Справа № 22ц-4950/ 2009 р.                 Головуючий в суді І інстанції Шинкар А.О.

Категорія 01,  45                                     Доповідач Тракало В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду

Київської області в складі :

головуючого судді: Тракало В.В.,

суддів: Березовенко Р.В.,  Данілова О.М. ,

при секретарі Терех Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві матеріали цивільної справи за

апеляційною  скаргою  Броварського міжрайонного  прокурора у  Київській області  на

рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2007 року   у

справі      за      позовом      ОСОБА_1      до      колективного

сільськогосподарського підприємства (КСП) "Бобрицьке" про визнання права власності на

земельну ділянку.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,  пояснення прокурора,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,  колегія суддів,

встановила:

У січні 2007 року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до КСП "Бобрицьке" Про  визнання   за  ним  права  власності  на  земельну  ділянку  розміром  0, 3829  га  у с. Шевченкове Броварського району Київської області для обслуговування придбаного ним за договором купівлі-продажу корівника молокозаводу.

У позовній заяві зазначив,  що згідно нотаріально посвідченого 21 грудня 2005 року договором купівлі-продажу він придбав у відповідача КСП "Бобрицьке" корівник молокозаводу,  розташований по АДРЕСА_1,  зареєструвавши вказаний договір 9 лютого 2006 року. Згідно чинного законодавства разом з переходом права власності на будівлю до нього повинна перейти у власність земельна ділянку,  на якій розташований молокозавод,  розміром 0, 3829,  яка перебувала у власності КСП "Бобрицьке" на підставі державного акту на право колективної власності на землю,  виданого Шевченківською сільською радою 27 січня 1996 року. Оскільки Статутом підприємства не передбачено право переоформлення земельної ділянки,  позивач просив суд визнати за ним право власності на зазначену земельну ділянку на підставі  ст. 377 ЦК України та  ст. 120 ЗК України.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2007 року позов задоволено у попередньому судовому засіданні. Постановлено визнати за ОСОБА_1  право власності на земельну ділянку розміром 0, 3829 га по АДРЕСА_1.

Додатковим рішенням цього ж суду від 2 жовтня 2008 року постановлено частково скасувати державний акт на право колективної власності на землю,  виданий КСП „Бобрицьке" 27 січня 1996 року Шевченківською сільською радою на підставі рішення цієї ж ради від 21 листопада 1995 року.

2

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати рішення з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,  а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.

Згідно п.4  ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд,  якщо суд вирішив питання про права та обов"язки осіб,  які не брали участь у справі.

Визнаючи за позивачем право власності на земельну ділянку розміром 0, 3829 га та ухвалюючи частково скасувати державний акт на право колективної власності на землю,  виданий КСП „Бобрицьке" 27 січня 1996 року Шевченківською сільською радою на підставі рішення цієї ж ради від 21 листопада 1995 року,  суд в порушення вимог п.4  ст. 311 ЦПК України не залучив до участі у справі Шевченківську сільську раду,  яка видавала цей державний акт,  і до компетенції якої відповідно до чинного законодавства відносяться питання видачі державних актів на право власності на землю фізичних та юридичних осіб.

Встановивши,  що землі КСП „Бобрицьке" розпайовані,  суд належним чином не з'ясував коло відповідачів за даним позовом,  та в порушення п.3  ст. 311 ЦПК України не залучив до участі у справі всіх осіб,  інтереси яких зачіпаються вказаним рішенням.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1  у попередньому судовому засіданні з підстав визнання позову відповідачем,  суд виходив з того,  що статутом КСП "Бобрицьке" не передбачено розподіл земель при переході права власності. При цьому суд не врахував,  що за змістом статей 3,  15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених,  невизнаних або оспорюваних прав,  свобод чи інтересів. Проте законодавець не надав судам право підміняти собою інші органи,  до компетенції яких віднесені ті чи інші питання. Всупереч вищенаведеним нормам закону суд взагалі не з'ясував,  чи виник у даному випадку між сторонами спір,  який підлягав би вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Крім того,  з матеріалів справи вбачається,  що фактично суд вирішив питання про визнання за позивачем права власності на землі сільськогосподарського призначення,  відчуження яких заборонено п.15 розділу X Земельного Кодексу України "Перехідні положення". До того ж висновок суду про те,  що молокозавод розташований на земельній ділянці розміром 0, 3829 га,  не грунтується на матеріалах справи і що саме ця земельна ділянка повинна перейти до позивача разом з переходом права власності на будівлю,  не грунтується на матеріалах справи.

За таких обставин,  коли судом порушені норми матеріального та процесуального права,  зокрема  ст. 311 ЦПК України,  рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Одночасно підлягає скасуванню і додаткове рішення суду .

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене,  залучити всіх осіб,  інтереси яких зачіпаються,  з'ясувати права та обов'язки сторін,  перевірити обгрунтованість їх доводів та заперечень і в залежності від встановленого прийняти законне та обгрунтоване

рішення.

3

Керуючись  ст.  307,  311,  315,  317,  319 ЦПК України,  колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Броварського міжрайонного прокурора у Київській області задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2007 року та додаткове рішення цього ж суду від 2 жовтня 2008 року скасувати,  справу направити на новий розгляд до того ж суду,  іншим суддею.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,  і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.