ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року Справа № 925/843/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я,

суддів:Коваленка В.М., Міщенка П.К.,

розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємства "ВІКТОРІЯ"

на ухвалугосподарського суду Черкаської області від 30.10.2014 року

та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 року

у справі№ 925/843/14 господарського суду Черкаської області

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Юссам"

доКомунального підприємства "Облпаливо" Черкаської обласної ради

пробанкрутство

за участю представників сторін: від Приватного підприємства "ВІКТОРІЯ" - Цукур А.С., дов. б/н від 05.12.2014 року; від Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна" - Олефіренко С.М., дов. б/н від 03.09.2014 року, Гузенко П.В., дов. б/н від 05.11.2014 року; від Комунального підприємства "Облпаливо" - Воєвода Ю.В., дов. б/н від 05.08.2014 року; від Генеральної прокуратури України - Савицька О.В., посв. № 015589,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.10.2014 року у справі № 925/843/14 (суддя - Хабазня Ю.А.) затверджено перелік конкурсних кредиторів, розмір їх вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги: Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго": 1 черга - 1218 грн., 4 черга - 19379,84 грн.; Державна податкова інспекція у м. Черкаси Головного управління Міндоходів у Черкаській області: 2 черга - 297570,99 грн., 3 черга - 4064412,13 грн., 6 черга - 681010,39 грн.; Кам'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області: 3 черга - 7591,79 грн., 6 черга - 799,20 грн.; Уманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області: 3 черга - 23608,92 грн., 6 черга - 166,90 грн.; Звенигородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області: 3 черга - 64743,93 грн., 6 черга - 4774,70 грн.; Тальнівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області: 3 черга - 32573,57 грн.; Золотоніська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області: 3 черга - 14743,69 грн.; Управління пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області: 2 черга - 515565,17 грн., 6 черга - 76871,95 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю "Ростенерго": 1 черга - 1218 грн., 4 черга - 393720 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Афіна": 1 черга - 1218 грн., 4 черга - 345647,46 грн., відмовлено у визнанні вимог цього кредитора конкурсними на суму - 2607,70 грн. 3% річних; Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" у особі Черкаської філії ПАТ "Укртелеком": 1 черга - 1218 грн., 4 черга - 1740,94 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю "Лани Черкащини": 1 черга - 1218 грн.; 4 черга - 316587,16 грн.; Христинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області: 3 черга - 2855,72 грн. Визнано вимоги товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Метал", які не є конкурсними: 1 черга - 1218 грн., 6 черга - 695516,12 грн. Відмовлено повністю у визнанні кредиторських вимог Приватного підприємства "ВІКТОРІЯ" на суму 9554502,22 грн. Відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Юссам" про проведення експертизи вимог Державної податкової інспекції у м. Черкаси Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року у справі № 925/843/14 (головуючий суддя - Пантелієнко В.О., суддя - Доманська М.Л., суддя - Остапенко О.М.) апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВІКТОРІЯ" (далі - ПП "ВІКТОРІЯ") залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.10.2014 року у справі № 925/843/14 - без змін.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.10.2014 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року у справі № 925/843/14, ПП "ВІКТОРІЯ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.10.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року у справі № 925/843/14 скасувати в частині відхилення кредиторських вимог ПП "ВІКТОРІЯ" і прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги ПП "ВІКТОРІЯ" у повному обсязі.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 6, 203, 204, 234, 536, 627, 694 Цивільного кодексу України, ст. 198 Господарського кодексу України, ст. ст. 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін та прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.06.2014 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юссам" порушено провадження у справі № 925/843/14 про банкрутство Комунального підприємства "Облпаливо" (далі - КП "Облпаливо").

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство) кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Ч. ч. 1, 3, 6, 8 ст. 23 Закону про банкрутство передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, які додаються до заяви, а також докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна та документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, після офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство КП "Облпаливо" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 24.06.2014 року, господарським судом першої інстанції, у відповідності до ст. 25 Закону про банкрутство, розглянуто вимоги, які надійшли від конкурсних кредиторів, і які розпорядником майна визнано повністю або частково.

