнього одягу, який знаходився біля трупа (т. 1, а.с. 33-39).
Показання засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, данні ними під час досудового слідства, в яких вони визнавали себе винними у вчиненні зазначених злочинів узгоджуються з протоколом огляду місця події; з висновком судово-медичної експертизи, якою встановлено, що смерть ОСОБА_4 настала від поєднаної травми голови, шиї та тулуба у вигляді сукупності ушкоджень голови, шиї та тулуба, ускладненої масивною кровотечею та розвитком травматичного шоку.
На трупі виявлені численні тілесні ушкодження: черепно-мозкову травму у вигляді численних саден і синців обличчя, осколкового перелому спинки носа, крововиливів під слизовими оболонками обох губ, кінчика язика, під кон'юнктивою лівого ока, численних крововиливів у товщі м'яких покривних тканин склепіння черепа, крововиливів та набряку під оболонки і в речовину головного мозку;
- двосторонні переломи ребер та грудини з крововиливами у товщі міжреберних м'язів та під пристінковою плеврою, численні розриви лівої долі печінки;
- 3 колото-різані рани шиї, одно із них проникає в порожнину глотки;
- 8 проникаючих колото-різаних ран живота з ушкодженням печінки та шлунку;
- крововиливи під ендокардом лівого шлуночку серця, нерівномірне кровонаповнення судин внутрішніх органів.
Також висновком судово-медичної експертизи встановлено, що виявлені ушкодження лівої малої статевої губи, піхви, губ матки, анального отвору утворились від дії тупих предметів (предмету), якими міг бути напружений чоловічий статевий член, внаслідок його введення в піхву та пряму кишку (т. 1, а.с. 40-47).
Із показань засудженого ОСОБА_3 вбачається, що після нанесення потерпілій ОСОБА_4 ударів ножем, він забрав ніж додому, де обмив лезо ножа і ліг відпочивати.
Показання ОСОБА_3 узгоджуються з протоколом огляду місця його проживання, що в одній кімнаті будинку було виявлено і вилучено ножа з рукояткою у вигляді рибки з лезом з обох боків (т. 1, а.с. 32).
Як вбачається із показань засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, вони всі завдавали удари потерпілій ножем, який був у ОСОБА_3 на місці події.
Їх показання узгоджуються з висновками медико-криміналістичної та трасологічної експертиз, якими встановлено, що колото-різані рани виявлені на трупі ОСОБА_4 і пошкодження на светрі, вилученого з трупа, могли бути заподіяні кленком ножа, вилученого за місцем проживання ОСОБА_3 (т. 2, а.с. 22-26 і 35-41).
Як вбачається з матеріалів справи, і це підтверджується доказами, яким суд дав належну оцінку у вироку, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 обґрунтовано засуджено за вчинення зазначених у вироку злочинів і їх злочинні дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ст. 304, за ч. 2 п.п. 4, 10, 12 ст. 115 КК України, а ОСОБА_3 за ч. 2 п.п. 4 і 12 ст. 115 КК України судом кваліфіковані вірно.
Тому твердження в касаційних скаргах засуджених про недоведеність їх вини не ґрунтуються на матеріалах справи і є безпідставними.
Посилання в скаргах засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на те, що до них застосовувалися недозволені методи ведення слідства, у зв'язку з чим вони давали визнавальні показання у вчиненні зазначених у вироку злочинів є безпідставними.
Даних, які б свідчили про те, що до ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 могли застосовуватися такого характеру методи слідства, у справі немає.
Крім того, така заява з боку засуджених перевірялась прокуратурою і підтвердження не знайшла, про що 21.12.2005 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції (т. 3, а.с. 17).
Також заява з боку засуджених перевірялась під час розгляду справи у судовому засіданні, де були допитані працівники міліції ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які займалися розслідуванням обставин вбивства ОСОБА_4 на початковій стадії і підтвердження не знайшла.
З матеріалів справи видно, що органами досудового слідства і судом досліджено всі обставини, які могли мати значення для справи і істотних порушень норм кримінально-процесуального закону по справі не виявлено.
Міра покарання, призначена ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у відповідності з вимогами кримінального закону, вона відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та даним про їх особи.
Підстав для скасування вироку, як про це ставиться питання в касаційних скаргах засудженого, колегія суддів не вбачає.
Разом із тим, керуючись ст. 395 КПК України, колегія суддів вважає, що вирок в частині призначення всім засудженим покарання за сукупністю вироків підлягає зміні.
Суд, призначаючи засудженим покарання за сукупністю вироків, застосовував положення статті 71 КК України, але послався при цьому на ч. 4 ст. 70 КК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у цій частині необхідно змінити, пославшись на те, що кожному із засуджених остаточне покарання призначено на підставі ст. 71 замість ч. 4 ст. 70 КК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України -
у х в а л и л а:
Касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 залишити без задоволення.
У відповідності зі ст. 395 КПК України вирок судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінити.
Вважати, що остаточне покарання за сукупністю вироків призначено засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не за ч. 4 ст. 70 КК України, а на підставі ст. 71 КК України.
В решті вирок залишити без зміни.
судді:
Короткевич М.Є. Пошва Б.М. Нікітін Ю.І.