За результатами розгляду, судом першої інстанції ухвалою від 30.10.2014 року у справі № 925/843/14 затверджено перелік конкурсних кредиторів, розмір їх вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Зобов'язано розпорядника майна внести до реєстру вимог кредиторів:

вимоги, визнані господарським судом цією ухвалою;

окремо - вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника;

окремо - відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав;

окремо - відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

При цьому, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, у визнанні вимог ПП "ВІКТОРІЯ" на суму 9554502,22 грн. відмовив повністю.

Зокрема, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з первісно поданою заявою ПП "ВІКТОРІЯ" просило визнати його кредиторські вимоги на суму 9554502,22 грн. (з них: за договором поставки від 31.05.2012 року - основний борг 279525,35 грн. та 9253484,12 грн. процентів за користування товарним кредитом за період з 16.06.2012 року по 30.06.2014 року; за договором зберігання вугілля від 31.05.2012 року - 18360 грн. основного боргу, 889,50 грн. 3% річних за період з 06.07.2012 року по 30.06.2014 року та 2223,63 грн. інфляційних за той же період (а.с.1 т.6)).

09.09.2014 року за вх. №19873/14 (т.7 а.с.125) ПП "ВІКТОРІЯ" було подано заяву про уточнення вимог станом на 17.06.2014 року, згідно з якою вимоги склали 9445467,71 грн. (з них: за договором поставки від 31.05.2012 року - 279525,35 грн. основного боргу та 9144469,23 грн. процентів за користування товарним кредитом; за договором зберігання вугілля від 31.05.2012 року - 18360 грн. основного боргу, 889,50 грн. 3% річних та 2223,63 грн. інфляційних).

Розпорядник майна у судових засіданнях вимог не визнав та у письмовому поясненні від 23.09.2014 року вх.№21040/14 (т.7 а.с.12-13) вказав, що вимоги заявника в розмірі 955720,22 грн., попередньо визнані ним та внесені до реєстру вимог кредиторів у сумі 9304143,29 грн., виключені із реєстру, у зв'язку із невизнанням їх боржником у повному обсязі.

Прокурором прокуратури м. Черкаси вимоги заявника ПП "ВІКТОРІЯ" також не було визнано і вказано, що проведеною перевіркою встановлено факт підроблення підпису керівника на договорі, на підставі чого внесено відомості до реєстру кримінальних правопорушень.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником ПП "ВІКТОРІЯ" документи на підтвердження заявлених вимог було подано до суду першої інстанції в копіях.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.09.2014 року від ПП "ВІКТОРІЯ", зокрема, були витребувані оригінали документів поданих до заяви про визнання кредитором боржника.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.09.2014 року повторно витребувано від ПП "ВІКТОРІЯ": оригінали документів поданих до заяви про визнання кредитором боржника (договорів, додатків до них, актів, накладних, платіжних доручень, тощо); письмовий виклад обставини і доказів фактичного руху вугілля (перевезення, переміщення від продавця зберігачу, від зберігача боржнику, від боржника зберігачу при поверненні, наприклад, документи про навантаження-розвантаження, залізничні чи автомобільні накладні на перевезення тощо); зобов'язано мати ці докази в оригіналі.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.10.2014 року втретє витребувано від ПП "ВІКТОРІЯ" вищезазначені документи і докази.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником не було пред'явлено до суду в оригіналі основної частини документів. Зокрема, Договору поставки, специфікацій до нього, актів приймання передачі згідно з Договором поставки, актів звірки, товарно-транспортних накладних.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вимоги ст. 33 ГПК України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що надання доказів витребуваних ухвалою суду є обов'язком заявника.

В зв'язку з неподанням таких доказів заявником, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків, що його вимоги не можна визнати обґрунтованими та такими, що підтверджені та доведені належними доказами, а отже правомірно відмовили у їх визнанні.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "ВІКТОРІЯ" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.10.2014 року в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Приватного підприємства "ВІКТОРІЯ" на суму 9554502,22 грн. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12 .2014 року у справі № 925/843/14 залишити без змін.

Головуючий: Погребняк В.Я.

Судді: Коваленко В.М.

Міщенко П.К.